17 жовтня в Івано-Франківську у читальному залі обласної наукової бібліотеки ім. Франка відбувся захід із циклу “Жива книга”. Він дав можливість почути в новому форматі історії батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків та патронатних вихователів.
Зустріч організувала міжнародна благодійна організація “Партнерство “Кожній дитині”” у співпраці з Івано-Франківською обласною військовою адміністрацією.
Захід відкривала заступниця голови ОВА Людмила Сірко.
“Соціальна сфера є нелегкою, тому обирають її серцем. Люди, наповнені любов’ю і добротою, насамперед надають догляд, опіку та піклування тим діткам, які опинились тимчасово в складних життєвих обставинах. Для таких дітей цей період особливий, для них основне, щоб вони не були
покинуті, не опинились в інтернатних установах, а відчули підтримку сім’ї. Саме завдяки патронатним вихователям діти почувають себе потрібними й щасливими в колі родини», — зазначила Людмила Сірко.
Нині на Івано-Франківщині 19 патронатних вихователів разом із помічниками надають послугу патронату — професійного догляду, виховання та реабілітації 28 дітям, які тимчасово не можуть проживати у своїй сім’ї. Таке влаштування короткострокове — на кілька місяців, поки біологічні батьки долають скруту або на час пошуку дітям нової родини (прийомної сім’ї, усиновлення, опіки).
Патронатні вихователі — це повноцінна робота. Серед іншого, від кандидатів вимагають не бути працевлаштованими — їхні послуги оплачує держава. Також виплати отримує дитина. Перевагою патронатного виховання є контакти з біологічними батьками.
П’ять таких сімей з’явилися в регіоні від початку року. Утім, цього все одно недостатньо, адже дітей, які потребують сімейного тепла, набагато більше. Під час заходу поговорили про труднощі, до яких потрібно бути готовими в процесі адаптації дитини у новому оточенні. Також обговорили стереотипи, які заважають людям стати патронатними вихователями, прийомними батьками чи
опікунами. Серед “живих книг” були й ті, хто розповів про свій шлях до
патронату.
Ірина та Володимир надають послугу патронатного виховання в Івано-Франківській громаді уже четвертий рік. За цей час опікувалися чотирма дітьми зі складними долями.
“Це були чудові діти, які готові любити й віддавати свою любов взаємно. Неважливо, чи це дитинка, якій тільки 9 місяців, чи підліток, якому 16 років. Усім їм потрібна сім’я, підтримка, розуміння, тепло, любов і турбота”, — розповідає подружжя.
Ірина та Володимир переконані, що закритих і лякливих дітей можуть зробити впевненими в собі не дорогі іграшки чи одяг, а любов і піклування.
Тетяна та Віктор створили патронатну сім’ю в перші місяці повномасштабного вторгнення — навесні 2022 року. Їхніми першими вихованцями стали діти зі сходу України — брати, одному з яких було 4,5 роки, а другому — 16,5.
“Потім і надалі у нас переважно підлітки. З ними з одного боку легше, бо не так потребують уваги, як малюки, але підлітки потребують іншої уваги й розуміння, тут свої складності. Зараз у нас підліток, хлопчик 16,5 років. А всього було сім дітей”, — розповіло подружжя.
Пані Марія з чоловіком вирішили створити патронатну сім’ю у 2022 році. На
початку повномасштабної війни проходили навчання, приймали в себе перших
дітей.
“Найбільше щастя — це бачити позитивні зміни в їхньому житті й розуміти, що в цьому є частинка тебе, твоєї роботи. За цей час в нашій сім’ї проживало семеро дітей», — ділиться патронатна вихователька.
Пані Наталя та її чоловік Мирослав — патронатна сімʼя з 2021 року. Їхнім першим вихованцем був 12-річний хлопчик з іншої громади області.
“Ми поїхали його забирати і я побачила, в яких умовах жила дитина, її родичів, які не могли усвідомити, що відбувається, дитину, яка раділа, що ми по неї приїхали. Тоді я зрозуміла, що ми не помилилися і всі зусилля наші були не даремні”, — розповідає пані Марія.
Загалом вони з чоловіком опікувалися вже 12 дітьми. Жінка зізнається, що нині не уявляє, що може жити інакше.
“На початку широкої війни мені зателефонували й попросили прихистити пʼятьох дітей, їхній батько загинув, захищаючи нас. Я відразу погодилась, навіть не розпитала про вік дітей. Шок був у нас з Мирославом, коли діти виявились 6, 5, 4, 3 років, а найменшому — 1,5 року. Але впоралися, мали неймовірну кількість позитивних емоцій, любові, зарядились енергією”, — розповіла пані Марія.
Загалом проєкт “Живі книги” охоплює 13 регіонів України. Львівщина, Тернопільщина, Рівненщина, Волинь, Вінниччина, Дніпропетровщина, Закарпаття та Івано-Франківщина уже розповіли свої історії. У жовтні заходи відбудуться ще в 5 областях: Київській та м. Києві, Полтавській, Одеській,
Житомирській та Чернівецькій.
Нині в Україні створено 379 патронатних сімей, під тимчасовим прихистком яких перебуває 771 дитина. Від початку року з’явилася 101 нова патронатна сім’я. Очікується, що завдяки проєкту “Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату”, який працюватиме півтора року з лютого 2024-го, кількість патронатних сімей в Україні зросте до 500. У проєкті беруть участь 184 громади з усієї країни, зокрема 10 громад Івано-Франківської області.
ФОТО ТИЖНЯ
