Забута історія дитячого санаторію у Верховині увійде до нового туристичного маршруту
Історія дитячого санаторію для сиріт, який понад століття тому працював у тодішньому Жаб’ї, нині Верховині, стане частиною нового туристичного маршруту Гуцульщиною. Оздоровницю на початку ХХ століття створила Фундація графа Станіслава Скарбека.
Про це “Галці” розповіла медіакоординаторка ГО “Альянс розвитку” Зоряна Тивін.
Історію санаторію вдалося відтворити завдяки спільній роботі верховинського краєзнавця, кандидата історичних наук Ярослава Зеленчука та польського дослідника Лешека Римаровича з Товариства «Карпатське ПЛАЙ».
Маршрут «Мандрівка плаями Гуцульської столиці» реалізує ГО «Альянс розвитку» за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП-Громаді» в межах конкурсу «Культурні стежки громад».
Станіслав Скарбек — меценат, засновник будівлі нинішнього театру імені Марії Заньковецької у Львові та власник значних лісових масивів на Верховинщині, які місцеві називали «Скарбковими лісами».
У 1844 році граф заповів свій статок на благодійність, зокрема на утримання Доброчинного інституту для бідних і сиріт у Дроговижі.
На початку ХХ століття через поширення туберкульозу виникла потреба в оздоровленні дітей. У жовтні 1910 року Фундація Скарбека відкрила спеціалізований дитячий санаторій у центрі тодішнього Жаб’я.
У колишньому приміщенні лісництва облаштували спальні, окрему засклену веранду для сонячних ванн та їдальню. Також тут викопали свердловину, звели водонапірну вежу та проклали каналізацію.
Діти багато часу проводили на свіжому повітрі. За ними доглядали монахині Згромадження Сестер Служебниць Пресвятого Серця Ісуса, яких запросили з Кракова. Медичний огляд проводили місцеві лікарі Яків Невестюк та Казимир Сятецький.
Окрім навчання під керівництвом учителя Зіневича, діти отримували практичні навички: дівчата вчилися шити, а хлопці — майструвати.
На початку 1914 року санаторій закрили через спалах тифу та початок Першої світової війни.
Ярослав Зеленчук розповідає, що спочатку досліджував історію санаторію просто з цікавості. Згодом польський колега передав йому архівні матеріали, зокрема архітектурні креслення.
У Державному архіві Івано-Франківської області дослідники знайшли унікальні креслення 1935 року. Вони свідчать, що у міжвоєнний період Фундація Скарбека планувала продовжити благодійну діяльність у Жаб’ї.
«Мені було цікаво в принципі, бо це ж центральна частина Жаб’я. У фондах Державного архіву Івано-Франківської області ми знайшли унікальні архітектурні креслення 1935 року. Вони свідчать, що у міжвоєнний період Фундація Скарбека планувала відродити місію», — розповів Ярослав Зеленчук.
У Жаб’ю-Слупійці звели великий «Житловий будинок для Сестер Служебниць». Проєкт створив кооператив архітекторів Львівської політехніки, а підписав його український архітектор Євген Нагірний.
Дві світлини 1930-х років підтверджують, що будівництво майже завершили до початку Другої світової війни.
За версією істориків, у 1954 році споруду переобладнали під місцевий Будинок культури. Він згорів у 2009 році.
Історія санаторію стане однією з 12 локацій нового туристичного маршруту у Верховинській громаді.
Кожна зупинка розповідатиме про окрему сторінку минулого краю. За допомогою QR-кодів та цифрового провідника на платформі Verkhovyna Life туристи зможуть переглядати архівні фотографії та відео, а також слухати гуцульські співанки.
Віртуальним обличчям маршруту стане відома гуцулка ХХ століття Марія Кречунєк, відома як «Чукутиха». Її образ відтворили за допомогою штучного інтелекту.
«Цей маршрут повертає Верховині частину її історичної пам’яті, яка тривалий час залишалася маловідомою або була майже втрачена. Історія дитячого санаторію Фундації графа Скарбека показує, що понад століття тому Гуцульщина вже була простором відповідальності, меценатства», — зазначила керівниця проєкту, голова правління ГО «Альянс розвитку» Марія Маківничук.
Автори проєкту хочуть поєднати реальні історичні місця із сучасними цифровими технологіями. На думку команди, це має допомогти не лише показати туристам краєвиди Верховини, а й розповісти про людей та події, пов’язані з цими місцями.
«Ми вже завершили розробку макетів усіх 12 зупинок. За кожною з них стоїть велика праця науковців, краєзнавців, етнографів, дизайнерів і всієї команди проєкту», — розповіла Марія Маківничук.
Після встановлення інформаційних знаків маршрут планують презентувати громаді та туристам.
Партнерами проєкту є громадські організації «Гуцулики», «Етноекоцентр “Гуцульщина”», Верховинське районне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та Верховинська селищна рада.
Читайте також:
ФОТО ТИЖНЯ
