“Життя відновлюється”: як двоє прикарпатців, яким пересадили серце, повернулися до повноцінного життя

Двом мешканцям Івано-Франківщини – Івану Остапіву з Чернієва та Мирославі Сороці з Вікторова – провели трансплантацію серця. Операції виконав лікар-кардіохірург, трансплантолог, кандидат медичних наук Василь Белейович.

Про це пише “Галка” з посиланням на КНП “Центральну міську клінічну лікарню Івано-Франківської міської ради”.

Трансплантацію серця Івану Остапіву провели 5 місяців тому. Вже зараз він виконує роботи по господарству. І повернувся до своєї професії далекобійника. Розповідає, що нещодавно провів 3 тисячі кілометрів за кермом у дорозі.

“Минулого місяця вже побував у Парижі”, – з гумором говорить пацієнт.

Хоча не так давно його стан був вкрай критичним. За 4 роки поспіль (починаючи з 2021) чоловік пережив 4 інфаркти міокарда.

“В пацієнта ішемічна хвороба серця, майже все своє життя він працював водієм-далекобійником. Негативно впливало на його здоров’я і куріння з дитячого віку”, – пояснює лікар-кардіохірург.

У 2022 році Василь Белейович повідомляв чоловіка про необхідність проведення трансплантації серця.

“Якщо відверто, я тоді не дуже в це повірив”, – зізнається Іван Остапів.

Втім, згодом стан здоров’я пацієнта значно погіршився, він майже не міг дихати. Після дообстежень виявилось, що у чоловіка також серйозні проблеми і з легенями (висока легенева гіпертензія).

Зважаючи на критичний стан у 2023 році, Іван Остапів погодився на пересадку. На трансплантацію серця він очікував два роки.

“Одного разу мені подзвонили, що є серце, але згодом повідомили про несумісність з донором. Через тиждень – знову дзвінок і це була моя надія. Я не боявся трансплантації, бо розумів, що є велика загроза моєму життю. Тому, хоч і в тяжкому стані, але без зайвих роздумів я направився у Київ в Національний Науковий Центр хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова, де на той час оперував Василь Белейович”, – пригадує пацієнт.

Пересадка серця – це був єдиний шанс на життя для Івана Остапіва.

“Жодних інших кардіохірургічних оперативних втручань йому провести було уже неможливо через низьку фракцію викиду. Окрім того, у пацієнта був вкрай критичний стан серця. Через це його тіло було наповнено водою (15 л). Тоді він важив 130 кг (зараз – 94). Я консультувався зі своїми американськими колегами щодо цього складного випадку, навіть трансплантація серця була ризикованою. Втім, іншого виходу не було”, – говорить Василь Белейович.

Лікарі пригадують, що тоді серце від посмертного донора доводилось перевозити в час, коли над ними пролітали шахеди, але результат того вартував. Адже показники стану здоров’я пацієнта на сьогодні стабільні та повноцінне життя.

Друга пацієнтка Мирослава Сорока розповідає, що проблеми з серцем у неї розпочались два роки тому.

“Я не могла ходити, ноги набрякали, тіло набирало води. Тому я періодично лікувалась у медзакладах”, – пригадує жінка.

Лікар Василь Белейович консультував її тоді в ЦМКЛ, а трансплантацію провів у Києві 10 лютого 2023 року:

“Жінка на перший погляд не виглядала важкохворою, втім, результати обстеження були не втішними. У пацієнтки виявилось вкрай серйозні проблеми з серцем, а саме фракція викиду (ФВ) 16%, яка не піддавалася ні консервативному, ні хірургічному лікуванню”.

Кардіохірург розповідає, що тоді сталось певне диво. Адже після реєстрації Мирослави Сороки в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації (ЄДІСТ) в той же ж вечір повідомили, що є серце, яке підходить для пересадки.

У пацієнтки була дилатаційна кардіоміопатія (розширення камер серця, через що воно не може ефективно перекачувати кров).

Жінка радіє, адже тепер проходить тільки контрольні обстеження, а не перебуває у лікарні, як до трансплантації:

“Я без вагань погодилась на операцію. В мене від серцевих хворіб померли родичі: мама в 54 роки та брат у 50. Тому я боялась за своє життя”.

Лікар-кардіохірург припускає, що швидше за все хвороби серця пацієнтці передались через спадковість.

Василь Белейович каже, що трансплантація не є вкрай важкою операцією, тому пацієнтам не варто боятись її проведення.

“Так, лікар повинен володіти певними техніками і навиками. Виконують її, згідно чинного законодавства тільки ті кардіохірурги, які мають диплом трансплантолога. Дуже важливою під час операції є робота всієї команди, яка має працювати як одне ціле”.

Лікар також наголошує, що перші 2-3 місяці після проведення трансплантації потрібно уважно слідкувати за станом здоров’я пацієнта і реагувати на критичні виклики у разі їх появи.

За трансплантаціями серця – майбутнє в кардіохірургії, переконаний Василь Белейович.

“З пересадженим серцем життя відновлюється”, – запевняє лікар.