23 листопада Сергій Жадан та Вахтанг Кіпіані поспілкувалися із іванофранківцями про культуру під час війни. Говорили про те, чи соромно зараз ходити на концерти, мовні патрулі та важливість відкриття меморіалів загиблим військовим.
Сергій Жадан український музикант і письменник. Він з 2024 року служить у батальйоні сил підтримки «Хартія», тому каже, що на цю розмову приїхав саме як військовий. Зустріч зібрала понад 80 слухачів, в тому числі військових та дітей.
Сергій Жадан наголошує на важливості і невід’ємності культури під час війни, де б не перебували зараз українці.
“Незалежно від того, де ми живемо – чи у прифронтовому Слов’янську, чи в Краматорську, чи у більш мирному і спокійному Франківську, Тернополі чи Луцьку — все одно дуже важливо багатьом людям тримати психологічну рівновагу, яка великою мірою забезпечується через канали нашого культурного реагування, через те, що ми читаємо, через те, що ми звикли дивитися і слухати”, — пояснює він.
Він помітив, що через потребу у ментальному відпочинку, зростає кількість книг і видавництв, бо українці хочуть читати.
Письменник розповів, що намагається зняти стигму і провину з тих, хто має бажання ходити на концерти, в театри чи в кіно.
“Зараз є не дуже здорова і не дуже позитивна тенденція, коли дехто розганяє чутки про те, що концерти для ухилянтів, кінопокази для ухилянтів, для тих, хто ігнорує війну… Мені здається, це велика проблема, бо на всіх концертах, які ми з музикантами граємо, є велика кількість ветеранів, військових, які знаходяться на реабілітації, і їхніх родин. Знецінювати їхні культурні запити і культурні потреби дуже неправильно”, – вважає митець.
В цей час Сергій згадав про харківську художницю Ніку Кожушко, яка була дуже активною, відвідувала всі можливі концерти і вистави, але загинула в наслідок ракетного удару по Харкову, коли йшла до театру.
Щодо мовного питання Сергій розповів, що Харків останнім часом дуже змінився, і української мови там стало набагато більше. Це було особливо помітно на початку війни, коли в місті залишалися тільки волонтери та військові.
“Я не думаю, що нам потрібні мовні патрулі, вони були б доречними до 24 лютого, коли хтось дотримувався вимог закону про мову, хтось ні, там справді це було потрібно. А сьогодні для багатьох людей мова – це не просто питання кон’юнктури, чи політичної орієнтації, це питання ідентичності, наскільки ти здатен її відчути, прийняти нову реальність, наскільки ти здатен попри всі обставини лишатися собою, зберігати якусь гідність і самоповагу. Мені здається, трішки недоречно тиснути з цього боку на людей”, — прокоментував письменник актуальне для франківців питання.
Також Сергій Жадан читав оповідання зі збірки “Арабески”, яку не мав можливості рекламувати через службу.
До присутніх звернувся також журналіст, публіцист і військовий Вахтанг Кіпіані, який служить у тому ж підрозділі, що і Жадан. У ній він наголошував на обов’язковому встановленні меморіальних комплексів для загиблих воїнів. Він каже, що немає сенсу звинувачувати в чомусь владу, оскільки самі люди мають бути активними, закликати владу до дій та казати, що їм це важливо.
“Якщо в Україні 10 років війна, то де національний військовий меморіальний комплекс? Якщо вже три роки великої війни, то де військовий меморіальний комплекс? Це свідчить про те, наскільки ми з вами роздвоєні. Якщо ми вважаємо, що чин воїна, козаків і козачок треба вшановувати, то чому ми нічого не робимо?”, – звернувся він до всіх у своїй промові та закликав усіх підтримати створення військових меморіальних комплексів в областях та в Києві.
Авторка Єлизавета Нечипуренко
Читайте також: “Культура – це не про заплющені очі”: у Франківську Жадан говорив про культуру в час війни (ФОТО)
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
