В Україні 13-14 січня – це не просто святкові дні, це відгомін традицій наших предків. І свято Маланки, і свято Василя – заміксовані та укорінені віками пласти язичницьких та християнських ритуалів та культів.
Маланка на Івано-Франківщині проходить особливо яскраво. Тут театралізоване карнавальне дійство щороку розширює межі фольклору завдяки сучасним персонажам – політикам, артистам тощо, інформує “Галка” з посиланням на Івано-Франківщина туристична.
Косівський район
ПІСТИНЬ
13 січня вночі учасники дійства маланкують у ґаздів у хатах, а 14 січня в центрі села збираються щедрувальники із довколишніх сіл. На відміну від традиційної Маланки, де переодягаються, як правило, чоловіки, у Пістині залюбки маланкують гуцульські ґаздині.
З часом маски й персонажі оновлюються, i тут даються взнаки злободенні проблеми та модні віяння. Часто поруч із Чортом можна побачити якогось відомого політичного діяча чи героїню телесеріалу.
Ряджена ватага рухається селом з жартами, сміхом, вигуками. На вулицях можна зустріти будь-яку нечисть, від малого до великого. Відбитися непросто. Якщо вас тільки злегка побили віником, вважайте, що пощастило. Можуть і водою облити, і сажею вимазати. Народ найбільше веселять чорти, які кидають перехожих у сніг, лякають дітей, жартують з дівчатами й молодицями.
Та якщо раніше маланкарі ходили вулицями пішки або їздили на прикрашених конях, то зараз вони будують велетенські конструкції на своїх автівках. Таке дійство нагадує бразильські карнавали, щоправда, учасники не в купальниках, а на вулиці – сніг (зазвичай J) та холод.
Згодом усі збираються біля імпровізованої сцени в центрі Пістиня, де відбувається основне театральне дійство. Сценарію пістинська Маланка, як правило, не має, «актори» багато імпровізують. Та будьте певні, нестримні танці та жартівливі сценки запам’ятаються на все життя.
БАБИН
«Бабинцка Миланка» – автентична назва карнавалу, що його напередодні свята Старого нового року влаштують тутешні гуцули.
У 2019 р. колоритна Маланка із села Бабин розширила свої масштаби і на Старий Новий Рік збірною командою вирушила до Косова. У центрі міста влаштували справжній карнавал. До головної ялинки міста на мотоциклах, УРАЛі, фірах з’їхалися переодягнені колядники, аби показати свої вікові традиції й влаштували справжній фестиваль з колядою, конкурсами, смачними пригощаннями.
Минулоріч маланкарі обіграли президентські потуги Юлії Тимошенко. Згадали Путіна. Не забули про патрульних поліцейських та реформованих лікарів, вояків та торгашів. Показали циганів, жидів і самих гуцулів. Відтворили вівчарську ватру під справжні троїсті музики. Повеселили глядачів повії і залицяльники.
У 2020 році маланкуватимуть у селі, без виїзду до Косова. Початок – 13 січня надвечір.
КОСМАЧ
Традиційно 13 січня, напередодні Нового року за старим стилем, в селі Космач відбувається свято Маланки.
Космач налічує 32 присілки, в кожному з яких є своя Маланка. Наприклад, у центрі села кількість учасників перевищує 300 осіб, а на присілку Ведмежий святкують дитячу Маланку. Від хати до хати Маланка крокує у супроводі народних музикантів та співає Щедрівки. Групи щедрувальників здійснюють величальні новорічні обходи і поздоровлення, під час яких піснями славлять господарів, бажають їм здоров’я й достатку на весь рік, за що й отримують щедру нагороду.
Головні святочні дійства це – щедрування, парубочі та дівочі. Вважається, що коли хлопець отримав відмову від дівчини, він може спробувати «позалицятися» ще раз на Маланку. На це видовищне дійство приходять подивитися з навколишніх сіл.
Снятинський район
БЕЛЕЛУЯ
Наймасштабніша серед покутських маланок – у Белелуї. Опівдні на місцевому майдані збирається все село – повболівати за перебраних зі свого кутка під час битв ведмедів, чортів, жидів та смертей. Перед тим, обходячи хати свого кутка, співають традиційні маланкарські пісні. Це роблять не хлопці в масках чортів чи смертей, а дорослі чоловіки у звичайному вбранні, які йдуть слідом за кожною ватагою. На майдані біля Залізного мосту в три раунди борються маланки Великого Кута, Соківни та Берестова.
Маланка у Белелуї – унікальна у тому, що у ній переберійно-вульгарний елемент відсутній як клас. Ніяких масок політиків. Лише ті персонажі, котрі споконвіку були у маланці: Коза, Ведмідь, Смерть, Чорт, Жид, Маланка і Василь.
У солом’яні ведмеді йдуть лише кремезні і сміливі. Це їхній власний вибір – носити на собі важкий костюм (вага його часом складає 30-50 кг). Битви ведмедів – дуже видовищні. У очеретяних ведмедів з Белелуї немає крил, але вони таки літають – переможця ведмедячих боїв підкидають у небо. Потім вже йдуть двобої чортів, смертей і жидів. Інші персонажі, як от лікарі, маланки тощо, у дуелях участі не беруть. За старим звичаєм, під час битви суперник намагається просунути руку під пояс свого супротивника і повалити його на землю. Тому перед самим двобоєм ремені затягують якомога тугіше.
Після кількох годин поєдинків Маланки обходять всі хати, де є незаміжні дівчата. Кавалери-судді, які збирають гроші під час ритуалу, влаштовують танці.
ФОТО ТИЖНЯ
