Як грип, COVID-19 та RSV впливають на легені: пояснює франківська пульмонологиня Олена Журавльова
Осінь — час сезонних вірусних інфекцій, таких як грип, COVID-19 чи RSV (респіраторно-синцитіальний вірус). Усі ці віруси можуть серйозно уражати організм, особливо дихальну систему, що нерідко призводить до небезпечних ускладнень. Вони здатні суттєво погіршити стан пацієнта й вимагати тривалого відновлення.
Чому легені найбільше страждають від вірусів, чим відрізняється перебіг грипу, COVID-19 та RSV, які групи ризику є найбільш вразливими, а також як відновити дихальну систему після хвороби — для читачів “Галки” розповіла терапевтка, пульмонологиня та гастроентерологиня Олена Журавльова з лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант” в Івано-Франківську.
– Чому саме легені найбільше страждають від сезонних вірусів — COVID-19, грипу чи RSV?
– Віруси, такі як вірус грипу, COVID-19, риновіруси, вірус RSV, вражають дихальну систему в першу чергу. І якщо нежить чи біль у горлі ми сприймаємо як звичний прояв вірусної інфекції, то ураження легень часто стає небезпечним ускладненням. Ми вдихаємо від 10 до 20 тис. літрів повітря на добу. Разом з повітрям у легені постійно потрапляють мікроби, пил, алергени.
Оболонки носової порожнини та бронхів мають захисні механізми: слиз, війки епітелію, кашльовий рефлекс. Але віруси дрібніші за більшість цих частинок і можуть потрапити аж до альвеол — крихітних утворень, де і відбувається газообмін. І саме там віруси наносять найбільшу шкоду: вони пошкоджують клітини альвеол, цим самим запускаючи запальний процес, що призводить до набряку стінки альвеоли. Як результат, газообмін порушується, з’являється задишка та відчуття нестачі повітря.
Часто ушкодження легень пов’язане також із надмірною запальною відповіддю організму, що веде до набряку стінки альвеоли, збільшення проникності судин та утворення тромбів у капілярах легень. Це часто спостерігається при коронавірусній хворобі й значно погіршує перебіг захворювання та стан пацієнта.
– Які симптоми свідчать про те, що уражені вже саме легені?
– Про ураження легень свідчить задишка, що виникає навіть при звичайних навантаженнях, відчуття нестачі повітря, людині важко лежати, можливі напади нічної задишки. Також пацієнта турбує кашель — часто сухий, виснажливий, іноді з домішками крові. Виникає біль у грудях, відчуття стискання, які посилюються при глибокому вдиху чи кашлі. Може з’являтися синюшний відтінок губ і нігтів, що свідчить про низький рівень кисню в крові.
Рівень кисню в крові — сатурацію — вимірюють за допомогою пульсоксиметра. При ураженні легень сатурація падає нижче 94%. Також зазвичай присутні такі симптоми, як сильна слабкість і втомлюваність: людина не може виконувати звичайні дії.
– Чим відрізняється перебіг COVID, грипу та RSV саме з боку дихальної системи?
– При COVID-19 часто уражаються саме альвеоли: виникає дифузне запалення з розвитком мікротромбів у капілярах легень із наступним формуванням грубих змін у легеневій тканині — так званого фіброзу. Як правило, вірус уражає спочатку верхні дихальні шляхи, а потім за кілька днів може розвинутися запалення в легенях. Для коронавірусної хвороби характерна схильність до тривалого перебігу (лонг COVID). Часто після перенесеного захворювання тривало залишається знижена функція легень.
Грип розвивається часто блискавично, його пік припадає на 1–3-й день. Хвороба супроводжується сухим виснажливим кашлем та високою температурою. При грипі також уражуються альвеоли, проте тромботичних ускладнень менше. Загальні прояви, такі як інтоксикація, слабкість, кашель, виражені значно. Пацієнти зазвичай одужують швидше, проте у важких випадках може приєднатися бактеріальна інфекція, що призводить до погіршення стану. Як правило, після грипу довготривале ураження легеневої тканини зустрічається рідше.
RSV найчастіше уражає дрібні бронхи й бронхіоли, де відмічається скупчення слизу, що утруднює дихання. Важкий перебіг захворювання спостерігається у немовлят, тоді як дорослі переносять його легше, якщо немає супутньої патології. У дорослих хвороба зазвичай розвивається поступово, тоді як у немовлят — швидко. Тривалий фіброз та зниження функції легень після перенесеної хвороби зустрічається рідше, ніж після коронавірусу.
– Чим небезпечний найновіший штам коронавірусу Стратус?
– Це рекомбінантний субваріант SARS-CoV-2, що виник у результаті злиття підваріантів вірусу й уперше був зафіксований у січні 2025 року в Канаді. Судячи з повідомлень, Стратус передається швидше, ніж деякі попередні штами. Люди похилого віку та пацієнти з хронічними захворюваннями традиційно мають більший ризик захворіти та мати ускладнення.
