Захистити Карпати від вітряків та забудови. Хто в парламенті проголосував проти?

Теми: Політика, Франківські новини
Захистити Карпати від вітряків та забудови. Хто в парламенті проголосував проти?

Від закону, який захистив би високогір’я Карпат від вітроелектростанцій і забудови, Верховну Раду відділяє 41 голос. Рада голосувала за дві поправки про захист Карпат, і хоча б за одну з них натиснули “за” 185 народних депутатів, 110 з них — представники “Слуги народу”. Це видно з поіменних результатів голосувань на сайті Верховної Ради.

Але проти голосувало керівництво фракції партії влади – її голова Давид Арахамія і його перший заступник – Андрій Мотовиловець. При чому Мотовиловець єдиний, хто проголосував проти двічі.

Такі дані показали поіменні голосування 15 жовтня за поправки народного депутата з “Голосу” Романа Лозинського (правка №2077 до законопроєкту №15460 і правка №873 до законопроєкту №16051-1). Поправки передбачали заборону будівництва вітроелектростанцій у гірських районах Карпат і на природоохоронних територіях, а також доручення Уряду розробити комплексний законопроект про захист Карпат.

Поправки набрали 141 і 134 голоси за необхідних 226 і не пройшли.

Про це пише “Галка” з посиланням на “Голку”.

Захист Карпат підтримали представники всіх фракцій і груп, крім двох груп, створених з уламків забороненої проросійської партії ОПЗЖ, — “Платформи за життя та мир” і “Відновлення України”. Вони не дали жодного голосу “за”.

Але були й ті, хто двічі утримувався – це тринадцять народних депутатів. Дванадцятеро політиків зі “Слуг народу” і один представник депутатської групи “Платформи за життя та мир” Микола Скорик.

Автор правок Роман Лозинський зазначає:

“Українців обурює хаотична забудова Карпат вітряками. Президент підтримав петицію, щодо необхідності захисту наших гір, але уряд не зробив жодних кроків, щоб захистити Карпати. Півроку без реакції Кабміну — тож знайшлись депутати, які готові брати відповідальність і пропонувати рішення. Ми подали поправки про захист Карпат в різні законопроекти і я вдячний кожному зі 185 депутатів, хто підтримав таку ініціативу. Я сподіваюсь, це достатній і переконливий сигнал для профільних міністерств, що українці і парламент чекають на конкретні рішення про захист гірських масивів — такі як заборона будувати вітряки на висоті понад 500 метрів та негайна зупинка будівництва доріг на полонини під будівництво вітроелектростанцій”.

Ветеран і біолог громадської організації “Терен” Андрій Тупіков, автор петиції до президента Володимира Зеленського з вимогою захистити Карпати, наголошує, що уряд із підготовкою законопроєкту зволікає уже понад півроку:

“Більше 26 тисяч громадян ще навесні підписали петицію, і президент доручив уряду її розглянути. За цей час можна було розробити окремий законопроєкт і подати його до Ради. Але його досі немає. Голосування за ці дві правки показало: підтримка в залі є, і зібрати голоси буде реально. Ще на початку каденції Володимир Зеленський казав: “Ми розуміємо, що для багатьох із вас Карпати — це просто велика годівниця, але це наша країна, і ми не дамо вам її з’їсти”. Тепер уряд має виконати ці слова. Бо поки він зволікає, дороги вже планують прокладати на полонини Гостра і Свидовець”.

Нагадаємо, у березні 2026 року петиція до президента з вимогою подати законопроєкт про захист високогір’я Карпат і заборонити будівництво вище 1 000 метрів над рівнем моря менш ніж за тиждень зібрала понад 26 тисяч підписів. 8 липня 2026 року Європейський парламент у своїй резолюції розкритикував плани будівництва вітряків у високогір’ї. Проте у вересні на Карпатському економічному форумі президент Володимир Зеленський заявив про потенціал постачання електроенергії до ЄС за рахунок вітроенергетичного кластера в Карпатах.

Вітряки на полонині Руна, на висоті понад 1 400 метрів, будує компанія Friendly Wind Technologies. За даними YouControl, її кінцевим бенефіціарним власником є колишній народний депутат від “Партії регіонів” Максим Єфімов. Державна екологічна інспекція відмовилася перевіряти вирубку лісу під будівництво, хоча на ділянках знайшли червонокнижні види. А журналістка Олена Мудра, яка висвітлює забудову Руни, зазнала скоординованої кампанії цькування і через суд домагається визнати поширену про неї інформацію недостовірною.

Як голосує кожен народний депутат за знакові законопроєкти, зокрема щодо захисту довкілля, можна перевірити в інструменті «Перезарядити країну тобі під силу». Отримати доступ до систематизованих даних про голосування може кожен охочий, надіславши запит на [email protected].

Читайте також: