Як пройшла цьогорічна вступна кампанія у трьох найбільших ВНЗ Прикарпаття

26 липня завершено прийом документів до приймальних комісій українських закладів вищої освіти. Із 1 серпня абітурієнти почали подавати їх оригінали до омріяних вишів, сподіваючись, що їх зарахують на омріяні спеціальності. До 18:00 6 серпня вони дізнаються, чи пройшли на місця державного замовлення. У приймальних комісіях трьох найбільших ВНЗ Прикарпаття – Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, Івано-Франківському національному медичному університеті – констатують, що цьогорічна вступна кампанія пройшла напрочуд спокійно, без надмірного ажіотажу, а система електронного вступу працювала без збоїв.

 Промовиста мова цифр:

Статистичні дані цьогорічної вступної кампанії більш ніж промовисті. Виокремлю сім цікавих фактів. Понад 146 тис. вступників подали 914 545 заяв, з них в електронній формі – 903,5 тис., у паперовій – близько 11 тис. Понад 76% цьогорічних випускників шкіл подали заяви для вступу до вишів. У середньому подавали по 5 заяв на бюджет, хоча максимально могли написати 7. Найбільше заяв було подано першого дня – 120 301, найменше – 28 985 – останнього. Сертифікатами ЗНО за 2016 та 2017 роки скористалися лише 8 058 вступників. Майже 55% вступників подавали заяви лише на контракт. 21 514 абітурієнтів завантажили до електронних кабінетів довідку, яка надає право скористатися сільським коефіцієнтом, повідомляє “Галка” з посиланням на газету “Галичина”.

Нинішнього року загальний обсяг держзамовлення становить 191 100 місць, це на 10% менше, аніж у 2017-му. У профільному міністерстві інформують, що основне скорочення зумовлене передачею фінансування коледжів, які здійснюють підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» на базі 9-ти класів, на місцевий рівень. Крім того, цього року кількість випускників 11-го класу зменшилася на 4%, і це також позначилося на формуванні обсягу держзамовлення. Загалом понад 52% цьогорічних випускників матимуть можливість навчатися у вишах на державній формі навчання. Найбільше бюджетних місць міністерство виділило на такі спеціальності: «середня освіта»  (7 475), «медицина» (4 507), «комп’ютерні науки» (3 216), «правознавство» (3 090), «електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» (2 736), «будівництво та цивільна інженерія» (2 650), «філологія» (2 210), «галузеве машинобудування» (2 025), «комп’ютерна інженерія» (1 951), «правоохоронна діяльність» (1 910).

Під час розподілу місць державного замовлення між закладами вищої освіти діє принцип «державне місце йде за вступником», який залежить від конкурсного бала конкретного абітурієнта і пріоритетності його заяви.

Тому кількість державних місць на тій чи іншій спеціальності в конкретному навчальному закладі залежатиме насамперед від вибору вступників.

Без черг  і з «мишкою» в руках:

Вступна кампанія вже кілька років, як повністю «перемістилася» у віртуальний простір. Тепер черги в приймальних комісіях – виняток з правила, а не звичне явище, як це було ще кілька років тому. інформаційний прогрес спростив процес вступу, вже не потрібно їхати в інше місто за сотні, а то й тисячі кілометрів, щоб подати документи до омріяного вишу. Тепер це можна зробити дистанційно, з будь-якої точки на земній кулі. Попередніми роками робота системи електронного вступу залишала бажати кращого і спричиняла чимало проблемних моментів як вступникам, так і працівникам приймальних комісій. «Особливістю цьогорічної вступної кампанії є відсутність проблем з електронною системою вступу, – каже відповідальний секретар приймальної комісії івано-Франківського національного медичного університету ігор Сарапук. – Якихось вагомих і відчутних збоїв у роботі не зафіксували. із 12 липня розпочали прийом електронних заяв, він був досить спокійним та планомірним. Як Міністерство освіти і науки, так і навчальні заклади закликали вступників не подавати електронні заяви першого дня, щоб не перевантажити систему. і це досить ефективно спрацювало. Не було масової кількості поданих заяв у перші дні, а переважно весь потік електронних заяв рівномірно розподілився впродовж двох тижнів».

Цьогорічні абітурієнти також задоволені роботою системи електронного вступу, відзначають її зручність, доступність та відсутність потреби йти чи їхати до того чи іншого університету, щоб подати заяву для вступу.

