Рибний день: хто, яку і почому постачає рибу в заклади Прикарпаття, – фактчек “Галки” (ДОПОВНЕНО)

Автор: Вадим Войтик

19 Бер, 2024 12:01

Поділитись публікацією
Рибний день: хто, яку і почому постачає рибу в заклади Прикарпаття, – фактчек “Галки” (ДОПОВНЕНО)

За десять тижнів 2024 року бюджетні установи Прикарпаття уклали 258 контрактів на постачання риби загальною вартістю 15,4 млн грн. В середньому морожений хек вартував платникам податків 158,83 грн за кілограм. 

“Галка” перевірила хто, яку і почому постачає цьогоріч рибу в заклади Івано-Франківської області.

Риба – не м’ясо

85% всієї рибної продукції, яка споживається українцями, становить імпорт. За підсумками 2023 року імпорт та споживання риби та морепродуктів в Україні склали 330 000 тонн на загальну вартість 932 млн дол. США. При цьому 90% імпорту – це морожена риба. 

За даними аналітиків Асоціації українських імпортерів риби і морепродуктів до великої війни загальне споживання риби в Україн становило 15 кг на особу в рік, що відносно небагато: середній загальносвітовий показник становить близько 22 кг. У країнах із більш високим рівнем економіки він значно вищий: у Норвегії – 66 кг, Японії – 58 кг, Південній Кореї – 78 кг, Португалії – 62 кг.

Вихованцям садочків, учням, хворим у стаціонарах, військовослужбовцям обов’язкову наявність риби в раціоні гарантують нормативні акти. 

М’ясо, риба, молоко та молочні продукти, яйця, бобові та горіхи є основними джерелами білка, – констатує урядова постанова. – Доцільною є заміна насичених жирів тваринного походження ненасиченими жирами рослинного походження та регулярна присутність морської риби у чергуванні страв.

Для закладів дошкільної та середньої освіти норми передбачають під час сніданку, обіду або вечері принаймні двічі на тиждень рибу. Вага порції, залежно від віку, складає 40-60-90 грамів. Таким чином річна норма для дитячого харчування нормативно встановлена у 4-9 кг риби на рік.

Норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань передбачає 150 грамів риби на особу на добу. У військових ліцеях – 100 грамів.

Таким чином держава гарантувала обов’язок відповідних бюджетних установ придбавати морожену рибу, а підприємцям – гарантований бізнес.

Що почому?

Середня вартість мороженого хека за цьогорічними контрактами, більшість яких були укладені без використання відкритих торгів та Prozorro.Market, склала 158,83 грн. 

Водночас за даними моніторингу закупівель у системі Prozorro.Market у 2024 році середня ціна закупівлі мороженого хека в Україні цьогоріч склала 116,5 грн за кілограм. 

Роздрібна ціна на цю рибу починається від 114 грн.

Зазначена у системі Prozorro вартість одного кілограма за договорами починається від 111 грн. (Центральна районна лікарня Калуської міської ради) до неймовірної цифри в 675 грн. (Бовшівська гімназія Бурштинської міської ради). 

Ми направили запити щодо обґрунтування аномально високої ціни мороженого хека до кількох громад зі списку 300 грн+.

У своїх відповідях одні місцеві ради повідомили про помилки в оформленні документації, але інші наполягали, що такі ціни є наслідком відсутності пропозицій та реаліями ринку. 

Відповідь Бурштинської міської ради. Їй підпорядкована Бовшівська гімназія, що начебто придбала морожену рибу аж по 675 грн за кілограм.

У своїй відповіді за підписом міського голови редакції відмовили у наданні інформації, оскільки міська рада вважає себе некомпетентною в цьому питанні.

ДОПОВНЕНО

Головним бухгалтером Бовшівської гімназії у системі Prozoro була допущена технічна помилка: морожений хек купували не по 675 грн, а по 150 грн за кілограм. Про це редакцію “Галки” повідомило керівництво гімназії наступного дня після публікації цього матеріалу.

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТИ ГАЛКИ (клік)

Відповідь Рогатинської міської ради, яка за початково внесеними даними купувала рибу по 333 та 335 грн за кілограм. 

 

Відповідь Старобогородчанської сільської ради, яка придбала морожений хек по 383 грн за кілограм.

