«Земля стала товаром. Причому недешевим»: у Ворохті побільшало земельних конфліктів
У Ворохтянській громаді земельні питання дедалі частіше стають причиною конфліктів — суперечки виникають навіть між родичами. Селищний голова Олег Дзем’юк пов’язує це, зокрема, з високою вартістю землі через туристичну привабливість Ворохти й Татарова.
Про це в інтерв’ю Галці розповів голова Ворохтянської громади Олег Дзем’юк.
За його словами, земля є одним із головних проблемних питань громади. Значна частина територій Ворохти й Татарова перебуває у межах Карпатського національного природного парку або належить до лісового фонду. Через це громаді бракує вільних земель як для власних потреб, так і для забезпечення військовослужбовців.
Окремою проблемою залишаються землі місцевих жителів, питання щодо яких громада намагається вирішувати у комунікації з Карпатським НПП.
«Це дуже складне питання, тому що його вирішення — не тут, не в парку і навіть не на рівні області. Це має бути рішення на рівні Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Офісу Президента, щоб питання зрушило з місця і людям були повернуті їхні землі, які колись у них забрали», — розповів Дзем’юк.
За словами селищного голови, через туристичну привабливість території земля у Ворохті має високу економічну цінність. Водночас це призводить до дедалі більшої кількості суперечок.
«І найгірше, коли йдеться не просто про юридичні організації чи селищну раду, а коли конфлікти виникають між рідними — братами, сестрами, батьками і дітьми. Це вже насторожує і показує, що земля стала товаром. Причому недешевим», — сказав Дзем’юк.
У громаді трапляються й суперечки щодо можливого самовільного зайняття земельних ділянок. Однак, за словами голови, однозначно говорити про масштаби таких випадків він не може.
Якщо виникає земельний конфлікт, селищна рада долучається до його врегулювання. Спочатку сторони намагаються дійти згоди, а якщо домовитися не вдається — суперечка переходить до суду.
Водночас Дзем’юк вважає, що велика кількість земельних питань має і зворотний бік — вона свідчить про економічний інтерес до громади.
«З одного боку, це заважає, тому що відволікає від інших питань. Але з іншого — якщо такі питання виникають, це показує, що громада розвивається, що є інтерес, є фінансова складова, є земельні ресурси. Це означає, що громада живе, розвивається і рухається вперед», — зазначив селищний голова.
Читайте також:
ФОТО ТИЖНЯ