«Задоволений ходом вступної кампанії, тому що система працювала добре і навіть незважаючи на те, що казали, що в перший день будуть труднощі з доступом, такого не було, – каже абітурієнт Артем Слободяник. – Електронний варіант вступної кампанії – це великий плюс, бо не потрібно їздити по містах, шукати навчальні заклади, можна зекономити багато часу. Розставити пріоритети, визначитися зі спеціальностями і навчальними закладами мені було нескладно, адже я одразу знав, в якому навчальному закладі і на якій спеціальності хочу навчатися».

Без напружень  і технічних збоїв:

«Без напружень, все працює, не «зависає», – так лаконічно характеризує вступну кампанію відповідальний секретар приймальної комісії ПНУ ім. В. Стефаника Руслан Запухляк. Поширеною помилкою серед вступників, за його словами, є неуважність та зміна документів безпосередньо перед вступом.

Цього року до ПНУ ім. В. Стефаника надійшло 13 104 заяви,  це майже на тисячу менше, аніж торік. Заклад – беззаперечний лідер серед прикарпатських вишів за кількістю заяв. На тлі всієї України він посів  15-ту сходинку, ІФНТУНГ – 53-тю,

ІФНМУ – 55-ту. Загалом у трійці лідерів за підсумками цьогорічної вступної кампанії – Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Львівський національний університет ім. І. Франка, Київський політехнічний інститут ім. і. Сікорського.

Цього року до ІФНТУНГ надійшло понад 4 700 заяв від випускників шкіл, це приблизно на 700 заяв менше, аніж торік. Відповідальний секретар приймальної комісії університету Андрій Юрич наголошує, що цьогорічна вступна кампанія була легшою, ніж торік, зокрема через технічні причини. Адже система електронного вступу працювала справно, збоїв фактично не було, тож для вступників період подання електронних заяв не був таким складним і проблемним, як торік. Панічних настроїв у вступників та працівників приймальної комісії не було.

Не оминули вступну кампанію і нововведення, які так чи інакше вплинули на її хід. Зокрема Андрій Юрич зауважує, що чимало вступників не були готовими до фіксованого переліку предметів, реєструвалися на ЗНО, не ознайомившись з правилами та умовами вступу, а коли хотіли спробувати свої сили в конкурсі на ту чи іншу спеціальність, то виявлялося, що для вступу на неї потрібен сертифікат ЗНО з математики, а не з історії України. Крім того, проблеми виникали з підтвердженням сільського коефіцієнту, було чимало вступників, котрі фактично живуть у сільській місцевості, проте не могли це юридично підтвердити з тих чи інших причин. Також деякі навчальні заклади «грали нечесно», телефонували вступникам, просили привезти оригінали своїх документів, хоча прийом документів до вишів ще не завершився.

Зменшення кількості заяв, котрі може подати абітурієнт на місця державного або регіонального замовлення до семи, в приймальних комісіях оцінюють позитивно і вважають раціональним.

«Як свідчить торішній досвід, в університеті було близько п’яти-шести вступників, рекомендованих до зарахування за 8-м чи 9-м пріоритетом. і вони в принципі до нас так і не подали документи, – коментує Андрій Юрич. – Це вимагає більшої відповідальності та професійної орієнтації від вступників та їхніх батьків вже на початку вступної кампанії. Як на мене, можливо, і 7 заяв на 4 спеціальності – забагато. Тому що  коли вступник має високі бали, то проходить переважно за другим-третім пріоритетом, а якщо бали низькі – потрібно дивитися на престижність професії, хто твої конкуренти тощо».

150 балів для майбутніх лікарів:

Загалом до Івано-Франківського національного медичного університету  надійшло 4 772 заяви від вступників на перший курс, це трохи менше, ніж торік. Відповідальний секретар приймальної комісії  ІФНМУ Ігор Сарапук каже, що особливістю цьогорічної вступної кампанії для медичних вишів було те, що вперше запровадили мінімальну кількість балів з другого та третього конкурсного предмета для вступу на окремі спеціальності, зокрема «стоматологію», «медицину», «педіатрію». Тобто майбутні стоматологи, лікарі та педіатри мали набрати з біології, хімії або математики 150 балів. «Звичайно, ця новація відобразилася на кількості поданих електронних заяв. Порівняно з попередніми роками, тепер їх було дещо менше. Кількість заяв на спеціальності «медицина», «педіатрія», «стоматологія» зменшилася, проте зросла на «фармацію», «фізичну терапію, ерготерапію», – коментує Ігор Сарапук. – Потрібно робити обмеження не за предметами, а за конкурсним балом. Адже вийшла досить незрозуміла та неприваблива ситуація. Є вступники, які склали ЗНО з української мови і літератури на 190 балів і більше, з біології – на 180-190, а з хімії – на 148-149. У такого абітурієнта високий конкурсний бал, раніше він стовідсотково потрапив би на місце державного замовлення, а тепер навіть не має права подати електронної заяви. Отже, справедливіше оцінювати не два предмети, а все ж таки конкурсний бал».

