Керівник будівельної компанії “Ярковиця” Володимир Балагура з 2022 року є власником архітектурної пам’ятки міста “Лилик” – будинку на вулиці Шевченка, 12 в Івано-Франківську. В 90-их роках минулого століття тут було не просто знакове для міста кафе місце, а локація, де збиралися учасники національного відродження та мистецького руху. Нещодавно Балагура подав позов на міський департамент архітектури до окружного адміністративного суду, бо вважає, що йому перешкоджають у реконструкції будівлі.
Забудовник просить надати йому містобудівні умови і обмеження для проєктування об’єкта під реконструкцію. І відповідно скасувати рішення департаменту від 26 вересня 2023 року про відмову в цьому намірі.
“Галка” 29 лютого відвідала чергове судове засідання, де у процесі розгляду позову задовольнили клопотання департаменту. Міська рада попросила залучити до даної справи управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА в якості третьої сторони. У зв’язку зі рішенням, суд оголосив перерву до 19 березня.
Більше про суть позову та розгляд клопотання 29 лютого
Півтора року тому будинок на Шевченка, 12 викупив Володимир Балагура. Новий власник звернувся до департаменту містобудування та архітектури, щоб отримати містобудівні умови й обмеження для початку реконструкції об’єкта. Проте, йому відмовили, посилаючись на те, що будинок у 1994 році був внесений до реєстру памʼяток архітектури місцевого значення і потрібна відповідна документація для зміни об’єкта як пам’ятки.
Як зазначив 29 лютого суддя Юрій Бобров, департаменту зазначені такі позивні вимоги:
- визначити протиправним та скасувати рішення від 26.09.2023 року про відмову у реконструкції.
- Та зобов’язати протягом 10 днів надати їх Балагурі.
Також одним з обґрунтувань позову є те, що будинок, який у 1994 році внесли до архітектурних пам’яток місцевого значення, не набув статусу пам’ятки архітектури, вважають представники Балагури.
“Предметом розгляду даної справи є компетенція і законність відмови департаменту архітектури та містобудування у видачі містобудівних умов і обмежень. Це вихідні дані, які потрібні в якості першої стадії проєктування об’єкта будівництва, реконструкції чи будь-яких будівельних робіт.
У нас є закон про регулювання містобудівної діяльності. І він чітко встановлює компетенцію органу місцевого самоврядування. Який має здійснити певну адміністративну послугу”, – доповів на судді представник позивача Євген Мануляк.
Представниця відповідача Наталія Шешурак, начальниця управління правової роботи департаменту містобудування та архітектури аргументувала клопотання про залучення третьої сторони від ОДА тим, що це пам’ятка архітектури місцевого значення. А управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА є спеціальним уповноваженим органом у сфері охорони культурної спадщини. Тому доцільним буде долучити його до справи.
Також на засіданні розглянули лист від обласної прокуратури, яка клопотала про можливість ознайомитися зі справою. Суд дозволив прокурорці відділу представництва інтересів держави у суді Наталії Андрусяк ознайомитися з матеріалами та визначитися, на якій стороні прокуратура буде залучена до розгляду справи.
Дебати сторін щодо реконструкції об’єкта
Як пише франківське видання “Репортер”, міський департамент відмовив Володимиру Балагурі у реконструкції об’єкта, бо не було подано документів, що стосуються пам’ятки архітектури.
“Йшла мова про кардинальні зміни, на які потрібно отримувати дозволи, проводити експертизи, робити проєкт… Кардинальні втручання в конструкцію пам’ятки – можливі, якщо дотриматися усіх вимог. Теоретично можна було донести документи, які потрібні для погодження таких конструктивних втручань, і не влізати в судову тяганину”, – зазначив директор департаменту Орест Кошик.
Позицію Володимира Балагури «Репортеру» прокоментував Ярослав Яцишин, представник інвестора, керівник групи будівельних компаній.
За його словами, будинок за адресою Шевченка, 12 потребує реконструкції. Мовляв, є два рішення: чекати, поки завалиться, або рятувати те, що є. Каже, велике дерево, що росте при вході до будинку, своїм корінням підтискає його лівий бік. А по правому боці пам’ятки пішла тріщина.
Чому питання вирішується через суд
Звернення до суду Ярослав Яцишин пояснює як спосіб перестрахуватися юридично й фінансово. Якщо збирати усі дозволи та робити кошторис під реставрацію, на його думку, проєкт навряд чи буде вигідним для інвестицій. Водночас як інвестор, Яцишин обіцяє “збереження об’єкта у такому вигляді, який є”.
Крім того, Яцишин обіцяє облаштувати відкритий громадський простір поряд із будинком на Шевченка, 12. Каже, позаду “Лилика” є земельна ділянка, яка в генплані зареєстрована як сквер. Тож після реконструкції будинку новий простір буде доступним для всіх.
Довідково про будинок на Шевченка, 12: Об’єкт зведений у 1870-1872 роках родиною Щепанських. 20 років у ньому проживав син Щепанських Юліан, а згодом тут облаштували приватний жіночий пансіонат Меланії Домбровської. Пансіонат пропрацював у стінах будинку 10 років. Потім будинок змінив ще кількох власників, а в радянський час тут був дитячий садок “Вогник”.
З 1990-х кафе “Під лиликом” на Шевченка, 12 було осередком спілкування митців, письменників, патріотичної і творчої молоді міста. Там було започатковане Студентське братство.
Кафе з великим садом та альтанками поряд пропрацювало до початку 2000-х. А до 2015 року стояло пусткою. Востаннє активне життя у Шевченка, 12 намагалося впровадити подружжя Дмитра й Дарини Шегд, які у 2015 відкрили у частині будинку галерею-книгарню “Під Лиликом”. Втім, за два роки книгарня закрилася.
*Головне фото: “Репортер”.
Читайте також: Суд скасував припис Департаменту архітектури, яким мерія начебто вимагала розісклити колонаду готелю "Дністер"
ФОТО ТИЖНЯ
