Протягом 2015–2024 років мешканці Івано-Франківська зареєстрували 99 електронних петицій до міської ради, з яких 53 набрали необхідну для розгляду кількість голосів.
Про це пише “Галка” з посиланням на ГО “Опора”.
У перші 3 роки існування цього інструмента громадяни використовували його доволі активно: у 2015–2017 роках усі 44 подані петиції здобули потрібну підтримку. Нижче ОПОРА розглянула, як працюють електронні петиції в Івано-Франківську, та можливі причини, чому вони перестали бути популярним інструментом демократії.
Електронна петиція — це особлива форма колективного звернення громадян, яке може бути адресоване органам державної чи місцевої влади через офіційний сайт відповідного органу або сайт громадського об’єднання, яке збирає підписи на підтримку електронної петиції.
Порядок подання і розгляду петицій визначений ст. 23-1 Закону України “Про звернення громадян”. В Івано-Франківській громаді ці питання додатково регулює Положення про електронні петиції. Подати петицію та проголосувати за неї можна через електронний ресурс http://petition.mvk.if.ua.
Як подати петицію до Івано-Франківської міської ради?
- Спершу потрібно зареєструватися на порталі електронних петицій Івано-Франківська.
- Текст петиції має відповідати нормам закону та стосуватися питань, які належать до повноважень і компетенції Івано-Франківської міської ради;
- Для розгляду петиція повинна зібрати не менше 250 підписів протягом 90 календарних днів із дня її оприлюднення.
Як це працює?
Інтерфейс порталу електронних петицій інтуїтивно не зрозумілий. На головній сторінці активна лише кнопка «Увійти», а кнопки «Реєстрація» немає. Щоб зареєструватися, необхідно перейти на вкладку «Створити петицію» — і аж тоді система запропонує опцію реєстрації.
Якщо ви забули пароль до створеного раніше облікового запису, відновити його, швидше за все, не вдасться. Після скидання пароля вам на електронну скриньку прийде лист із посиланням для відновлення, але натискання на нього може не дати результату. В такому разі можна скопіювати посилання а адресний рядок, хоча цей метод теж не завжди спрацьовує.
Щоб зареєструвати петицію, введіть ваші ім’я, прізвище й електронну адресу. Після цього на вказану пошту ви отримаєте пароль, за допомогою якого зможете зайти на сайт. До слова, змінити його на сайті сервіс не дозволяє. Також сайт не вимагає жодних підтверджень, що ви є реальною людиною. Цей нюанс дає можливість зловживати штучним накручуванням голосів.
Для створення петиції необхідно ввести заголовок (до 120 символів), вибрати тему і викласти суть звернення (не більше 800 символів).
У Положенні про електронні петиції вказано, що вони повинні стосуватися питань, які належать до повноважень та компетенції Івано-Франківської міської ради.
Також зазначено, що протягом двох робочих днів з моменту подачі петицію перевіряє адміністратор. Утім, найімовірніше, петиції ніхто не модерує, адже система пропускає звернення навіть без заголовків:
Також на порталі опубліковано кілька петицій, які міська влада не має повноважень розглядати. Наприклад, так звану модерацію пройшли петиції з вимогами до Верховної Ради оголосити імпічмент Петру Порошенку або ж скасувати освітню, пенсійну та судову реформи.
Загалом з листопада 2015 року на сайті подано 99 петицій. На сайті опубліковано відповіді на 69 з них, втім 19 з них повторюються, тож насправді відповіді опубліковані на 51 петицію. При цьому варто зазначити, що 2 петиції, за які проголосувало 250 мешканців міста не відображаються у розділі сайту “Відповіді”.
Як видно з розрізу кількості петицій, поданих від початку дії порталу, певний час мешканці міста активно використовували його для взаємодії з ОМС. У перші роки функціонування сервісу петиції набирали необхідну кількість голосів. В період з 2015-2017 рр. було 44 петиції отримали підтримку мешканців.
Тематично найбільше петицій стосуються урбаністики, культури і соціальної сфери.
Розгляд петицій
Положення про електронні петиції передбачає, що питання, порушені в них, можуть бути винесені на розгляд Івано-Франківської міської ради або виконавчого комітету. Також міська рада може проводити громадські слухання або консультації, якщо така вимога є в петиції.
З усіх ініціатив франківців, запропонованих у петиціях, міська влада підтримала одиниці. Серед них — введення пільгового проїзду для студентів та безготівкової оплати в громадському транспорті. Також у 2016 році в місті передбачили фінансування на збільшення сміттєвих урн, облаштували сквер «Первоцвіт» та дослухалися до ініціативи про додаткове освітлення пішохідних переходів.