На думку Ігоря Сарапука, плюсами цьогорічної вступної кампанії, безперечно, є відсутність збоїв у роботі Єдиної державної електронної бази з питань освіти та рівномірний потік електронних заяв. Однією з негативних  особливостей є те, що цього року Міністерство освіти і науки доручило підрахунок середнього бала атестата не загальноосвітнім школам, а вступникам, і приймальні комісії вищих навчальних закладів зобов’язали їх перевіряти. Тож ця новація додала роботи приймальним комісіям, адже не завжди вступники правильно підраховували середній бал свого атестата.

Фаворити серед професій:

Щороку за підсумками вступної кампанії можна виокремити «десятку» спеціальностей фаворитів, найбільш популярних серед вступників. Цього року випускники шкіл найчастіше обирали «філологію», «право», «менеджмент», «середню освіту», «комп’ютерні науки», «економіку», «медицину», «інженерію програмного забезпечення», «туризм», «психологію».

У трьох прикарпатських ВНЗ свої фаворити. В ІФНТУНГ традиційно – «філологія», «програмна інженерія», «комп’ютерна інженерія», «інформаційні системи та технологія», «економіка», «менеджмент», «туризм» тощо. Технічні спеціальності сьогодні, на жаль, не мають великого попиту серед вступників. Але така картина у всій Україні. В ІФНМУ першу сходинку за кількістю заяв посіла «медицина», другу – «фармація», третю – «стоматологія», четверту – «фізична терапія, ерготерапія», п’яту – «педіатрія». «Філологія. Англійська мова і література», «право», «туризм», «дошкільна освіта», «міжнародні відносини», «історія та археологія» – найпопулярніші спеціальності у ПНУ ім. В. Стефаника.

Із запровадженням «широкого» конкурсу на держбюджет, географія вступників до прикарпатських ВНЗ розширилася. Наприклад, цього року до ІФНТУНГ подали свої заяви абітурієнти з Одещини, Миколаївщини, Херсонщини, Полтавщини, Харківщини, хоча переважно «просяться» на навчання вступники Івано-Франківської та сусідніх областей, зокрема Львівської, Тернопільської, Чернівецької тощо.

У приймальній комісії медуніверситету зазначають, що цього року бажання вчитися у ньому виявили абітурієнти з найрізноманітніших куточків України. «Таку розширену географію вступників ми не спостерігали вже 15 років, – коментує Ігор Сарапук. – Фактично немає областей, з яких би до нас не надходили заяви на вступ. Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Черкаська, Чернігівська, Сумська області представлені у нас  в значній кількості».

Ціна професії:

Не надто приємною для батьків вступників, чи, точніше, для їхніх кишень та гаманців, є новина про те, що цього року в трьох найбільших ВНЗ Прикарпаття вартість навчання зросла. Навчання в ІФНТУНГ за спеціальністю «архітектура та містобудування» коштує 15 500 грн. Це найдорожчий фах у цьому виші. Не надто далеко втекли «інженерія програмного забезпечення» – 14 250, «комп’ютерна інженерія», «інформаційні системи та технології», «телекомунікації та радіотехніка» – 13 500, «Філологія. Германські мови та переклад» – 13 375 грн. Найдешевшими спеціальностями виявилися «прикладна механіка», «електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», «метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка», «будівництво та цивільна інженерія», «автомобільний транспорт». Рік навчання тут коштує 10 500 грн.

Найдорожчою спеціальністю в ІФНМУ традиційно є «стоматологія». Вартість року навчання за цим фахом обійдеться батькам новоспечених студентів у 34 000 грн. «Медицина», «педіатрія» і «фармація» трохи дешевші – 30 000, 23 000, 22 000 грн. відповідно. А от ціна відносно нової і доволі актуальної спеціальності «фізична терапія, ерготерапія» приємно дивує – 11 000 грн. за рік навчання.

У Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника найдорожчими напрямами підготовки  є «Філологія. Англійська мова» (17 600 грн.), «музичне мистецтво» (17 400), «середня освіта (англійська мова і література)» (16 900), «право» (16 400 грн.). А рік навчання за спеціальностями «фізика та астрономія», «середня освіта (фізика)», «прикладна фізика та наноматеріали» «витягне» з кишені батьків 10 200 гривень.