Діти рідко розуміють, що опинилися в небезпечній ситуації, тому навчити їх правильній поведінці – єдиний спосіб знизити ризики для них. Як саме донести до вашої дитини ці ідеї, залежить від віку малюка і вашого з ним рівня довіри. Але зробити це необхідно.
Американська асоціація Anxious Toddlers виробила сім головних правил поведінки для дітей та батьків.
1. ТВОЄ ІМ’Я – ТВОЯ ТАЄМНИЦЯ
Ніяких іменних речей і бірок. Ні міток на рюкзаках, ні іменних брелоків, ні підписаних ланч-боксів або нашивок на одяг. Незнайомець не повинен мати можливість дізнатися ім’я дитини, просто підглядаючи за нею.
Коли зловмисник звертається до вашої дитини на ім’я, він одразу отримує великий кредит довіри. Не спрощуйте стороннім цю задачу.
Зрозуміло, завжди можна підслухати, як звертаються до дитини однолітки. Дитина має засвоїти, що якщо її кличе незнайома людина, не має значення, дорослий чи підліток/дитина, то в першу чергу варто насторожитися.
Ім’я малюка – його таємниця. Воно відоме лише тим людям, яким він сам його назвав. Будь-яке порушення таємниці стороннім – небезпека. Питання стороннього “як тебе звати” – небезпека.
Посудіть самі: навіть якщо ви добропорядний громадянин і бачите дитину, що загубилася, вам в останню чергу потрібно її ім’я. Насправді треба дізнатися, де її батьки і як вони виглядають, аби їх знайти.
2. КОДОВЕ СЛОВО ДЛЯ СІМ’Ї
Придумайте пароль, який знатимуть лише члени вашої родини. Він повинен бути відомий тільки вам і вашій дитині і застосовуватися в ситуації небезпеки, а не в побуті.
Наприклад, “сирники з горіхами”. Або “сурікат”. Такий пароль, який не може прийти в голову сторонній людині.
Пароль використовується, якщо ви посилаєте когось забрати вашу дитину. Людина, яку ви дійсно попросили забрати малюка, має знати цей пароль. Дитина не повинна слухатися незнайомого або навіть знайомого (сусіда, батька однокласника і т.п.), якщо той не назвав пароль.
Пароль використовується, якщо вам треба терміново піти з дитиною з небезпечного місця. За кодовим словом вона має підбігти до вас, припинивши всі свої заняття та ігри, і піти з вами, не ставлячи питань, і без вередувань.
Приклади: коли на дитячому майданчику з’являється незрозуміла компанія. Або до вас, дорослого, починають проявляти нездоровий інтерес, а ви не можете піти, залишивши дитину. Заворушення на масових гуляннях, коли вам потрібно швидко піти з дітьми, отримавши моментальний послух.
Пароль використовується, якщо дитині потрібно таємно повідомити, що вона в небезпеці. Дзвінок з гостей “мамо, я дуже хочу сирників”, означає, що вам потрібно кинути все і негайно забирати малюка звідти. Ніяких питань, спочатку відвести, а після розпитувати.
3. СЕКРЕТИ ЩОДО ТІЛА НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ
Коли діти піддаються сексуальному насильству або домаганням, кривдники часто змушують їх “тримати це в секреті”. Навчіть дитину, що він повинна одразу ж розповісти вам, якщо хтось торкався до неї неприємним або дивним чином і попросив “тримати це в секреті”.
Обов’язковою умовою є повна довіра дитини до вас. Як би ви не були обурені, перелякані або розгублені в цій ситуації, ваше завдання захистити дитину, а не звинуватити її. Ні словами, ні інтонаціями ви не повинні викликати незручність у власної дитини.
4. НАВЧІТЬ ДІТЕЙ ТІКАТИ ВІД АВТО В ЗВОРОТНОМУ НАПРЯМКУ
Якщо ваша дитина йде по тротуару, а біля неї або попереду різко гальмує машина, або за малюком повільно їдуть і намагаються привернути його увагу голосом, він має бігти назад, звідки прийшов.
Це може дати йому виграш з часом: статистично викрадачі найчастіше діють поодинці, а розвернути авто займає час.
Навчіть малюка не боятися, що його поведінка здасться дивною оточуючим: для дітей нормально різко змінювати напрямок руху.
5. НАВЧІТЬ ДІТЕЙ КРИЧАТИ “Я ЙОГО НЕ ЗНАЮ!”
Сімейні сцени, коли дитина виривається з рук батьків не рідкість. Щоб навколишні могли однозначно зрозуміти, що це не той випадок, крик має сповіщати саме перехожих. І абсолютно певним чином. Ніякі “Пусти! Відчепись! Не хочу!” не дають однозначного сигналу. “Я його/її не знаю!” – дає.
Навіть якщо дитині почнуть затискати рот рукою, це вже не сімейна сцена. Навчіть кусати долоню щосили.
6. В НЕБЕЗПЕЦІ ТРЕБА БУТИ ПОГАНИМ, ГИДКИМ, НЕВИХОВАНИМ, ЦЕ ПРАВИЛЬНО
Дитина має право кричати, битися, сваритися, кидати речі, бити скло і так далі, аби привернути увагу. Все це можна, якщо дитина розуміє, що вона в небезпеці.
Із збитками ви розберетеся пізніше, це не її клопіт в цей момент.
Наприклад, в магазині малюк може почати скидати товари з полиць, аби привернути увагу оточуючих. Він має право розбити каменем скло у вікні на безлюдній вулиці, щоб привернути увагу мешканців будинку. Бурхливий опір сам по собі здатний відлякати більшість зловмисників, хоча і не є стовідсотковою гарантією.
7. НЕХАЙ БІЖИТЬ ДО МАМИ З ДІТЬМИ ЗА ДОПОМОГОЮ
Не завжди поруч є поліцейський (навчіть дитину розпізнавати людей у формі). Мама з дітьми – досить безпечний вибір з усіх навколишніх.
Практика показує, що сімейна пара з дітьми безпечніше просто мами з дітьми. Чоловіки з власними дітьми активніше за жінок реагують на чужих дітей, які просять про допомогу.
ФОТО ТИЖНЯ