Решта заявників, петиції яких набрали необхідну кількість підписів, отримали відповіді-відписки. Комусь посадовці пообіцяли «вивчити питання», комусь пояснили, що в бюджеті на вирішення проблеми немає грошей, а комусь надали відповідь, яка взагалі не стосується петиції.
Наприклад, відповідь міського голови Руслана Марцінківа на петицію про заборону риболовлі на міському озері зводиться до того, що «проводиться зариблення міського озера різноманітними видами риби». У відповідь на петицію щодо «заборони бізнес-жебрацтва» мер надав заявнику звіт про діяльність будинку нічного перебування. А на петицію з вимогою замінити в школах предмет «Християнська етика» на «Етика» тодішня в. о. директора департаменту освіти та науки Наталія Микула пояснила, чому «Християнську етику» варто залишити: «Метою освітнього процесу є не лише надання основ знань з різних предметів, а й формування духовно і морально зрілої особистості, готової зустрітися з викликами сучасного життя».
Проблеми порталу подання електронних петицій
Варто зазначити, що система реєстрації на порталі е-петицій не верифікує облікові записи користувачів. У 2017 році це призвело до того, що петиція про скасування низки реформ та ініціювання процедури імпічменту Президента України за 2 дні набрала аномальні 3005 голосів. Це свідчить, що система збору підписів може бути вразливою до спам-голосування.
Також у розділі «Відповіді» петиції відображаються з деякими помилками. Так, наприклад, тут крайні відповіді тут стосуються ще 2019 року:
Внизу сторінки є випливаюча кнопка «Останні відповіді», за якою можна знайти і відповідь на петицію за 2022 рік про створення скверу «Сон-трава» по вул. Вовчинецька 187.
Петиції після початку повномасштабного вторгнення
Від початку повномасштабного вторгнення в Івано-Франківській громаді зареєстровано 13 петицій, і жодна з них не набрала необхідної кількості голосів.
Франківці нарікають, що сайт петицій працює некоректно, у користувачів виникають труднощі з входом та реєстрацією, а з середини 2022 року сайт понад рік не працював взагалі. Зокрема, мешканець міста Максим Сич розповів ОПОРІ, що кілька разів скаржився на урядову гарячу лінію, і лише після того сайт петицій відновив роботу.
«Я подав дві петиції за пів року. Одну — в грудні 2023-го — про формування бюджету на 2024 рік із вимогою суттєво збільшити підтримку ЗСУ з міського бюджету і громади як такої. Ця петиція набрала понад сто підписів. Завдяки кільком десяткам небайдужих франківців, які щотижня виходили під міськраду і в соцмережах розкручували тему, зараз військо куди більше підтримують. Але петиція незайва була, — зазначає Максим Сич. — Півтора місяці тому я зареєстрував петицію щодо найменування мінісквера на вул. Бельведерській іменем Дмитра Коцюбайла (“Да Вінчі”). Але, на жаль, підтримки вона не набрала. Люди ліниві, не розуміють цінності таких речей. Плюс технічно підписувати петиції дуже непросто. Раз спробували, два спробували, їх “викинуло” з сайту — та й по всьому. Кілька ЗМІ цю ідею підтримали, то я й зібрав пару десятків підписів».
Також, за словами івано-франківця, багато людей не можуть підписати петицію, бо сайт не адаптований під мобільні пристрої.
Висновки і рекомендації
На початку існування сервісу е-петицій мешканці Івано-Франківська активно його використовували. Втім, оскільки відповіді влади нерідко були формальними і не давали відчутного результату, можна припустити, що жителі міста розчарувалися в петиціях як інструменті впливу на політичне життя міста. Водночас слід врахувати, що на кількість петицій також вплинуло розширення комунікації Івано-Франківської міської ради через соціальні мережі: в інших обласних центрах, де подібна комунікація не відбувається, велика частина петицій стосуються благоустрою міста.
Міський портал для подання електронних петицій має низку недоліків. Після втрати пароля відновити доступ до облікового запису дуже складно, не всі відповіді на петиції відображаються у відповідному розділі сайту, а реєстрація не передбачає додаткової верифікації, що дає змогу організовувати спам-голосування. Також сайт дозволяє підтримати петиції по завершенню визначених законодавством 90 днів. Врешті, на порталі зареєстровані петиції, які не належать до компетенції міської ради, що свідчить про слабку модерацію петицій або її повну відсутність. Саме тому владі міста варто або технічно оновити портал подання електронних петицій, або розглянути можливість переходу на платформу «Єдина система місцевих петицій».
Читайте також: ОПОРА розповіла, за яких кандидатів у президенти найактивніше агітували на Прикарпатті
ФОТО ТИЖНЯ
