Протягом двох років Івано-Франківщина прийняла на своїй території понад чотири тисячі переселенців.Облаштуватися на новому місці їм допомагають волонтери, влада та прості громадяни.
Едуард та Вікторія Банцови з міста Донецька, маючи п’ятьох дітей вирішили залишити свій дім та оселитися на Прикарпатті. Обирали між Львовом та Франківськом, однак зрештою переїхали до Івано-Франківська. Щоб зреалізувати свій задум, родина продала власний автомобіль. Вже після переїзду Вікторія тричі поверталася на окуповану територію, щоб зібрати всі необхідні документи та забрати трьох всиновлених дітей, йдеться в сюжеті www.gre4ka.info.
Жінка зізнається, що спочатку боялася вийти з дому, адже все життя слухала жахливі історії про «бандерівців», які за російську мову можуть навіть вбити. Проте реальність виявилася протилежною.
«У мене були істерики, я думала, як мій старший син піде до школи і як діти ставитимуться до нього, – пригадує Вікторія. – Він зайшов до класу, сів за парту, опустив голову. А коли підняв очі, довкола нього стояли діти і протягали йому свої руки. За два роки, що ми тут живемо, поганих людей я не бачила».
Як і всі тимчасово переміщенні особи, які залишили вдома практично все, родина Банцових після переїзду мала досить скромні можливості, однак про них потурбувались зовсім незнайомі люди. Місцева влада надала тимчасове житло, волонтери з громадських організацій допомогли з одягом та продуктами харчування.
«Багато людей, яких ми навіть не знали, допомогли нам. Одного разу, недільного дня ми сиділи вдома та снідали макаронами. Більше нічого не було та не було грошей. Пролунав дзвінок в двері і на порозі стояли дві жінки з пакетами в руках. Вони принесли домашній сік, варення. Просто від знайомих вони почули, що є така родина», – пригадує Вікторія.
ФОТО ТИЖНЯ
