Як франківці створюють спільний портрет для музею (ФОТО)

24-25 серпня з 12:00 до 17:00 на площі перед Музеєм мистецтв Прикарпаття кожен охочий може намалювати на спільному полотні власний портрет.

Читайте також: Франківців кличуть приєднатися до створення колективного портрету міста

Мета акції – створити сучасний колективний мистецький твір. У такий спосіб кожен потенційний автор долучається до появи твору мистецтва і отримує можливість залишитися в історії міста, адже колективно створену роботу після завершення акції урочисто передадуть Музею мистецтв Прикарпаття.

Кураторки проекту Анастасія Євсєєва і Дарина Скринник-Миська розповіли “Галці”, що така ідея народилася ще в травні минулого року.

“Нашим завданням було створити проект, який би став відповіддю на якісь проблеми Франківська. Власне тут народилася ідея створити акцію, яка би об’єднала художника, глядача й інституцію. Зазвичай люди сприймають мистецтво просто як красивий об’єкт, створений художником. Але поняття мистецтва трансформувалося і в 21-ому столітті воно охоплює якісь ширші виміри нашого життя, ніж це було 100 років тому. Сенс мистецтва створює і глядач, й інституція. Ми намагалися поєднати ці 3 компоненти”, – кажуть кураторки.

За словами авторок акції, художник пропонує саме глядачеві зробити полотно, мовляв, ви зробіть, ви створіть сенс цього.

“Сенс якраз в тому, що “Я” кожної людини неповторне. Справа не в тому, чи я вмію намалювати себе, а в тому, що я залишаю свій слід, як умію. І є випадкові люди, яких об’єднує цей акт співтворення. Тому художник фактично створює нову форму соціальності. Мистецтво об’єднує, і результатом має бути не просто красивий об’єкт, а те. що ми об’єднуємось і воно стає нам рідним”.

Крім того, це портрет міста, який передбачений для музею, – зауважують Анастасія Євсєєва і Дарина Скринник-Миська.

“Хочу підкреслити: музей – це не просто інституція, яка зберігає, яка експонує картини; музей теж бере участь у створенні сенсу. Люди знають, що не просто намалювали картинку й пішли, а що роботу передамо музею. Отже, вона переходить в статус історичного документу, памятки. Та і власне музей тоді не просто зберігає полотно, а об’єднує і створює нові сенси, допомагає вирішувати соціальні проблеми. Тобто присутні всі форми сенсу мистецтва. Ми намагалися зробити акцент саме на процесі. Мистецтво не відірване, це спосіб життя, спосіб комунікації”.