Одинадцятого жовтня з обласного військового комісаріату урочисто поїхали на строкову службу 60 юнаків з Прикарпаття. Загалом восени з Івано-Франківської області в армію відправлять 460 призовників. Хлопці служитимуть у ЗСУ, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі та Державній спеціальній службі транспорту.
Читайте також: Ходять в туалет на вулицю і сидять по-троє за партою: у Космачі просять допомогти з відкриттям нового корпусу школи (ФОТО)
Призовник Ігор Семчук з Коломийщини, який теж 11 жовтня поїхав на військову службу, в інтерв’ю “Галці” поділився своїми очікуваннями від армії, розповів про страхи й мотивацію служити, а також передав “послання” іншим юним хлопцям.
– В тебе такий урочистий день сьогодні. Розкажи, з якими очікуваннями ідеш в армію?
– Я хочу покращити свою фізичну підготовку та вивчити для себе щось нове.
– Це твоє добровільне рішення, чи йдеш в армію, бо дали повістку й нема куди діватися?
– Ні, це 100% добровільно. Насправді в мене ще багато часу було до того, як іти служити.
Мені лише 19 років, і я ще міг собі відстрочити службу. Але вже не хотів відтягувати те, що і так має статися. Тікати я ні в якому разі не хотів.
– Що тебе мотивує служити в армії?
– На мою думку, обов’язок кожного громадянина України – хоча би відслужити.
Зрозуміло, що не всі можуть зараз піти в ООС чи в гарячі точки, проте відслужити, аби бути готовим до будь-якої ситуації, я вважаю, що мусить кожен чоловік.
– А де хочеш служити і в яких військах? Чи ти вже точно знаєш, де будеш проходити строкову службу?
– Так, вже точно знаю. Буду у Василькові на Київщині. Це повітряні сили.
– Про очікування і мотивацію я вже запитував. А тепер про перестороги та хвилювання розкажи. Може, чогось боїшся, щось хвилює у військовій службі?
– Наразі максимум, що може мене хвилювати – це дідівщина, але зараз її відмінили (сміється, – ред.), тому нічого не боюся. Сміливо йду в армію.
– Про контрактну службу не думав ще?
– Буду бачити, чи мені сподобається служити. Вже по факту в майбутньому визначуся.
– А як ти ставишся до тих, хто “косить” від армії?
– Чесно, негативно! Якщо в тебе здоров’я не дозволяє, то, звичайно, можеш не йти.
Але якщо ти повністю здорова людина й тобі пора йти в армію, а ти шукаєш, як би то її уникнути, думаєш, кому заплатити, щоб “відкосити”… Це, на мою думку, неправильно.
– Що би ти сказав молодим хлопцям, які ще не служили?
– Не боятися і не слухати те, що говорять про колишні часи в армії. Не слухати про дідівщину і т.д., а йти дивитися й служити.
Кожен хлопець, як себе поставить спочатку, так ціла служба пройде.
– Уже через кілька годин вас відправлять у навчальні центри, а звідти – у військові частини. Які настрої взагалі зараз панують серед призовників?
– Думаю, що всі юнаки, які зараз тут, розуміють, що строкова служба потрібна кожному мужчині. Усі свідомо йдуть в армію і будуть виконувати свій почесний обов’язок.
– Бачу ти гарно налаштований, це добре!
– Поки що маю теж хороший настрій. Ще просто ні з мамою, ні з дівчиною не прощався. Але зараз буде трохи сумно.
– До речі, що кажуть твої рідні та дівчина? Неохоче відпускають?
– Дівчина не дуже хоче відпускати, бо то аж на півтора роки, а мама… Мама – то є мама. Кожна мати не хоче, щоб її дитина була стільки часу не біля неї. Але вона звикне, і побачить, що з армії повернуся вже чоловіком, а не дитиною.
Розмовляв: Костинюк Олександр
Фото: Юрій Валько
ФОТО ТИЖНЯ
