Оксана Савчук – депутат міської ради від ВО «Свобода», яка зовсім недавно стала секретарем міської ради. Вона розповіла про плани, які має на меті реалізовувати на новій посаді, що змушуватиме депутатів відповідально виконувати свої обов’язки, й про те, що в першу чергу зробить на своєму окрузі.
Читайте також: Рада підвищила податки: як голосували прикарпатські нардепи
Чому прийняли пропозицію стати секретарем міської ради?
Запропонував цю посаду Руслан Марцінків, а мої колеги по фракції це не заперечували. Тому я погодилася. Ми є команда, тому команда має прийти і працювати. А оскільки я завжди відчувала себе її частинкою, тому прийшла працювати на цю посаду.
Які цілі та першочергові завдання на цій посаді перед собою ставите? Що потрібно для їх реалізації?
В першу чергу, увесь депутатський корпус завжди повинен пам’ятати, що нам треба якщо й дискутувати, то виключно на професійні теми, які б першою ціллю мали те, що краще людям, мешканцям, які нас обрали. По-друге, треба пропонувати альтернативу й критикувати конструктивно, щоб було багато нових проектів. І третє. Рада є новою, у ній дуже багато молодих людей – це добре. Я завжди за те, щоби щось змінювалося. Я думаю, що ми зі всіма будемо плідно працювати. Я зможу використати свій досвід у спілкуванні з людьми для того, щоб достукатися до кожного й разом працювати.
Політика політикою, а є ще така рутинна, дуже складна депутатська робота. Хочу, щоб кожен депутат не тільки у залі був активним, а й на своїх округах. Коли це поєднується, то людина все по-іншому сприймає. Командна робота, нові цікаві ідеї і сучасний підхід до вирішення проблем допоможе вирішити всі поставлені завдання. Не треба боятися ламати стереотип.
Жінка впорається із обов’язками секретаря міської ради не гірше за чоловіка?
Я б не ділила це за статевою ознакою. Був би на цій посаді чоловік, чи жінка – все залежить від якостей людини. Якщо вона готова зі всіма конструктивно працювати, то знайде спільну мову з кожним.
Як знаємо з досвіду, не всі депутати йдуть у раду, аби працювати на благо громади, не з’являються на роботі комісій та під час пленарних засідань. Чи маєте рецепт, як виховувати таких обранців?
Зараз є імперативний мандат: це як кнут і пряник. Якщо депутати йдуть на ці посади, то вони мають програмові вимоги. На цих місцевих виборах – це партійні програми. Значить представники цієї партії мають втілювати речі, які обіцяють. Якщо цього не стається, то люди мають право сказати, що депутат не справляється і йде наступний депутат. Добре, що тут не треба виборів на округах, йде наступний у списку, хто не пройшов. Думаю, це механізм, який заставить депутатів працювати.
Кожен є індивідуальністю і в кожного однозначно до депутатської роботи будуть свої вимоги. І прогульництво може бути різним: за станом здоров’я, через внутрішні партійні розбіжності, коли людина так свою позицію показує, чи ще інше. Треба дивитися по ситуації, на причини.
Як оцінюєте актуальність і ефективність згаданої норми імперативного мандату, що на папері дає право виборцям відкликати обранців, яких вважають неефективними?
Якщо у нас буде такий інцидент, то я скажу наскільки це ефективно. Станом на сьогодні в Україні таких практик немає. Є тільки певним чином прописаний механізм, а наскільки він дієвий сказати не можу.
Я вважаю, що норма правильна. Інколи людина омріює собі це депутатство, думає, що коли прийде, то буде красиво, гарно, а тут важка робота з громадою. Може бути розчарування. А так буде спосіб людині сказати – “я не хочу, хай йде наступний”.
Нещодавно Верховна Рада зобов’язала міські ради голосувати виключно поіменно, і публікувати результати голосувань. Як ставитеся до цього нововведення? Як воно буде впроваджуватися у Івано-Франківській міській раді, можливо купите електронну систему рада? Адже голосування за списком значно затягне роботу…
Останні 5 років й до того, я вважаю, було поіменне голосування. Бо кожну людину, яка підняла руку, рахували. Не було депутата в залі – не рахували. Просто це не було електронно висвітлено. Тепер би воно мало бути підтверджене електронною системою.
Ми будемо про це говорити, бо закон вийшов недавно. Кожна людина буде розуміти, що вона прийшла на початок сесії, зареєструвалася в кінці, буде прозорість для громадськості. Депутат хоче, щоб про нього нічого поганого у зайвий раз не говорили.
Мером Івано-Франківська та 14-тьма депутатами міської ради є ваші однопартійці. На вашу думку, як такий політичний “розклад” вплине на місто?
У нас є команда людей, яка буде виконувати свою роботу. Ми запрошуємо всіх депутатів, які вважають, що місто треба розвивати, встановлювати майданчики, ремонтувати дорожні покриття, чи робити цікаві зміни у культурі. Всі ці люди зможуть долучитися і разом втілювати це у життя. Наша програма настільки широка, що кожен зможе знайти для себе роботу.
На своєму окрузі ви отримали значну підтримку виборців. Будете продовжувати працювати у тому ж дусі, що й попередньої каденції? Нова посада дозволить?
Перш за все, не залежно від основного місця працевлаштування, яке займає депутат, після роботи він йде на свій округ. Нічого не змінилося. Я буду продовжувати займатися тим, що робила останні роки. Є ще дуже багато планів розробити і прийоми громадян проводитиму.
Зокрема, ми будемо розвивати першу відпочинкову зону у мікрорайоні Каскад. Станом на сьогодні є два сквери – прогулянковий та дитячий, а ми продовжимо робити спортивний. Є вже розроблений проект. Це те, що би мені хотілось втілити. Це незавершений об’єкт, який хочеться завершити. Також проблема будівництва садочка у мікрорайоні Каскад. Земля виділена давно, тепер треба розробити проект. Думаю він має бути не класичний, а такий, щоб дітям було цікаво, кольорово, красиво. Це мої плани. На це є сесії міської ради, які будуть структурувати і впливати на апетити кожного депутата. Залежить й від того, який у нас буде бюджет.
Розмовляла: Марія БОРИС
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