Залишається високою частка постковідних явищ, що загалом характерно для коронавірусів. Одним із частих і помітних симптомів є охриплість голосу. Перебіг хвороби здебільшого легкий або середньої тяжкості, без значного підвищення температури.
Поки що немає підтверджень, що Стратус викликає більше важких випадків, вищу летальність чи ускладнення легень, ніж попередні варіанти. Отже, панікувати зарано, але необхідних профілактичних заходів слід дотримуватися.
– Які категорії людей найбільше ризикують отримати ускладнення на легені після цих інфекцій?
– Перш за все у групі ризику літні люди (65+), особливо ті, хто має хронічні захворювання легень, бронхів чи серцево-судинну патологію.
Також до групи ризику належать пацієнти з хронічним бронхітом, астмою, фіброзом легень, муковісцидозом, цукровим діабетом та іншими захворюваннями серцево-судинної системи.
Особливу увагу приділяють особам з імунодефіцитом, зокрема внаслідок хіміотерапії, трансплантації органів, прийому імуносупресантів або ВІЛ-інфекції.
У зоні ризику також курці та люди, які мають професійне чи інше подразнення бронхів і легень (забруднене повітря, пил, токсини).
Небезпечними ці віруси є й для немовлят (0–6 міс.).
– Які сучасні методи діагностики допомагають вчасно виявити ураження легень?
– Перш за все — клінічний огляд пацієнта, збір інформації про прояви хвороби, а також виявлення характерної аускультативної картини в легенях.
Обов’язково використовується пульсоксиметрія — вимірювання рівня кисню в крові за допомогою пульсоксиметра.
При підозрі на запалення легень проводять рентген органів грудної клітки та комп’ютерну томографію легень. КТ є більш чутливим методом до ранніх змін і дозволяє оцінити поширеність та характер ураження.
Зазвичай застосовують лабораторні дослідження, зокрема загальний аналіз крові та визначення рівня С-реактивного білка (СРБ), Д-димеру. Широко використовуються швидкі тести та ПЛР-аналіз, щоб визначити, який саме вірус викликав захворювання, адже це важливо для вибору правильного лікування.
– Як можна захистити дихальну систему?
– Актуальним і потужним методом захисту залишається вакцинація проти грипу та коронавірусу.
У період високої циркуляції вірусів рекомендовано носіння масок, особливо у приміщеннях із великим скупченням людей, регулярне провітрювання, а також дотримання гігієни рук.
Не варто займатися самолікуванням — краще своєчасно звертатися до лікаря, особливо під час підвищення рівня захворюваності на вірусні інфекції. Не слід нехтувати противірусними препаратами, призначеними спеціалістом.
Важливим є контроль хронічних захворювань, таких як астма, хронічний бронхіт, діабет, серцеві недуги, адже пацієнти цих груп найбільш вразливі до вірусних інфекцій та розвитку ускладнень.
І всі ми знаємо, наскільки важливим є спосіб життя: правильне харчування, фізична активність, повноцінний сон, відмова від паління — це фактори, що здатні підвищити опірність організму.
– Які помилки найчастіше роблять пацієнти під час лікування сезонних вірусів, що може призвести до проблем із легенями?
– Найчастіше це самолікування антибіотиками без підтвердженої бактеріальної інфекції, що може призвести до погіршення перебігу хвороби та формування в подальшому резистентності (звикання) до препаратів.
Також пацієнти часто зволікають зі зверненням до лікаря, що особливо небезпечно, коли з’являється задишка, знижується сатурація та посилюється кашель.
Іноді на заваді успішному лікуванню стає неправильне чи неповноцінне застосування противірусних препаратів — наприклад, коли людина при перших ознаках покращення самопочуття припиняє їхній прийом.
Часто люди нехтують простими рекомендаціями щодо достатньої кількості рідини, відпочинку, повноцінного харчування та обмеження фізичної активності.
– Що б ви порадили для відновлення легень після перенесених захворювань?
– Після перенесеної хвороби важливе поступове відновлення фізичної активності без перевантажень та відчуття втоми, включно з прогулянками на свіжому повітрі.
Велике значення має харчування з достатнім вмістом білка, вітамінів та мінералів, щоб підтримати відновлення організму.
У реабілітаційний період добре зарекомендували себе дихальні вправи, дихальна гімнастика, зволожувальні інгаляції та інгаляції з лікарськими засобами за призначенням лікаря.
Також важливо уникати подразників, таких як дим, пил, забруднене повітря, і варто відмовитися від паління.
З метою оцінки функції легень після перенесеної вірусної пневмонії рекомендована спірометрія в динаміці. Якщо тривалий час зберігається симптоматика ураження дихальної системи, слід звернутися до сімейного лікаря або пульмонолога для оцінки стану здоров’я та можливого додаткового обстеження чи лікування.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
+38 (095) 00 38 452
+38 (097) 41 13 133
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Офіційний сайт і соцмережі:
- https://med-atlant.if.ua
- https://www.facebook.com/medatlantif
- https://www.instagram.com/med_atlant.if
- https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA
Реклама
Читайте також:
ФОТО ТИЖНЯ
