“Завдяки місту, яке викупило завод, підприємство живе”, – головний інженер Локомотиворемонтного заводу

Автор: Єва Жасминова

02 Січ, 2019 19:00

“Завдяки місту, яке викупило завод, підприємство живе”, – головний інженер Локомотиворемонтного заводу

У новому році Локомотиворемонтний завод приступив до роботи з новими силами.

Відпочивати ніколи, адже виробництво нарощує потужності й потрібно віддавати замовлення. Оглянути стан справ на підприємстві та привітати колектив з прийдешніми святами завітав міський голова Руслан Марцінків.

«4 травня 2018 року громада стала повноправним власником заводу. Передусім треба було стабілізувати ситуацію, щоб люди побачили, що тут є перспективи і можна заробляти. Завод завантажений роботою, є замовлення, приходять молоді кадри. Завдання на цей рік – вийти на стабільні норми та збільшити зарплату. Головне зараз набрати працівників, аби виробництво могло повноцінно працювати», – зауважив Руслан Марцінків.

Хорошим показником того, що громада не помилилась придбавши завод, є податкові надходження до міського бюджету. За 2018 рік завод сплатив таких понад 10 млн. грн.

Як розповів головний інженер ЛРЗ Віктор Павлюк, у порівнянні з 2017 роком наростили виробництво вдвічі. Позаминулого року ще не виконували ремонту дрезин, не було такого обсягу ремонту колісних пар, двигунів. Відділ маркетингу спрацював швидко та якісно і забезпечив завод новими замовленнями. Серед найбільших партнерів зараз – Донецька залізниця, Львівська залізниця, Одеська залізниця, також мають чимало замовлень з Білорусі. Найпоширеніші замовлення – ремонт колісних пар. Пан Михайло зазначив, що зараз це дуже «ходова» послуга і до того ж прибуткова. В місяць з тими потужностями, які є нині, можуть відремонтувати 90-100 колісних пар. Вартість такого ремонту – 250-300 тис. грн., левова частина – нові запчастини.

«Завдяки місту, яке викупило завод, підприємство живе і нарощує виробництво. Бо попереднє керівництво вело завод до знищення. Зараз поступово стаємо на ноги і запрошуємо нових працівників. Зарплата непогана на рівні інших підприємств», – зізнається головний інженер.

І правда, верстатник Василь, який прийшов на підприємство лише півтора місяці тому, на роботу не нарікає. Каже, що порівняно з приватною фірмою, де працював досі, є переваги – стабільний заробіток, нормований робочий день.

Голова профспілки ЛРЗ Михайло Остап’юк підтвердив, що зараз на заводі дійсно гарні умови для розширення колективу. Кваліфікованих кадрів, на жаль, мало, тому намагаються втримати старих працівників та підготувати нових. Зараз середню зарплату підняли до 8 тис. грн., є цехи, де вона становить 12-13 тис. грн., а деякі висококваліфіковані працівники взагалі отримують близько 15 тис. грн. Все залежить від складності завдання, від рівня підготовки, від стажу та виробітку.

Минулого року облаштували спеціальні приміщення під кімнати для працівників з інших міст. Уклали договори про співпрацю з училищами, аби молоді спеціалісти проходили оплачувану практику на підприємстві з можливістю подальшого працевлаштування. А для працівників, які доїжджають, завод забезпечує безкоштовний проїзд.

Ще один показник розвитку підприємства: якщо раніше деякі працівники йшли до головного конкурента – залізниці, то зараз дехто повертається назад. Це завдяки тому, що збільшилась зарплатня на ЛРЗ і виплачується вчасно.

Нині на підприємстві все ще є брак працівників. План мінімум – набрати принаймні 50 різноробочих: верстатників, слюсарів, аби вчасно впоратись із замовленнями, що є на заводі. А загалом на ЛРЗ зараз працює 200 робітників, але свої потужності готові розширювати й до 1000 працівників. Робота, кажуть, є справа лишається тільки за гарними робітниками.

 

Приєднуйтеся до каналу “Галки” у Telegram - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 


Loading...