Є 40 мільйонів боргів до бюджетів, до кінця року маємо погасити, – головний лісівник Прикарпаття Сергій Кокоць (ФОТО)

Автор: Костинюк Олександр

28 Jul, 2022 09:15

Є 40 мільйонів боргів до бюджетів, до кінця року маємо погасити, – головний лісівник Прикарпаття Сергій Кокоць (ФОТО)

Трохи більше місяця тому начальником Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства став Сергій Кокоць.

Читайте також: У Калуському лісгоспі новий керівник. Раніше працював на Львівщині (ФОТО)

В інтерв’ю “Галці” головний лісівник Прикарпаття розповів про завдання на найближчий рік та зміни, які очікують лісову галузь області. Також Сергій Кокоць поділився думкою про мораторій на експорт лісу та зазначив, скільки прикарпатських лісівників зараз боронять Україну від окупантів.

– Сергію Юрійовичу, ви народилися на Львівщині, працювали у тамтешніх лісгоспах, очолювали. Це перше призначення поза рідною областю? Як потрапили до нас?

– Так, перше. Був оголошений конкурс на посаду начальника Івано-Франківського управління лісового та мисливського господарства. Взяв участь у конкурсі, вирішив спробувати свої сили. Комісія вирішила, що я маю достатньо знань і можу очолити сусідню область, яка є такою ж лісистою, як Львівська.

– Окресліть основні пріоритети вашої роботи.

Найперше – це лісівництво, проведення лісогосподарської діяльності, згідно з чинним природоохоронним законодавством, створення нових робочих місць, підвищення ефективності роботи лісових господарств. 

Тут закладено і збільшення заробітної плати: планку ми ставимо – 20 тисяч гривень до кінця цього року, хоча у Вигодському, Осмолодському лісгоспах середньомісячна зарплата складає понад 22 тисячі гривень. У лісовому господарстві краю працюють понад 2,5 тис. працівників.

Актуально і не менш важливо, щоб Карпати не були “лисі”, ми запланували у Шевченківському лісництві (Вигодський лісгосп) будівництво центру з вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою. Продуктивність центру складатиме понад два мільйони саджанців у рік. Вартість проєкту – близько пів мільйона євро.

Це перевірене обладнання шведського виробництва світового бренду фірми «BSS». Мені легше тут це впроваджувати, бо таке вже є у Брюховичах на Львівщині. Більше аналогів в Україні таких по обладнанню немає, тобто ми будемо другі після Львівщини, і буде знято питання саджанців для вирощування лісу. Таке подібне було ще у Лиманському лісгоспі Донецького управління лісового та мисливського господарства,але у зв’язку із війною, його вивезли в глиб нашої держави!

Чому цей проєкт ще корисний, бо там вирощується посадковий матеріал із закритою кореневою системою, що дає можливість висаджувати дерева від ранньої весни до пізньої осені. Невеличкий сіянець росте у мішечку з гумусом, де вже є усі поживні речовини, така технологія забезпечує 95% приживлюваності рослин.

 

Також переді мною стоїть завдання – до кінця року максимально виготовити правоустановчі документи на земельні ділянки наших держлісгоспів. Зараз ми маємо тільки 22% таких документів.

Наступне із завдань – завершення реорганізації лісгоспів. Ми вже завершили реорганізацію Івано-Франківського, Калуського та Осмолодського, на черзі – зливання лісгоспів Верховинського з Гринявським, Коломийського з Кутським, Надвірнянського з Делятинським та Ворохтянським. До кінця року реформування маємо завершити. 

Крім того, на першій своїй нараді я поставив завдання всім лісівникам нашої області підняти рентабельність підприємств, щоб мати можливість допомагати ЗСУ, сплачувати більше податків, оновлювати техніку та підвищувати заробітну плату.

Підсумую, на першому місці – гідна заробітна плата у лісовому господарстві, достатня кількість коштів для розвитку та модернізації техніки, будівництво центру з вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою, допомога ЗСУ.

 

– Знаємо, що на момент вашого призначення, баланс діяльності обласного управління та лісгоспів був, як кажуть, «в мінусах». Чи вже зрозуміло, чому так сталося і як можливо змінити ситуацію?

– Так, це 40 мільйонів боргів до різних видів бюджету, зокрема і двохмісячна заборгованість по заробітній платі. Ситуацію змінити можливо, і ми вже це виправляємо. Гадаю, до вересня ми ліквідуємо заборгованість по зарплаті, а до кінця року закриємо заборгованість до бюджетів.

– Вже встигли ознайомитися та промоніторити роботу прикарпатських лісгоспів? 

– Я об’їхав майже всі підприємства, деякі по кілька разів, практикую зустрічатися з колективом, роз’яснювати їм усе та обговорювати гострі питання.

