Щоб обмінятися думками щодо вивісок в Івано-Франківську та внести пропозиції для зміни порядку їхнього розміщення, 18 жовтня у міськвиконкомі скликали круглий стіл .
Читайте також: У грудні 18 прикарпатців отруїлися чадним газом, з них п'ятеро - діти
У ньому взяли участь чиновники, підприємці, виробники рекламних конструкцій та представники туристичної галузі, передає Galka.if.ua.
Світлана Лосюк, заступниця директора Департаменту архітектури, розповіла, що у місті з 2011 року діє Порядок розміщення вивісок. Цього року це питання загострилося, оскільки Муніципальна інспекція з благоустрою почала перевіряти паспорти на розміщення вивісок у підприємців.
«Для того, щоб до мінімуму звести зауваження та відмови, сьогодні ми зібралися обговорити це питання», – сказала Лосюк.
Зокрема, виступив Ігор Шкляр, директор підприємства «Реклама-центр», яке вже 20 років працює в Івано-Франківську.
«Реклама – це двигун торгівлі, двигун прогресу», – наголосив він. – Реклама має бути помітною. А в нас іде тенденція до того, що вивіски мають бути непомітними. Для чого тоді така реклама? Я своїм дизайнерам завжди кажу: якщо твою вивіску ніхто не помітив, то це погана вивіска».
Підприємець продемонстрував фотографії будівель з різних міст Європи, обладнаних численними вивісками. Сказав: якщо б там діяв порядок, такий як у Франківську, то всі би підлягали демонтажу.
За словами Шкляра, положення, яке діє у Франківську, має ознаки правильного, крім декількох пунктів. На його думку, трактування того, що є вивіскою не відповідає законодавству. Адже положення забороняє на фасаді, крім назви магазину, використовувати назви брендів і товарів.
Шкляр сказав, що багато людей помилково вважають,що знявши вивіску, люди все одно ходитимуть до їхнього закладу. Але це стосується магазинів чи кафе, про розміщення яких у певному місті всі вже знають та популярних серед молоді закладів, розташованих у центрі міста.
«Що робити з 50-70 річними бабусями, які не знають, що таке Фейсбук, Інтернет? Їм треба знати, куди піти, якщо вони хочуть купити собі черевики. Їм потрібні великі, яскраві вивіски», – сказав Шкляр.
Підприємець запропонував створити робочу групу, у яку б мали входити виробники та замовники реклами і напрацювати зміни до положення, запровадивши чіткі вимоги до вивісок. Так, щоб погодження відбувалося відповідно до них, а не так, щоб вирішував чиновник, подобається вивіска йому чи ні.
«Завжди коли є відмова від Департаменту архітектури, він надає пояснення, чому вивіска не відповідає нормам», – заперечила закид Світлана Лосюк.
Громадський активіст Петро Матейко звернув увагу, що до робочої групи мають увійти споживачі реклами – мешканці міста. Багатьом не подобається ці стіни, обклеєні рекламою секонд-хендів.
«Ви маєте брати сервісом, а не красивими буквами», – звернувся він до підприємців.
Також звучало зауваження, що у вивісках магазинів замало української мови та традиційних символів, на зразок вишиванки. Про це сказав Євген Романишин, представник обласної «Просвіти».
Крім того, учасникам круглого столу нагадали, що будь-яке розміщення вивісок на пам’ятках культурної спадщини має бути погоджене в органі охорони культурної спадщини.
Голова Ради підприємців Петро Строїч зауважив, що підприємцям дають не достатньо часу на те, щоб змінити вивіску, яка не відповідає вимогам. На те, щоб виготовити та погодити нову вивіску потрібно хоча б місяць-два, а не 10 днів.
ФОТО ТИЖНЯ
