Як франківські семінаристи їздять на скейтах, ходять у світшотах та ведуть блог про Бога (ФОТО, ВІДЕО)

Автор: Єва Жасминова

26 Бер, 2019 20:39

Поділитись публікацією
Як франківські семінаристи їздять на скейтах, ходять у світшотах та ведуть блог про Бога (ФОТО, ВІДЕО)

Слово блогерство стало настільки популярним у наш час, що навіть школярі можуть назвати своїх кумирів. Проте більшість людей сприймає блогерство “примітивно” – на рівні лише особистого блогу конкретної людини. Йдеться про безперервне викладання фото, відео всього, чим займаєшся: “ось це мій одяг”, “то моя дитина”, “це ми сьогодні купили”, “таке приготували на обід”, “повечяли у цьому ресторані”… Людям цікаво спостерігати за життям інших. Однак є винятки. Команда OGOGO! поспілкувалась з франківськими семінаристами, які створили “IZI” (“Іти за Ісусом”) – блог для молоді про віру, церкву, Бога. Вони розповіли нам, як з’явилась така ідея, та чому їхні відео збирають тисячі поширень. 

Брат Петро Рабський  навчається на 5 курсі Івано-Франківської Духовної Семінарії, після школи пішов вчитись на маркетолога, згодом захотів вчитись у семінарії, навчався також у Ірландії.

Брат Іван Зубрицький  хотів стати священиком завжди, і зараз з братом Петром навчається у Духовній Семінарії. Хлопці здружились давно, адже живуть у одній келії.

Ідея створення блогу народилась, коли брати аналізували цікаві, корисні  блоги на YouTube. Вони побачили, що є польські відео на релігійну тематику, білоруські… Кожне відео мало цікавий формат, свою родзинку, Іван та Петро надихнулись й захотіли самі творити.

Автори кажуть, що основна мета їхнього блогу – донести до людей, що Бог не злий  і суворий, зруйнувати більшість стереотипів.

“Ми хочемо, аби люди не сприймали Бога як такого старого дядька, з бородою, який сидить десь там на горі, приходить людина – кинув блискавку, скарав. Падає дощ – то Бог плаче. Хочемо пояснити, що ті стереотипи – то є не правда, й показати що Бог класний, не уявний дядько, який хоче нам зробити погано і лиш чекає поки хтось згрішить аби покарати. Люди мають відчувати Божу любов, дружити з ним. Бо якщо дружитимеш з Богом на землі, дружитимеш з ним й на небі”, – кажуть Іван та Петро.

“Перше відео на дві хвилини ми знімали години три. Ще не розуміли як то все підключити, ту камеру, це був просто космос, запитували в людей, радились, нам казали  що треба накупити апаратури на 20 тисяч: підсилювач, мікрофон. Ми вже думали що нічого з того не вийде. Та потім включили розум, пішли купили два прості мікрофони, перехідники, включили в систему і воно запрацювало”, – розповідає брат Іван.

Назва ж блогу  IZI “Іти за Ісусом” народилась спонтанно. Коли брат Петро йшов у школу катехизувати дітей, то часто чув від малечі слово “Іzi”, що у перекладі з англійської означає легко. Автори блогу радились, як назвати блог, хотіли аби людям було легко запам’ятовувати. Тому слово “Іzi” підходило ідеально, а розшифровують цю абревіатуру як  “Іти за Ісусом”.

“Молодь говорила нам, що священик “має бути в тренді”. Тому й вирішили створити блог у доступному для молодих людей форматі. Звісно ми могли б одягнути підрясники і стати біля іконостасу просто поговорити. Коли знімали перші два відео, просто розсунули стіл та шафу в нашій кімнаті, стали біля стіни й так знімали. Після цих роликів люди питали “А що, більше у Франківську локацій немає? Тільки ваша кімната?)”, – каже брат Петро.

Згодом у братів Івана та Петра з’явився “сценічний образ” – вони мають світшоти з логотипом свого блогу IZI “Іти за Ісусом”. Перший світшот з лого “IZI” з’явився у брата Івана, його подарувала дівчина семінариста, згодом Петро вирішив й собі купити такий же, адже як макретолог він розумів – то буде хороша реклама.

“Коли знімаємо відео у парку, люди одразу бачать хто знімає, можуть знайти за назвою і подивитись. Ходимо у світшотах, їздимо на скейтах і нам ніхто ще не говорив, що то погано, так не має бути. Навпаки – один отець-диякон сказав нам, що раз вже поставили таку планку, то треба тримати її, проявляти креативність. Думаю, якщо нам не забороняють – значить всі за. В нас дуже класний такий молодий ректор Олесь Будзяк, йому подобається. Якби Ісус Христос зараз жив, він мабуть також би проповідував своїм одягом, він би не ходив у краватці, сорочці, піджачку, а старався б достукатись до людей”, – розповідає брат Іван.

Ідеї для відео семінаристи не вигадують самі. Вони хочуть бути максимально корисними для своїх глядачів, тому на яку тему зняти відео – питають підписників у Інстаграмі. Наразі Іван з Петром зняли 8 відео, одне з них набрало 73 тисячі переглядів. Автори блогу кажуть, що ніколи не мають точного сценарію.

“Монтаж це “найцікавіша” частина роботи, 6-7 годин використовуємо суто на це. Ми молимось перед тим, як стараємось щось зробити”, – кажуть Іван та Петро.

До дня Валентина семінаристи зняли тематичне відео, у якому ставлять під сумнів це свято з точки зору релігії. Цей день, на їхню думку використовують у своїх цілях маркетологи. Хлопці розуміють, що люди не відмовляться святкувати цей день, проте брати лише пояснити глядачам, що не варто робити день Валентина “Днем бруду та розпусти”.

“Просто не хочеться, аби після цього жінки йшли до лікарень та робили аборти, чи діагностували у себе якісь захворювання, аби не було цих масових п’янок. Ніби святкують християнське свято, але святкують не як християни. Ми хотіли донести, що “Все є добре – що не є гріхом”. У відео ми прагнули наголосити, аби люди відкинули цю гріховну сторону. Можна подарувати дівчині квіти, подарунок, провести романтичний вечір, але аби це не перетинало межу гріховного”, – розповідають семінаристи.

Також семінаристи зняли відео, у якому розповіли, як правильно постити. Всі знають про елементарні відмови від спокус, м’яса, солодощів, а Іван з Петром у своєму відео кажуть, що варто відмовитись й від соцмереж і техніки.

“Соціальні мережі – вони не є самі по собі злом. Ми самі є у соцмережах, дивитимось хто лайкає, поширює наші відео. Проте якщо соцмережі стають першочерговим, замінюють людині Бога, спілкування з людьми – це негатив. Якщо людина сидить у соцмережах дома, не помічаючи рідних – це вже проблема. Людям варто проаналізувати скільки часу вони витрачають на своїх близьких, а скільки на соціальні мережі. Ми не говоримо, аби хтось видалив свій аккаунт у Фейсбук чи Інстаграм, просто аби це не було залежністю. Щодо посту то радимо 40 днів посту робити хоч по одній добрій справі на день. Мета посту- змінити себе настільки, аби ти сам “воскрес”, – розповідають семінаристи.

Підписуйтесь на  телеграм канал OGOGO! аби читати більше – t.me/ogogoif