2 вересня Калущина попрощалася зі своїм Героєм, який віддав життя за український народ, за незалежність рідної держави. Від понеділка на Калущині – Дні жалоби: приспущені державні прапори із траурною стрічкою, не чути ані музики, ані пісень, скасовані усі розважальні заходи. Калущина – у скорботі за Юрієм Пукішем.
Проводжати Героя в останню путь зійшлося все село. У Мостище з’їхалися його бойові побратими, рідні, друзі, односельчани, колеги по роботі, однокласники. У скорбному заході взяли участь народний депутат України VII скликання Ольга Сікора, керуючий справами обласної ради Іван Данів, голова райдержадміністрації Наталія Бабій зі своїми заступниками Віктором Гільтайчуком і Сергієм Дудинцем, голова районної ради Василь Дзундза, керівник апарату РДА Олена Романишин. Прийшли всі, хто його знав, а ще ті, що ніколи не зустрічалися з ним. Але прийшли віддати шану Героєві, котрий віддав своє життя за рідну Україну, заради кожного з нас.
Священики на чолі з деканом Калуського деканату УГКЦ о. Михаїлом Бігуном відправили заупокійну службу в Народному домі та храмі Миколая Чудотворця. Священики у своїх проповідях просили миру для України і щоб перестали гинути найкращі її сини.
Від Народного дому траурна процесія рушила до рідної домівки. Тут священик о. Дмитро Кишенюк прочитав Святе Євангліє і пригадав, як проводив у цій домівці хрещення маленького Юрка… Учні місцевої школи, проводжаючи загиблого бійця в останню путь, встелили дорогу квітами…
Юрієві Пукішу було 28. Служив у 128-ій гірсько-піхотній бригаді Народився і проживав у селі Мостище (але був зареєстрований в одному із гуртожитків м. Калуша). Закінчив Мостищанську школу, ВПТУ-7, Львівський політехнічний університет.
У суботу, 29 серпня, за 20 кілометрів від м. Щастя Юрій Пукіш загинув… Вічна Слава Героєві!