Гуцульські хрести зґарди — дуже хороші та канонічні, усі зроблені згідно з каноном – отець Іван Рибачук

Минулої неділі, 20 липня в Івано-Франківську відбувся другий ярмарок-продаж зґардів. За дві години волонтери проекту «Гуцульські зґарди — на захист українських вояків» зібрали 5400 гривень й чимало позитивних відгуків про те, що таких акцій із допомоги українським військовим сьогодні потрібно проводити ще більше.

Акція відбулася під музичний супровід скрипальки Валентини Ковальської. Вона відома франківчанам не лише як учасник камерного оркестру “Harmonia Nobile” з філармонії, але й як одна з найактивніших  музикантів, яка не побоялася свого часу вивести поважних скрипалів та віолончелистів з “Гармонії” на вулиці рідного міста, подарувавши шедеври світової класики звичайними перехожим, що є звичною практикою для європейських міст.

Під час ярмарку франківці активно цікавилися символікою гуцульських зґард, їх історією та технологією виливання, спілкувалися з їх автором — ливарником Всеволодом Бажалуком. Кожному, хто придбав зґарду волонтери нагадували, що перш ніж носити, оберіг варто посвятити.

Дехто запитував, чи не є гуцульські зґарди мольфарством і чи можна носити хрести з “ріжками” та “дохристиянські” хрести, – серед запропонованих зґард і справді є дві рівнораменні, які ще називають дохристиянськими. На прохання організаторів проекту коментує отець Іван Рибарук, священик церкви Різдва Пресвятої Богородиці з Криворівні, що на Гуцульщині: “Ці гуцульські хрести (майстра Всеволода Бажалука — Авт.) — дуже хороші та канонічні, усі зроблені згідно з каноном.

Полеміка про хрести — від нерозуміння. Бо хрест — це основа життя, основа світобудови. Христа розіп’яли на хресті, щоб принизити його, бо своїм підданим Римська імперія відтинала голови. Не існує хрестів дохристиянських і післяхристиянських, мусульманських, православних чи католицьких в їхньому онтологічному розумінні. Кожен хрест — святий Різноманітність форм хреста пояснюється тим, що люди намагалися осмислити хрест та його значимість. Стосовно “ріжок” — це не ріжки, це промені. Гуцули їх зображали саме так.

На деяких зґардах бачимо розп’яття, на інших — солярний знак. Апостол Павло каже: “Христос — наше сонце”, тобто будь-який солярний знак на будь-якій символіці — це зображення Ісуса Христа як сонця нашого світу, сонця Духу”.

Станом на 22 липня з допомогою інтернет-ярмарку у “Фейсбуці” та трьох проведених ярмарків просто неба в Унежі та Івано-Франківську волонтери благодійно-мистецького проекту зібрали 33660 гривень. На частину з цих коштів вже замовили першу партію амуніції для 5-го батальйону територіальної оборони з Івано-Франківська. Впродовж тижня також замовлять амуніцію для “Айдару”.