Франківська психологиня та волонтерка Ольга Шакотько розповіла, як подолати тривожність під час пандемії.
Про це йдеться на Суспільному.
Не читайте новини на ніч…
– Хотіла б звернути увагу на стиль повідомлень у ЗМІ про пандемію. Журналісти подають інформацію про кількість померлих та захворілих, нестачу місць у лікарнях тощо. Це викликає у читачів відчуття безпорадності та тривоги. І це точно не допомагає знайти сили, щоб дати собі раду. Добре було б, якби ЗМІ висвітлювали ситуацію про пандемію у дещо іншому ракурсі.
Адже кожного дня одужують сотні людей. Ось про що насамперед варто писати. Це дає надію тим, хто лікується або боїться захворіти.
Можу сказати, що потрібно зважати на свій стан. Якщо у вас дійсно високий рівень тривоги, і це впливає на вашу життєдіяльність – ви гірше спите та їсте, не можете зосередитися, – припиняйте споживати інформаційний негатив.
Універсальних порад немає
– Я знаю, що не існує точного “рецепта”, як уникнути тривоги чи жити повним життям, не зважаючи на коронавірус і обмеження. На початку пандемії було багато рекомендацій щодо того, що варто робити, чим зайнятися, щоб пережити карантин з користю. Пропонувалися різні онлайн-курси – від вивчення іноземних мов до йоги та фітнесу. Проте частина людей після двох-трьох занять припинила це робити. Чому? Бо при стресі на перших етапах людина дійсно мобілізується, їй треба активно діяти. Та за деякий час рівень гормонів стресу знижується, а з ним – і бажання щось робити.
Крім того, ми всі різні, і способи задовольняти потреби в нас теж різні. Тобто, комусь це підійшло, комусь ні. Шукайте свій рецепт психологічного розвантаження.
Зменште вплив негативних факторів
– Якщо вам хтось розповідає подробиці важкого перебігу хвороби чи нагнітає ситуацію, – ви не мусите це слухати, переводьте розмову на іншу тему. Це ваше право та обов’язок підтримувати нормальний психічний стан. Адже від цього залежатиме і ваш імунітет.
Зрозуміло, що потрібно навчитися жити з карантинними обмеженнями. Проаналізуйте і сплануйте свою роботу та відпочинок в умовах пандемії.
Дбайте про свої ресурси
– Іноді люди настільки переймаються ситуацією, що перестають займатися тим, що вони робили раніше, – бояться гуляти, спілкуватися з іншими або ж прогулюються лише вночі. Вночі – це непогано, але потрібно і вдень виходити – нам потрібні сонце і вітамін D. Концентруйтеся на тому прекрасному, що є довкола нас. Не забирайте у себе можливість жити насиченим життям: зустрічайтеся з друзями, можливо, на інших умовах – в масці чи на вулиці, – але не обмежуйте себе у спілкуванні.
Дбати про свої ресурси – це визначити, що вам дає задоволення у житті.
Мозок, мов “тривожний ховрашок”
– Зараз наш мозок нагадує “тривожного ховрашка”. Він такий насторожений і увесь час очікує на небезпеку. Так формується негативне сприйняття реальності. Тому потрібно навертати себе до тих гарних моментів, які є у нашому житті. Існує така вправа – практика вдячності.
Наприкінці дня подивіться на свій день, ніби розгорніть скручений килим. Згадайте, що у вас сталося доброго, що принесло радість. Наприклад, горнятко кави – саме такої температури й з таким смаком як ви хотіли.
Подякуйте сьогоднішньому дню
– Згадайте усілякі приємні моменти, які з вами траплялися впродовж дня: посмішка дитини чи хтось вам сказав комплімент. Можливо, сподобалося ваше відображення у вітрині магазину – це не обов’язково мають бути якісь досягнення. Не забудьте подякувати за приємні моменти сьогоднішньому дню. І плануйте приємності на наступний.
Наш стривожений мозок починає катастрофізувати, що мусить статися щось жахливе, – зранку напружується і “пішов шукати підживу”. Натомість краще подумати, що хорошого може статися сьогодні, – зустріч з друзями, улюблений круасан чи м’якенький светрик, який ви одягнете, – зовсім прості речі. Але потрібно налаштувати себе звечора: що мені такого зробити, щоб завтрашній день був несхожий на вчорашній. Почніть фіксувати гарні та приємні моменти. Треба шукати та не здаватися. Точно в цьому світі є хтось, хто тебе може підтримати. І другий момент – після темряви завжди світає.
Пандемія в Україні та за кордоном
Є незначна різниця між європейцями та українцями – у нас менше довіри до дій уряду, менше впевненості у своїй матеріальній спроможності й більше нагнітання страху у ЗМІ. Бракує хороших новин про людей з позитивними історіями зцілення.
Коли потрібна допомога спеціаліста
– Якщо ви відчуваєте, що все іде шкереберть, вам складно справлятися зі звичними буденними справами, у вас виникли неприємні тілесні відчуття, які непідтверджені реальними захворюваннями, – це точно привід звернутися до психолога чи психотерапевта.
Де отримати допомогу
– В Україні діє безкоштовна психологічна допомога для людей у відчаї. Зокрема, працює онлайн-платформа “Розкажи мені”. За допомогою можна звернутися й до громадської правозахисної організації “Ла Страда”.
В Україні працює також кризова національна лінія запобігання суїцидів та профілактики психічного здоров’я “Lifeline Ukraine” (телефон – 7333). Вона – цілодобова, анонімна та безкоштовна.
Психологічну підтримку ви можете отримати, зателефонувавши на лінію довіри: 096 000 1558.
Психосоціальну підтримку пропонує й інформаційний центр Червоного Хреста України. Також працює національна гаряча лінія з запобігання насильству “Розірви коло”.
ФОТО ТИЖНЯ
