Точна кількість вимушених переселенців на Прикарпатті невідома. Влада називає цифру в орієнтовно 150 тисяч осіб. З них лише 2000 мешкають у місцях тимчасового поселення.
“Галка” спробувала розібратися у проєктах будівництва житла для ВПО. Спойлер: планів небагато, результатів ще менше.
0.
“Вже відзавтра, на організованому оптовому продовольчому ринку на вул.Юності, продаватимуть м’ясну і сільськогосподарську продукцію, — написав 12 квітня на своїй сторінці міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. — В нас була земля на вулиці Юності, на території Микитинецької сільської ради і було прийнято рішення, що там створимо комунальний ринок”.
Роком раніше на цьому місці мали будувати житло для переселенців. Після протестів місцевих жителів будівництво скасували.
1.
У перші дні повномасштабного вторгнення Івано-Франківськ бувально накрила хвиля переселенців. Вже на 5 березня 2022 року через створений владою місцевий координаційний штаб “пройшло” понад 25 тисяч втікачів від війни.
Людей реєстрували і за потреби розселяли, переважно у навчальних закладах. У спортзалах багатьом з них довелося прожити не один місяць.
У квітні 2022 влада оцінювала кількість вимушених переселенців в Івано-Франківську у 42 тисячі. За словами мера Марцінківа це означало потребу переходити “від тимчасових до постійних рішень“.
Тож у селі Черніїв Івано-Франківської територіальної громади міськрада начебто виділила 10 га землі на будівництво житла для людей з інших регіонів України, які вимушено переїхали через бойові дії. Принаймні про це заявив голова громади.
“Розробляємо документацію. У нас є консультанти, зокрема і Євген Глібовицький, який працює в цьому проєкті для того, щоб залучити міжнародні гроші. Ми вже знаємо, скільки може бути приблизно цього житла, які комунікації, соціальна інфраструктура. Але цей проєкт потребує грошей і певного часу для реалізації. Однак його потрібно втілювати, бо ми розуміємо, що частина людей — це не менше 20% вимушених переселенців — залишаться проживати в Івано-Франківську“, — розказував у квітні 2022 Марцінків.
За його словами, у Чернієві планували збудувати цілий мікрорайон, та буквально за кілька днів після рішення міськради — передумали.
“Є звернення від Черніївської громади, які категорично проти, щоб будувалося житло для внутрішньо переміщених осіб за міжнародні гроші. Якщо громада проти — ніхто не піде проти громади. Відповідно дану земельну ділянку знімаємо і будемо розглядати іншу. Тому не переживайте, ми дослуховуємося до будь-якої думки, рішення того чи іншого населеного пункту“, — повідомив наприкінці того ж квітня Руслан Марцінків.
Як виявилося, самих рішень депутати не ухвалювали, а повідомлення мера було фактично анонсом.
“Рішень щодо виділення земельних ділянок для будівництва соціального житла для внутрішньо переміщених осіб Івано-Франківською міською радою не приймалося“, — поінформували в мерії наприкінці 2022 року.
2.
У березні 2022 на потреби ВПО один із своїх гуртожитків передав Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. П’ять років будівля на 60 кімнат простояла пусткою. Викладачі університету спільно зі студентами, волонтерами та самими переселенцями взялися за приведення гуртожитку до належного стану.
Тоді відремонтували й облаштували 24 кімнати, а також спільні простори: чотири кухні, їдальню, дитячу кімнату, хол, санвузли, пральню, коворкінг і вхідну зону. Більшість меблів для гуртожитку виготовили місцеві виробники.
У серпні 2022 депутати Івано-Франківської міської ради дали дозвіл на залучення гранту від Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) для фінансування інвестиційного проєкту по реконструкції ще двох університетських гуртожитків під потреби переселенців. На це НЕФКО виділило 2 203 000 євро.
Відкриття відбулося у лютому 2024. Коштом європейців замінили систему опалення, встановили індивідуальний тепловий пункт, утеплили фасад та горище, полагодили дах, замінили вікна та двері, встановили сонячну електростанцію для електропостачання, модернізували системи гарячого та холодного водопостачання та водовідведення, оновили систему вентиляції та провели благоустрій території.
Гуртожиток забезпечили всіма необхідними меблями, побутовою технікою, кухонним приладдям та предметами для спальні. Для мешканців облаштували вітальні, місця загального користування й дитячий майданчик на подвір’ї будинку.
Оновлені приміщення здатні прийняти 150 людей.
