Під час волонтерської поїздки у Донецьку область разом з командою Стаса Ковановського, головний редактор “Галки” Роман Турій поспілкувався з оператором FPV-дронів на позивний “Чіпс”, який служить у франківському 109 батальйоні у команді пілотів “Крук”.
Читайте також: Коломийська "десятка" анонсувала вихід книжки "Едельвейси. Історії хоробрих" (ВІДЕО)
В інтервʼю говоримо про ситуацію на фронті, штурми росіян, уражені цілі командою “Крук” та ситуацію з дронами.
– Чіпс, яка зараз ситуація на тому напрямку, за який ви відповідаєте?
– Все стабільно, але ворог тисне. Вони штурмують майже завжди. Сектор чи суміжні підрозділи, два кілометри вліво, два кілометри вправо, то за день чи ніч 100% є якийсь штурм.
Є вдалі штурми у них, і є невдалі. Коефіцієнт вдалих і невдалих, я визначити не можу. Є певні результати на нашому напрямку з боку ворога.
– Ваше завдання – стримувати їх, знищувати на підходах до позицій, знищувати бліндажі? На що більше акцентуєте себе та своїх хлопців?
– На різноманітність. Сьогодні літає «крило» – на дальніх підступах вишукуємо їхню артилерію, БМП, танки та інше. Завтра вже може бути розуміння, що їхня «беха» під’їжджає і її на ближніх підступах потрібно вразити. Ввечері вилізли два окупанти, почали рух в сторону наших позицій, і їх теж треба знищити.
Різноманітність роботи дуже широка – від піхоти до артилерії, до засобів звʼязку. Бувають моменти, що є командний спостережний пункт, стоять три антени, вилетіли FPV, уразили, а п*дари там по перехватах – зв’язку у них сьогодні не буде.
– Проаналізуйте, будь ласка, вашу ефективність і можливості російської протидії. На скільки вони вам заважають, на скільки вдало захищаються?
– Захищаються вони адекватно. Росія – це країна, в якої засоби РЕБ і РЕРу, напевно, покраще, ніж в Америки. Вони постійно йдуть нога у ногу – ми розвиваємося, вони також розвиваються. Розвиваються їхні засоби РЕБ, розвиваються наші засоби. Умовно: нові прошивки, на яких можна полетіти, нова частота управління, нова частота передачі відео.
Вони так само шукають способи захисту, аналізуючи наші польоти. На прикладі того, що ми придумаємо нове управління – два тижні воно робоче, все чітко у тебе працює, а на третій тиждень у тебе дрони вже починають падати, на четвертий – ти просто не можеш нікуди залетіти.
– Ви не опускаєте руки в таких обставинах?
– Якщо побачили, що все – вже не літає, то шукаємо щось інше. Перейшли з вищої частоти на мінімальну низьку. Два тижні воно працює, працює, працює, а потім перестало працювати. Група комунікує, питає, чи можемо чимось допомогти. Ми щось змінили і воно далі знову все працює. Весь цей FPVішний світ буде працювати тільки тоді, коли буде комунікація. Якщо не буде комунікації, це неможливо. Окупанти розвиваються з нами в один крок. Вони придумують нову частоту, наші РЕБівці аналізують, і вже антидронова пушка на цій частоті захищає піхоту. Потім п*дари знову щось нове придумають і ми нове придумаємо.
– Розкажи про підрозділ “Крук”, наскільки це зараз злагоджена бойова одиниця?
– “Крук” – це бойова одиниця, де всі повʼязані між собою. Від хлопців, які сидять тут, від водіїв, які возять нам на позиції дрони, і від пілотів, які сидять безпосередньо на позиціях та виконують бойове завдання.
Чи я задоволений своєю командою? Задоволений. Всі хлопці “бойові”, всі хлопці з піхоти, які мають велике бажання нищити ворога, вбивати, палити. Група на даний момент показує доволі хороший результат. Не прям ідеальний, який ми б хотіли, але з коефіцієнтом 60% – це беручи до уваги все: РЕБи, збиття дронів, погані дрони, які іноді приходять нам. І 60% попадань – залізно є.
– Які цікаві завдання були останнім часом? Що запамʼяталося?
– От за чотири ночі три танчики та САУ спалили. Мене попросили вилетіти на позицію, бо планується штурм. Вони почали активізовуватися – це було видно по піхоті, яку почали підтягувати, що на позицію заходять не по одному, а по двоє з сумками. Зкомунікувалися з бригадою, вилетіло “крило” вночі. З тих трьох танчиків, можливо, два танки стрельнули по разу. Просто їх на підходах підловили, перший, другий, третій… Бенц, бенц, бенц. На три танки і САУ я витратив шість дронів! Один танк вразили і він втік, а на другий і третій витратили чотири FPV.
– 109 батальйон з Івано-Франківська, але не всі тут франківці?
– Десь 40% франківців. Франківські люди – це взагалі чоткі пацани, прості, адекватні люди. І я думаю, що мене ще зведе життя з Івано-Франківськом, я підписав контракт, моя частина там.
– Вдається мріяти зараз, будувати плани на майбутнє?
– Я не мрію наперед. Хочеться дронів мати більше.
– А як зараз з дронами? Скільки часто вилітаєте на завдання?
– Трошки менше, але я б сказав, що просто більше ефективно. Раніше було, що полетів, впав, полетів, впав. І так по кілька разів. А зараз є більше аналізу польотів. Полетів, впав і зупиняєшся подумати – у чому причина. Якщо там працює РЕБ, то вже намагаєшся облетіти зону, де впав. І так вдається більше працювати. Немає зараз такого, що ти випускаєш один за одним дрони, бо треба. Раніше воно так й виглядало.
Плюс по БК було раніше примітивніше. Кидали якісь осколки. Умовно цвяха нарізали і кидали, і всі вважали, що це мегаосколок і все чотко. Потім у нас зʼявився відділ інженерії, який почав займатися цим кваліфіковано. У нас дівчина займається інженерією, вона шарить нормально, читає книжки і вчиться робити БК з американськими компаніями.
– Що б ти хотів сказати всім людям, цивільним?
– Варто памʼятати, що у нашій країні йде війна. Це напевно найперше, що я б хотів сказати… Я не аналітик, і не політик. Якщо чесно, то я не думаю про тих, хто там, в тилу. У них інше життя, можливості, думки. Я реально вдячний волонтерам, завдяки яким ми досі стоїмо. Якщо рахувати по допомозі, то 70% – це волонтерка. Друзі, знайомі, колеги, волонтери, фонди. Держава мало що дає, якщо відверто говорити.
– Тобто ви зараз й не дуже можете собі планувати, що є з техніки, наприклад, наступний місяць?
– Планувати ніколи не можна. Бо, знову ж таки, наголошую, що напрямок такий, що активізація окупантів присутня постійно. У них в планах взяти Сіверськ, вийти на Слов’янськ. Зі сторони Покровська, вийти й зробити коло, забрати вже повністю Донецьку область. Може потім якось буде легше, але я не думаю. Моя думка така, що якщо їм вдасться легко забрати це, де ми зараз є, то вони згодом захочуть піти далі, за кілька років на то ж Дніпро. Словом, треба боротися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Цілі є постійно, потрібні дрони!”, – командир РУБАК коломийської 10 бригади “Скиба” (ВІДЕО)
ФОТО ТИЖНЯ
