У Франківську говорили, чи ЗМІ можуть бути незалежними

Автор: Людмила Баран

17 Бер, 2016 16:45

Поділитись публікацією
У Франківську говорили, чи ЗМІ можуть бути незалежними

В Івано-Франківську 17 березня влаштували круглий стіл «ЗМІ: життя між власником і читачем». Йшла мова про роздержавлення засобів масової інформації, стосунки власників з колективами журналістів, проблеми цензури.

Захід організували ГО «Поступовий гурт франківців» та проект «Київський діалог».

Юрій Луканов, голова Незалежної медіа-профспілки України, зауважив, що зараз, після ухвалення закону про роздержавлення ЗМІ, стоїть питання, яким шляхом їх реформувати.

Першим кроком є вихід місцевих органів влади з числа засновників певного медіа. Другим – перетворення редакції трудового колективу у суб’єкти господарювання. Колектив має першочергове право приватизувати майно і провадити самостійну діяльність.

«Якщо колектив не захоче стати самостійним, тоді ЗМІ ліквідовується, – сказав Луканов. – Але є прецеденти, коли органи влади ліквідовують ЗМІ, щоб забрати собі його майно».

Луканов вважає, що ефективним методом боротьби журналістів за свої права у процесі реорганізації є створення профспілки у колективі. Якщо не хочуть створювати власну, то можуть вступити у Незалежну медіа-профспілку.

Ігор Дебенко, кандидат політичних наук, депутат обласної ради, розповів, що з 19-ти видань, які діють на Івано-Франківщині, 18 вирішили відтермінувати реорганізацію на 2018-ий рік. Тому що не готові до цього і не знають, що робити.

«Роздержавлення для засобів масової інформації – це шанс змінити філософію, змінити обличчя, можливість розвиватися і ставати конкурентоздатними», – зауважив Дебенко.

Про особливості українського медіапростору розповів Олексій Колесников, кандидат політичних наук з Чернівецького національного університету.

За його словами, перша риса українського медіапростору – його фрагментованість. Тобто, є багато різних ЗМІ, але немає одного флагмана на кшталт ВВС. З іншого боку присутня монополізація, об’єднання у великі холдинги, «олігархізація» медійного простору – контрольованість медіа великими фінансово-промисловими групами, які намагаються впливати на політичний процес, через що страждає споживач.

«Медіа – це не стільки бізнес, скільки інструмент політичної боротьби. Це стосується не лише загальнодержавних, але й місцевих ЗМІ, – сказав Колесников. – Конфлікт розгортається на шпальтах преси, у телепросторі. В результаті ми отримуємо не стільки журналістику, скільки протистояння різних політичних інтересів».

Ще однією проблемою ЗМІ, за словами Колесникова, є низький рівень рентабельності. Оскільки ринок реклами у зв’язку з фінансовою кризою суттєво впав, і багато медіа від цього постраждало.