3.
Невдала перша спроба “великого будівництва” житла для переселенців у Івано-Франківську отримала нове дихання теж з подачі НЕФКО. Новою локацією для реалізації проєкту вартістю 9 500 000 євро мала б стати комунальна ділянка в селі Микитинці, у зоні Хриплинського промислового вузла.
Навіть на традиційно бездискусійній та одностайній у своїх рішеннях сесії Івано-Франківської міськради ідея будівництва 12 п’ятиповерхових будинків у промисловій зоні, біля величезного елеватора та пресової дільниці заводу спричинила запеклі баталії.
За кілька днів особисто меру Івано-Франківська довелося виправдовуватися перед мешканцями Микитинців та Хриплина, сіл, які входять до об’єднаної міської громади.
“Треба було спочатку поспілкуватися, зробити громадські збори. Прошу вибачення. Трішки ми злегковажили… Згідно з законом про містобудівельну діяльність зі змінами, які були проголосовані у травні минулого року, у промисловій зоні дозволяється будівництво житла для тимчасового перебування ВПО“, — намагався пояснити чималому натовпу свою позицію Марцінків.
Втім, загальна тональність спонтанних громадських слухань була негативна. Попри численні обіцянки, слова про “вибір без вибору, оскільки землі у громади залишилося так мало, що і варіантів майже немає”, мерія не знайшла розуміння щодо майбутнього будівництва.
Урбаністи також розкритикували проєкт.
“А міськрада чула щось про гетто? А міськрада в курсі, що до Микитинців веде єдиний міст і розбудовувати там нові мікрорайони — це міна заповільненої дії? А міськрада в курсі, що величезна частина переселенців — люди старшого віку і сім’ї з дітьми, і будувати саме для них будинки без ліфтів — це знущання? А міськрада в курсі, що в місті величезна кількість квартир на первинному і вторинному ринку пустують, і їх можна викупити прямо сьогодні і заселити умовно завтра, а не через кілька років? Чим ви хвалитесь?”, — писав громадський діяч Віталій Пасенюк.
За кілька місяців Марцінків поінформував мешканців Микитинців про те, що забудови не буде. Місце, начебто, не погодило НЕФКО. Нову ділянку для будівництва влада віднайде за півроку.
У 2024 році на місці “гетто”, яке не відбулося, облаштують комунальний базар.
4.
Попри протести, через які двічі зривалися плани будівіництва житла для ВПО, чиновники в один голос заявляють, що справа не у внутрішніх переселенцях як таких.
“Відрадно, що в принципі жодна з громад не проти житла для переміщених осіб“, — написав Марцінків після неоднозначної зустрічі з мешканцями Хриплина та Микитинці.
З мером Франківська солідарний староста Хриплина:
“Хтось проти ВПО? Такого немає. Жодна з громад не проти. Хочемо вибачитися, якщо ви так подумали. Такої інформації не поступало від жодного мешканця. Ми навпаки за те, щоб вибирали правильні місця для проживання“.
Втім, достатньо прочитати коментарі під будь-яким з дописів щодо ймовірного будівництва житла для ВПО, аби переконатися, що проблема таки є.
“Потрібно в першу чергу забезпечити наших військових житлом”, — вважає одна з дописувачок. “Я проти і це моя думка. Вони хотіли Росії, кричали путін памагі, він їм помагає, що вони тепер хочуть, через них страждають тепер наші родини“, — коментує інша.
“Вони почнуть кучкуватись та диктувати свої умови по впроваджуванню “руского міра” у наш регіон“, — стверджує один із відомих на Прикарпатті тележурналістів.
У грудні 2022 року під житло для вимушених переселенців планували реконструювати два поверхи одного з копусів ліцею №28 в Івано-Франківську. Після розголосу і протестів батьків від ідеї відмовилися.
Втім, станом на листопад 2023 року понад 50% франківців хотіли б, щоб частина переселенців залишилися жити та працювати в місті і лише 10% ставляться до цієї ідеї негативно. Це випливає з опитування, проведеного соціологічною групою “Рейтинг”.
“Ніхто не проти переселенців — це аксіома. У мене жили переселенці. Ми не є монстри, як нас хочуть показати“, — майже виправдовувалася протестувальниця на одному з “антивпошних” зібрань.
5.
Чеською гуманітарною організацією “Людина в біді” спільно з місцевою громадою реалізовується проєкт з реконструкції недобудови у селі Пійло Калуської МТГ. Для внутрішньо переміщених осіб реконструюють чотири 40-метрові квартири.