– Чи є такі, що тягнуть лісову галузь області “на дно”?

Гадаю, їх до кінця року не буде. Проблеми є по Кутах із національним парком. Моя позиція – краще мир, ніж погана війна, а воювати нам немає чого, бо підпорядковуємося одному міністерству екології.

Нехай парк виготовить усі правоустановчі документи на землю, тоді ми належним чином віддамо їм землі, і суперечок не буде. Між нами мають бути добросусідські відносини.

– Які ще проблеми нині є в лісовій галузі Прикарпаття?

Зараз – це стагнація ринку зі збутом лісопродукції: як готової продукції, так і ділової деревини. Війна далася взнаки і в Європі, де були наші ринки збуту, і на вітчизняному ринку. Зниження ціни, брак покупців, продукція місцями простоює через відсутність постійної реалізації, відвантаження продукції. Ми хочемо підвищити реалізацію, заробітну плату, а вартість продукції зменшується. Це основна наша проблема. 

– Як при цьому не допустити скорочення працівників і зберегти податки та збори?

– По-перше, людей дуже болить об’єднання лісгоспів, чи не буде скорочення робочих місць. Я намагаюся переконати працівників, що притримуюся таких принципів, як на Львівщині, – не дозволити собі і директорам звільняти працівників. Якщо об’єднуємо підприємства, то свідомо збільшуємо навантаження на заробітну плату.

Якщо скорочення не уникнути, то нехай воно відбудеться природним шляхом. Наприклад, старші люди йдуть на пенсію, молодші приходять.

По-друге – місцеві податки. У нас є порозуміння з керівництвом податкової служби в Івано-Франківській області. Тому податки будуть платитися, як і платилися, до місцевих рад.

– Голова Держлісагентства казав, що Франківщина має зараз працювати і за себе, і за Херсонську, Донецьку, Луганську області. Як вийти на такі потужності? 

– Колись ці області були на бюджетному фінансуванні, а зараз Уряд скасував його. Тому ці підприємства по декілька місяців не виплачують людям заробітну плату. Держлісагентство запропонувало тиловим підприємствам допомагати одноденним заробітком лісгоспам, на територіях яких ведуться бойові дії. Частку заробленого ми перераховуємо на заробітну плату лісовій охороні півдня та сходу України. Минулого місяця ми перерахували 1 240 000 гривень нашим колегам із Дніпропетровської області.

– Чи реально планувати роботу в таких умовах?

Реально, для цього потрібно більше працювати, затягнути пояси, бо тут набагато легше, ніж на сході. 

– Останні тижні в Україні активно обговорювали наміри Кабміну кардинально реформувати лісову галузь, створити нову структуру, а існуючу систему розформувати. Що кажуть про це лісівники на місцях? Чи бачите таку потребу і чи логічний підхід Кабміну?

Лісівники невдоволені таким рішенням без їхнього відома,особливо,воїни ЗСУ. Галузь працює успішно. У галузі понад 5 тисяч працівників воюють на фронті, захищають Батьківщину зі зброєю в руках. Негоже вирішувати, не провівши засідання чи з’їзд лісівників, де обговорити це питання.

В державі йде війна, а в тилу хочуть реорганізувати галузь, яка збереглася по вертикалі, вчасно сплачує податки, створює робочі місця, допомагає ЗСУ. Сьогодні 183 лісівники Прикарпаття захищають Україну, куди вони повернуться? Кожен працівник утримує трьох-п’ятьох осіб. 

А галузь і так реформується, оновлюється. Десь ми переймаємо досвід сусідів-поляків, слідкуємо за роботою підприємств у інших країнах. Якщо ж у лісівників хочуть забрати лісозаготівлю, звинувачують нас у корупції чи ще чомусь, хай забирають, проте нехай потурбуються про гідну заробітну плату для лісової охорони, щоб лісівники достойно могли утримувати свої сім’ї. Нехай забирають і переробку деревини, і лісозаготівлю. Ми не заперечуємо, ми будемо охороняти і вирощувати ліс, як того нас навчали в навчальних закладах.

– Як ви особисто ставитеся до критики? Якщо гуглити про вас інформацію, то можна натрапити на новину, що керівника Славського лісгоспу (тобто вас), звільнили через вирубку лісів у Карпатах (йдеться, що вирубок було більше, ніж за документами). Можете це прокоментувати?

Якщо справедливо критикують, то приймаємо і виправляємося. А якщо несправедливо, то обурюємося, чому обливають нас брудом.

Той випадок – це замовлення міністра сільського господарства, щоб мене усунути з політичних міркувань. Одна з політичних сил лобіювала моє звільнення.

Я подав до суду, відчував, що не винен. Мене відстояв колектив, який виходив на мою підтримку на мітинги до РДА. І мене повернули на посаду рішенням суду.

