В Бонні завершився черговий раунд переговорів ООН з підготовки кліматичної угоди, яка замінить Кіотський протокол. При цьому домогтися зниження викиду парникових газів світу поки не вдається.
Переговори ООН з клімату приймають все більш напружений характер, вважають представники Всесвітнього фонду дикої природи (WWF). Якщо раніше мова йшла про зобов’язання всіх держав світу щодо зниження викидів парникових газів та фінансової підтримки країн, що розвиваються, то тепер активно обговорюється третя частина – зобов’язання з адаптації: заходи з мінімізації збитків від антропогенних змін клімату.
Це питання особливо гостро стоїть для сотні малих країн, що розвиваються. Викиди у них малі, фінансових ресурсів майже немає, але саме вони найбільш уразливі до змін клімату. Решті державам необхідно зрозуміти фінансову складову цих заходів.
Але поки не ясний ні можливий збиток, ні майбутні витрати, тому держави не можуть прийти до єдиної думки. Розвинені країни підкреслюють, що адаптація важлива, але вона настільки різнорідна, що не повинна входити в зобов’язання в рамках ООН. На їх думку, досить буде додати відповідну інформацію в національні доповіді.
Зі свого боку, малі острівні держави підкреслюють, що адаптуватися до підйому рівня океану вони не зможуть. У ході переговорів також пролунала думка про те, що прийняття зобов’язань з адаптації означатиме визнання провалу глобальних зусиль по зниженню викидів.
У WWF пояснюють, що зниження глобальних викидів, дійсно, йде з великим відставанням від показників, які потрібні для утримання зростання температури на рівні 2° С (така мета була прийнята всіма країнами). Згідно з останньою доповіддю Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, в даний час світ йде по траєкторії викидів, провідною до потепління до 2100 року на 4° С.
Переговори продовжаться в жовтні 2014 року в Бонні, а потім в Лімі в грудні. Нова угода ООН з клімату на період після 2020 року планується укласти в Парижі в кінці 2015 року. Воно має замінити Кіотський протокол і включати кліматичні зобов’язання всіх країн.
Як відомо, свого часу одна з кримінальних справ проти Юлії Тимошенко була пов’язана з нецільовим використанням 640 мільйонів гривень від продажу українських квот на шкідливі викиди відповідно до Кіотського протоколу.
ФОТО ТИЖНЯ
