Як розпізнати фейк за 3 ознаки: медіаекспертка з Прикарпаття пояснила інформаційну гігієну для мам та бабусь (ФОТО)
Повномасштабна війна збільшила кількість фейкової інформації, емоційного тиску та маніпулятивних новин в українському інфопросторі. Штучний інтелект ще більше ускладнив ситуацію, генеруючи правдоподібні фото та відео.
Мар’яна Деренюк, докторка філософії, асистентка кафедри педагогіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, розповіла Галці, як розпізнати фейк, ким найлегше маніпулювати та з чого почати навчання медіаграмотності.
«Україна перебуває в умовах повномасштабної війни і стоїть в протистоянні не лише військовому, але й інформаційному. Збільшилася кількість фейкової інформації, емоційного тиску, маніпулятивних новин. До того ж штучний інтелект генерує новини, що ще більше ускладнило наш інформаційний простір», — пояснює Мар’яна Деренюк.
Найчастіше маніпулятори використовують емоційні новини та заголовки, які сприяють страху, обуренню, гніву людей.
«Теми пов’язані з військовополоненими, війною. Особливо картинки, згенеровані штучним інтелектом, які найчастіше публікуються у Facebook. Вони набирають максимально багато поширень та лайків, але насправді є недостовірною інформацією», — розповідає медіаекспертка.
Найвразливішими категоріями до фейкових новин є внутрішньопереміщені особи та люди старшого віку.
«Вони є активними споживачами контенту в месенджерах, де зазвичай дуже багато фейків», — зазначає Деренюк.
Чому емоційні новини поширюються швидше
«Працюють алгоритми, які підтягують більше такого контенту, аби діяти на наші емоції, на наш емоційний стан», — пояснює експертка.
Три головні ознаки фейку
Мар’яна Деренюк виділяє три ознаки, які трапляються майже завжди:
- Маніпулятивний заголовок — коли нас просять щось перерепостити, клацнути на посилання, заклик до дії.
- Використання айдентики офіційних медіа — Telegram-канали використовують логотипи та оформлення відомих медіа, щоб виглядати достовірно.
- Емоційний тиск — новини викликають страх, шок, обурення.
Як перевірити новину за кілька хвилин
«Найперше — перевіряти першоджерела. Зараз багато програм і офіційних платформ, де вже публікуються або спростовуються новини», — радить медіаекспертка.
Що потрібно робити:
- Перевіряти, чи посилається новина на офіційні джерела
- Якщо використовуються картинки, перевірити їх через Google (пошук за зображенням)
- Перевіряти метадані — чи згенерована картинка штучним інтелектом
- Звертати увагу, чи медіа зазначає, що фото взяте зі стоку
Яким джерелам можна довіряти
«Офіційні джерела, які дають посилання. До прикладу, “Детектор медіа” — вони публікують або спростовують новини. Їм навіть можна надіслати на перевірку. “Перевірено” теж працюють в тому напрямку, детально розбирають новини на правдивість та фактичність», — перелічує Деренюк.
Яких джерел краще уникати
«Ті, які використовують емоційні, сенсаційні заголовки. Коли переходиш за посиланням, новина виявляється не та, яка була в заголовку», — застерігає експертка.
Про Telegram-канали
«Там дуже багато дезінформації, закликають до маніпулятивних дій, діють на емоції. Новини використовують страх, шок. Просять перейти за посиланням, підписатися на іншу групу, де ще більш сенсаційний заголовок», — пояснює Мар’яна.
Як штучний інтелект змінив дезінформацію
«В епоху штучного інтелекту максимально поширюються фото, згенеровані ШІ, діпфейки та маніпулятивні заголовки. Це ускладнило наш простір. Але медіаграмотні навички допомагають це відрізнити», — каже медіаекспертка.
Для перевірки можна використовувати безплатний пошук Google за зображенням — вставити картинку або посилання на неї, і одразу побачити, чи використовувалася вона де-небудь ще. Також Мар’яна розповіла що таке інформаційне перенавантаження:
«Інформаційне перевантаження відбивається на нашому здоров’ї. З’являються фізичні симптоми — біль у голові від того, що ми занадто довго перебуваємо зі смартфонами або від новин, які читаємо. Є навіть діагностовані психотерапевтами симптоми», — розповідає Даринюк.
Як пояснити бабусі, що новина неправдива
Мар’яна поділилася життєвим прикладом:
«Мама переходила в Telegram та Viber за посиланнями, які їй надсилали, і зловмисники отримали доступ до всіх її банківських рахунків та особистої інформації. Від її імені вимагали кошти».
Як пояснити толерантно:
- Перш ніж перейти за посиланням, перевірити, чи те посилання офіційне
- Якщо прийшло щось від банку чи держслужби — вони мають свою офіційну адресу
- Як мінімум зателефонувати рідним і запитати
Почати розпізнавати фейки можна з простого:
«З аналізу заголовків. Клікбейтні сенсаційні заголовки зараз усюди. Перейшовши за посиланням, новина зовсім не відповідає змісту заголовка. З цього варто починати», — радить експертка.
Одна проста звичка
«Не вірити всьому, що публікується в соцмережах», — категорична Мар’яна Даринюк.
Що робити, якщо ти вже поширив фейк
«Можна поскаржитися на джерело. Написати коментар про те, що це фейк, зробити скріни і відправити платформам, які аналізують інформацію — “Детектор медіа”, “Перевірено”», — пояснює медіаекспертка.
ФОТО ТИЖНЯ