– Які завдання кладете перед Управлінням на найближчий рік?

Збільшення заробітної плати на рівень до 20 тисяч гривень, погасити заборгованість у 40 мільйонів, створити нові робочі місця (щонайменше 50 нових робочих місць).

Нещодавно у Вигоді відкрили цех з переробки низькосортної деревини, де створено 15 робочих місць. Щомісяця підприємство реалізовуватиме продукції на 2 мільйони гривень. Розпочали будівництво лісонасіннєвого центру, де створимо 25 робочих місць. Це важливо, особливо в час війни, коли люди не можуть виїхати за кордон і шукають роботу. 

Також плануємо запустити цех з переробки деревини у Ворохті, де працюватиме до 10 робітників, і відновити цех у Делятині. 

Працюємо над спрощенням системи з виписування дров для населення. Не кожен має змогу приїхати до райцентру в лісгосп для виписки дров’яної деревини. Для цього встановлюємо у віддалених від лісгоспу лісництвах термінали.

– Мораторій на експорт лісу – це добре чи погано? Все ж краще експортувати чи залучати інвесторів та налагоджувати виробництво тут? 

– Прийняла мораторій Верховна Рада, і думаю, це було справедливо. Немає зараз потреби експортувати деревину, оскільки вона продається у нас на внутрішньому ринку на аукціонах. Державні та приватні підприємства переробляють деревину, створюють робочі місця, і кошти залишаються в Україні, а за кордон продається готова продукція з високою доданою вартістю. Краще тут розвивати виробництво, це інвестиції. 

– Чи можливо це робити в час війни з росією?

Частково ми робимо, і підприємства дають собі раду. Десь беруть кредити, хтось знаходить фінансування. Ну і треба знаходити в себе, що не працювало, підремонтувати, і давати тому друге життя.

– Щодо війни – як багато лісівників Прикарпаття нині у лавах ЗСУ? Чи опікуєтеся цими захисниками? І як загалом лісова галузь допомагає наблизити перемогу? 

– 183 лісівники Прикарпаття воюють. Це єгерська бригада та інші формування ЗСУ. Ми на постійному зв’язку з командиром. Нещодавно відправили декілька машин, передаємо всі необхідні продукти, речі та ін. Проплатили 90 тисяч гривень за багі.

Загалом уже передали для ЗСУ 44 автомобілі, 4600 метрів кубічних деревини. Зовсім недавно відправили 500 кубометрів у Харківську область для створення бліндажів і фортифікаційних споруд.

Приймали у лісництвах на поселення внутрішньо переміщених осіб. Понад 400 осіб. У нашому управлінні працює фахівець з Миколаївщини.

– Повернемося до рубок. Найчастіше будь-яка рубка лісу чи навіть одне зрізане дерево сприймається населенням негативно. Як переконати, що не всі вирубки завдають шкоди лісу і в деяких випадках необхідні.

– Вирубка лісу – це збір урожаю. Як пшеницю сіють і жнуть раз у рік, так і деревину збирають. Правда, сівозміна у лісівників не раз у рік, а раз у 70-80 років. Крім того, є заходи, під час яких забираються хворі та пошкоджені дерева. Внаслідок кліматичних змін, масово всихає ялина. Не забуваймо про буреломи та вітровали, на місці яких лісівники повинні створювати нові насадження.

Ми практикуємо робити якнайменше суцільних вирубок, практикуємо робити вибіркові способи рубання, поступові. Ну але, де вже куртиною всохла смерека, то там уже немає потреби щось вибирати.

Вирубка – це так само, як рана на тілі людини після хірургічного втручання. Там і “йод”, і “зеленка”, і “шви”. І це все мусить загоїтися, і за рік-два затягується. Громадськості ми відкрито кажемо – у нас немає жодного гектара площі лісових земель, де не посаджені після рубки лісові культури.

Ми також намагаємося максимально зберегти підріст, який є на місцях заготівлі. Говоримо із заготівельними бригадами, преміюємо їх за те, щоб вони в роботі максимально зберегли молоде покоління лісу.

– А як з відновленням лісового фонду?

Навесні лісовідновлення  на Прикарпатті проведено на площі 1800 гектарів. На площі близько 450 гектарів створено нові лісові культури. 100% вирубок заліснюється. На 46-ти гектарах створено насадження на землях нелісового фонду. Плануємо і надалі заліснювати неугіддя. Для цього діє програма президента про мільярд дерев, яку ми повинні виконати.

Розмовляв: Костинюк Олександр
Фото: Юрій Валько


Приєднуйтеся до “Галки” у  Telegram, Instagram та Viber - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 

  • like 3
  • like
3
Подобається
  • like
  • exciting
  • laugh
  • surprise
  • sad
  • angry