Рибні королі

Майже сто постачальників риби для установ Прикарпаття у 2024 році вже законтрактували свої послуги. Найбільшими наразі є підприємці Тарас Кирничук, Антон Білан та Іванна Стефуришин. 

Пані Стефуришин з Крихівців, працює в бізнесі понад 13 років. Вона є активною учасницею закупівель харчової продукції для дошкільних навчальних закладів Івано-Франківська і вже у 2024 році уклала 112 договорів на майже 9 млн грн. 

За поточний рік вона має вже 11 “рибних” контрактів на 1,6 млн грн. 

Пан Білан – підприємець зі Жмеринки, працює на ринку з 2018 року, в першу чергу як виробник м’ясної продукції, на яку навіть має сертифікат “натуральності”. Він є учасником закупівель у багатьох регіонах країни, лише за кілька місяців 2024 року він вже уклав договорів на 64,5 млн грн.

З установами Прикарпаття поточного року пан Білан уклав вже вісім контрактів, з них чотири на постачання рибної продукції. Зокрема – півмільйонний договір з Івано-Франківським обласний фтизіопульмонологічний центр та на 420 тисяч з онкологічним центром. Разом – на 1,14 млн грн. 

Слід зауважити, що середня вартість мороженої риби від прикарпатської підприємиці складає 140 грн за кілограм, у той час, як хек “з Вінниччини” (насправді, як ми вже писали, вся продукція майже гарантовано імпортна, – ред.) вартує 126 грн.

Ще одним помітним “гравцем” на рибному ринку Прикарпаття є приватне сільськогосподарське виробничо-торгове підприємство фірма “КВІЛТ” з Коломийщини. Підприємство є активним учасником тендерів щодо постачання харчових продуктів, в першу чергу для закладів освіти Коломиї

Засновник фірми КВІЛТ Тарас Кирничук вже як фізична-особа підприємець у 2024 році уклав ще один “рибний” контракт, зате який: спеціалізований (спеціальний) санаторій “Косів” МОЗ України придбав 6,5 тонн мороженого хека за 909 тис. грн!

Лише шість підприємців взяли участь у десяти та більше закупівлях. Абсолютна більшість постачальників уклали один чи два договори. Іншими словами, кожен замовник обирає “свого” підприємця. 

А що це взагалі за “рибний день”?

Призабута в незалежній Україні традиція “рибних днів” мала у Радянському Союзі цілком офіційний статус. Саму ідею дня, коли по всім закладам харчування мали подавати рибу, пов’язують з наркомом Анастасом Мікояном. 12 вересня 1932 року вийшла постанова Наркомпостача СРСР “Про запровадження рибного дня на підприємствах громадського харчування”. 

Варто зауважити, що основною причиною була не турбота про збалансоване харчування для радянських людей, а фактична відсутність м’яса: в країні тривала колективізація, яка матиме наслідком зокрема і Голодомор.

Обов’язкову вимогу про “рибний день” за кілька років скасували, але саму ідею не забули. Коли у 1970-х роках країна “розвиненого соціалізму” знову почала відчувати гострий дефіцит м’яса, ЦК КПРС і Рада міністрів СРСР ухвалюють спільну постанову “Про заходи щодо подальшого збільшення виробництва рибної продукції та покращення її реалізації”.

На відміну від варіанта Мікояна “рибний день” по всій країні закріпили за конкретним днем тижня, у четвер. Його начебто обрали після консультацій з лікарями, соціологами та психологами. Свої висновки вони підкріпили статистикою та розрахунками, які зводилися до того, що реалізація риби саме цього дня буде максимальною.

За неофіційною версією, четвер зробили “рибним днем” у рамках антирелігійної кампанії. У православній традиції пісними днями більшу частину року є середа та пʼятниця. Тому додатковий “безмʼясний” день розглядали як чергову дрібну капость для вірян на державному рівні.

В останні роки існування “країни Рад” в дефіциті були і м’ясо, і риба, і взагалі все. Тож спеціальні “рибні дні” залишилися хіба в анекдотах.

P.S.

Ми попросили штучний інтелект вигадати ілюстрацію до цього тексту. Вийшло от таке. 

Читайте також: Через відсутність тепла у Бурштині відкрили пункти незламності (АДРЕСИ)