Через високу зношеність мереж водопостачання та відсутність нового водогону, який має забезпечити питною водою мешканців Бурштина, Галича та прилеглих сіл, вода з-під крану, яку вживають місцеві мешканці, несе суттєві загрози для їх здоров’я.
Про це йдеться у статті сайту Ратуша – «Камені» в нирках, свербіж та лупа: чи безпечно пити воду з-під крану у Бурштині та Галицькому районі».
У статті повідомляється, що згідно з результатами досліджень якості води, проведеного Івано-Франківським обласним лабораторним центром у 2021 та 2018 рр., підвищена жорсткість виявлена у воді централізованих водопроводів міст Бурштин і Рогатин, сіл Задністрянськ, Лани, Маріямпіль і Яблунів Галицького району, а також на 25 водозабірних спорудах КП «Житловик», що здійснює водопостачання міста Бурштин.
На думку авторів матеріалу, підвищена жорсткість води порушує всмоктування жирів, що утворює у кишечнику нерозчинні кальцієво-магнієвих мила. Це призводить до порушення роботи шлунково-кишкового тракту, утворення каменів у нирках та жовчних шляхах, проблем із серцево-судинною системою та суглобами. Також через утворення «мильних шлаків» створюються мікроскопічна кірка на шкірі та волоссі, що може викликати висипання, свербіж, сухість, лупу, лущення.
Серед основних причин такого стану із питною водою у статті називаються зношені мережі, старе обладнання, проблеми з каналізаційними стоками, низька водо насиченість водоносного горизонту в регіоні та висока мінералізація вод.
У матеріалі зазначається, що для вирішення проблем якості питної води у Бурштині та прилеглих селах, необхідно будівництво нового водогону. Прогнозна вартість будівництва складає більш як 150 млн гривень. Наразі із субвенції на соціально-економічний розвиток громад виділено 1,5 млн грн. У січні цього року їх спрямували на буріння, в межах Шевченківського родовища питних підземних вод, що знаходиться в Галицькій ОТГ, додаткових свердловин для нового водопроводу.
До речі, згідно даних цьогорічного екологічного рейтингу регіонів України, Івано-Франківщина посідає 14 місце за рівнем чистоти навколишнього середовища. Серед основних негативних факторів, які вплинули на низьке місце області у рейтингу – забруднення повітря дрібнодисперсним пилом через побутові опалювальні котли та засолення підземних вод токсичними речовинами з «мертвих» шахт, пов’язане із Калуським гірничопромисловим районом. Також екологи констатували високий рівень забруднення атмосферного повітря Франківщини викидами від автотранспорту. Так, у багатьох областях автомобілі більше забруднюють повітря, ніж підприємства. Наприклад, у Києві – майже у сім разів.
ФОТО ТИЖНЯ
