Як хлопці з Київщини боронять Україну в лавах прикарпатської ТрО (ФОТО)

102 бригада об’єднала людей з різних регіонів України — пліч-о-пліч з хлопцями з Прикарпаття воюють хлопці з Броварщини Київської області. В одному з мінометних розрахунків 76 батальйону служать троє хлопців з тих країв.

Максим, позивний «Оскар» – навідник міномета 76 батальйону. Родом з Київської області, одружений. Коли почалася війна – до армії потрапив добровільно. Спочатку вступив до місцевого добровільного формування, а потім за розподілом був направлений до 102 бригади ТрО.

Максим каже, що строкову службу не служив, тому що має проблеми зі здоров’ям, але коли почалася війна, то вирішив знехтувати хворобою, щоб захищати Україну від ворога, інформує “Галка” з посиланням на 102 окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина.

Назарій, позивний «Чиж», теж з Київської області, має сім’ю, вступив до лав ЗСУ добровільно коли почалася війна. Назарій, який все життя прожив у себе в Броварах, 24 лютого прокинувся від пострілів та вибухів. Спочатку було незрозуміло, що відбувається, але до кінця дня всім стало ясно, що почалась війна. Назарій в той же вечір вступив до добровільного військового формування. Перший час він у складі свого підрозділу виконував завдання на блок-постах, але швидко зрозумів, що так ворога не перемогти, і почав шукати варіанти як потрапити до бойових підрозділів. По розподілу був направлений у 102 бригаду ТрО Івано-Франківщини. Тепер він на посаді пілота, здійснює розвідку цілей та коригування вогню мінометного підрозділу. Каже, що тепер він бачить, як його підрозділ влучає в цілі, на рахунку є багато 200-х і 300-х.

Ігор, позивний «Гера» – теж родом з Броварщини і його історія схожа – у перші дні війни пішов добровольцем, потім був розподілений до 102 бригади ТрО. Гера каже, що йому подобається робота в мінометному підрозділі, колектив хороший, всі люди тут за своєю власною волею і всі вмотивовані. Тут нема таких, які не хочуть служити і захищати державу, ніякі труднощі нікого не лякають. Служити і воювати будуть стільки, скільки потрібно, аж до перемоги. Додає, що ні він, ні його товариші не змогли б відсиджуватись десь в тилах, коли йде війна, коли вони потрібні тут, на передовій.

Усі хлопці кажуть, що у них в підрозділі сформувався дуже дружній колектив і вони будуть підтримувати все життя дружні стосунки один з одним після перемоги над ворогом.