Які проблеми чи травми психіці може принести річниця 24 лютого: пояснює франківська психологиня Лілія Борисова
12 Лют, 2023 18:16
Наближається перша річниця повномасштабного вторгнення росії в Україну. Очікувано, на багатьох з нас можуть нахлинули неприємні спогади про лютий 2022. А з ними, в гіршому випадку, – відчуття паніки і страху.
Читайте також: Мовчання вбиває: у Франківську презентували фільм про домашнє насильство “Поруш тишу” (ФОТО)
Як морально підготуватися до річниці “великої війни”, що ще триває, розповіла франківська психологиня Лілія Борисова. Зараз вона працює у мобільній бригаді соціально-психологічної допомоги Івано-Франківська, а також є спеціалістом з нейрографіки.
– Пані Ліліє, всі ми віримо та чекаємо перемоги, але через втому, сумні новини, часом можуть опускатись руки. Як не зневіритись через довгий шлях до перемоги?
– За рік повномасштабної війни українці пережили багато емоцій. Багато чого прийняли, багато до чого звикли, багато до чого пристосувались. Але війна триває і наші рани, як тілесні, так і душевні, продовжують кровити. І перша «річниця» боляче вдарить по цій рані. Рани, які ми вже пережили, але не «вилікували», будуть накладатись на сьогоднішні. І буде боліти в рази більше.
Що ми можемо зробити?
«Прожити» цей рік усвідомлено. Нехай ретроспективно, нехай через фото чи пости у соцмережах. Важлива умова – перебувати у ресурсному стані. Кожен вже навчився за рік відновлюватись, має свої лайфхаки, секретики. Хто досі не вміє – звертайтесь за порадою до тих, хто вже навчився, чи до спеціалістів, які навчать.
Ще одна особливість цього періоду – «річниця» війни співпадає з кінцем зими. Це період, коли організм природно виснажений втратою вітамінів, браком сонячного світла, сезонними респіраторними захворюваннями. Тому про тіло теж потрібно потурбуватись. Якщо коротко – сон, відпочинок, фізичні вправи, збалансоване харчування мають стати невід’ємною частиною нашого життя.
– Зараз ми бачимо, що активно посилюється інформаційна війна і це також дуже пригнічує. Як нам вистояти на цьому «полі бою»?
– Не тільки ми розуміємо нашу вразливість в цей період. Ворог теж. Саме тому ми зараз спостерігаємо активну роботу їхніх інформаційно-психологічних операцій.
Зрозумівши, що на полі бою перемогти їм не вдається, росіяни застосовують тактику «розділяй і володарюй». До тем, які і так активно вкидувались – «виїхали-залишились», «донатять-розважаються», «цивільні-військові», додались питання зради, корупції, розкрадання.
Тому інформаційна гігієна є як ніколи актуальною. Довіряйте лише офіційним джерелам, не перечитуйте все підряд, не вступайте в «срачі» в соцмережах – нікому нічого не доведете, а свій ресурс розтратите.
Згадаймо, що допомогло нам в перші дні війни? Що нас врятувало? Наша єдність, цілісність і розуміння, що правда на нашому боці. Тому варто продовжувати у тому ж руслі.
– Чи є якісь техніки, поради, які б допомогли самотужки впоратись з тривожними почуттями?
– Щодо конкретних технік, як підготуватись – в першу чергу, усвідомити, що це є черговим викликом для нашої психіки. Попереджений, значить убезпечений. Класно допоможе групова робота. Навіть коли немає сил і бажання говорити про свої страхи і труднощі, просто почути, що і в інших людей є такі ж проблеми, послухати, як хтось з ними справляється, теж допомагає. Ми починаємо розуміти, що не тільки зі мною “щось не так”, інші теж це відчувають. І якщо хтось зумів подолати ці страхи, отже, і я зможу.
Як варіант, прогортати свою стрічку в соцмережах, щоб відновити в пам’яті – як це було. Відслідкувати свої емоції. Якщо піднімаються дуже сильні емоції, виписати їх на аркуш паперу, перечитати і спалити.
– Як жити далі у 2023?
– Дуже важливо усвідомити всім українцям – Перемога буде… Але, життя, як раніше, вже не буде. Ніколи. Буде багато хорошого і поганого… Як завжди. Треба будувати своє нове життя.
Підсумовуючи. Який наш алгоритм на щодень? Допоможи собі. Допоможи тому, хто поруч. Допоможи тим, кому можеш. Приймай допомогу від інших. Разом до Перемоги!
Розмовляла Наталія Зіпер
«Зі свого досвіду переживання війни (до 2014 я жила у Донецьку, а до 2022 – в Ізюмі), хочу додати, що в свій час мені дуже допомогло усвідомлення, що життя не можна ставити на паузу, воно немилосердно летить і не зупиняється. Жити потрібно зараз, не відкладаючи на потім важливі рішення, важливі зміни, бо невідомо, коли буде вдалий момент.
Ми обов’язково переможемо, бо правда на нашій стороні!», – Наталія Зіпер.
Матеріал написаний у рамках проєкту “Емпатія. Підтримка. Інтеграція”, що реалізовується Івано-Франківською обласною організацією “Молода Просвіта”. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю автора та не обов’язково відображає погляди Івано-Франківської обласної організації “Молода Просвіта”