Бюджет проєкту 100 тис дол. США. Завершити планують за кілька місяців.
“До слова, вже є сім’ї, які будуть там проживати. Приємно, що майже в кожній є дітки, які будуть навчатися в Пійлівському ліцеї”, — розповів міський голова Калуша Андрій Найда.
У лютому 2024 року підписано меморандум між Міжнародною організацією з міграції (МОМ), Коломийською міською радою та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про реалізацію спільного проєкту з будівництва соціального житла.
“У Коломиї побудуть 200 квартир, які внутрішньо переміщені особи та інші соціальні категорії, як от вчителі, лікарі, військові, зможуть орендувати за пільговими цінами”, — розповів мер Коломиї Богдан Станіславський.
Мова йде про будівництво дев’ятиповерхового будинку на 200 квартир на вулиці Осипа Маковея. Це околиця міста.
Терміни наразі невідомі. В обласній адміністрації кажуть, що “очікується подання заявки на отримання містобудівних умов та обмежень”. Голова Коломийської громади вважає, що “часу для реалізації проєкту потрібно не мало”.
Ще одна європейська організація, NEEKA “Регіон Карпат” має намір реконструювати приміщення у селі П’ядики Коломийського району для створення чотирьох квартир для тимчасового проживання ВПО. Наразі “триває робота з документацією“, — пояснили “Галці” у Івано-Франківській ОВА.
6.
Третя спроба “великого будівництва” для ВПО в Івано-Франківську стартувала на початку 2024 року. 12 січня Руслан Марцінків повідомив, що на вулиці Ребета починають будувати житло, розраховане на 600 внутрішньопереміщених сімей.
За кілька днів депутати міської ради без обговорення затвердили умови договору про грант між Північною екологічною фінансовою корпорацією та Івано-Франківською міською радою.
Проєкт договору на 50 сторінок депутатам роздали безпосередньо перед початком засідання. Повний текст документа досі відсутній на сайті нормативних актів міськради. Є лише істотні умови:
- Мета залучення гранту — фінансування впровадження заходів інвестиційного проєкту «Нове будівництво житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями для ВПО у місті Івано-Франківську»;
- Розмір та валюта гранту — до 9 500 000,00 євро (дев’ять мільйонів п’ятсот тисяч євро);
- Виплати за Договором про грант здійснюються НЕФКО лише безпосередньо підрядникам.
Невідома й остаточна кількість осіб, які зможуть заселитися у новозбудоване житло.
“Ми списувалися з представництвом НЕФКО в Україні. Вони просять затвердити цей договір. Хоча до нього потім будуть вноситися зміни технічні та у кількості ВПО”, — пояснила перша заступниця мера Вікторія Сусаніна.
В повідомленні про майбутню закупівлю НЕФКО стверджує, що житло має бути повністю обладнаним та умебльованим, а сама забудова — малоповерхова.
Виділена під будівництво земельна ділянка, як і попередня, що в Хриплині, розташована фактично у промисловій зоні Івано-Франківська. Донедавна генеральний план передбачав там лише склади і бази.
7.
За даними обласної влади, близько двох тисяч переселенців досі перебувають у “місцях тимчасового проживання”. За останньої редакції розпорядження ОДА таких місць в області є 59.
Мова переважно про комунальні заклади освіти та гуртожитки. За класифікацією чиновників відповідає “мінімальним вимогам” 29 прихистків, 30 – лише частково. Під час перевірки уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, яку він провів у лютому 2023 року, з 21 прихистку, який перевірили працівники Офісу омбудсмена, лише шість перебували у належному стані.
У травні 2022 року голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук анонсувала будівництво близько 100 тис. кв. м житла для ВПО. Мова була про квартири внутрішньопереміщеним особам, які надаватимуться одразу з ремонтом і мінімальним оснащенням технікою та меблями.
Виглядає, що цифра так і залишилася нездісненими планами. Реальність натомість значно скромніша.
“З обласного бюджету кошти на будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб протягом 2023-2024 року не виділялося“, — поінформували “Галку” у Івано-Франківській ОВА.
* * *
Ринок на місці “гетто” для переселенців запрацював не одразу. Ділянка, яку мешканці приміських сіл захистили від забудови, залишилася пусткою.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення України”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Читайте також: У Франківську презентували фільм “1000 днів незламності Прикарпаття”
ФОТО ТИЖНЯ
