Бачу вимогливого читача, котрий вимагає доброї якості твору, – Мар’яна Савка, видавчиня

До Івано-Франківська завітає Мар’яна Савка, культурна діячка, авторка багатьох книг поезії для дорослих та дітей,  співвласниця та головна редакторка «Видавництва Старого Лева».  29 жовтня вона поділиться своєю історією успіху на конференції TEDx IvanoFrankivsk Women.  

В інтерв’ю для Galka.if.ua  Мар’яна Савка розповіла про роль жінки у формуванні цінностей суспільства,  успіх «ВСЛ» за кордоном, зміни на українському книжковому ринку та новинки, які чекають на українських читачів.

Читайте також: Життя дітей з вулиці: у Франківську презентували короткометражку "Янгол у пітьмі" (ФОТО)

– На конференції TEDx в Івано-Франківську, в якій Ви будете брати участь, виступатимуть 12 успішних українок. Це трохи перегукується з Вашим проектом «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину», що діє у Львові. Розкажіть про нього, як виникла ідея його проводити?

– Мені приємно потрапити в таку паралельність. Як з’явилася ідея проекту? Все просто. Я людина досить мобільна, люблю мандрувати, бувати в різних містах з виступами, бачити цікавих людей. Коли взимку минулого року народила свого синочка, можливостей мандрувати стало значно менше. І ось за якийсь час не в останню чергу через цю обставину в мене з’явилася ідея запрошувати цікавих мені людей до Львова. 12 жінок – це як 12 місяців року, кожен із яких цінний по-своєму. –

Жінки мене по-справжньому надихають, особливо ті, котрі себе реалізовують і впливають загалом на суспільство, у якому давно назріла потреба говорити про цінності. А жінка – вона свого роду головний програмер цих цінностей, адже вона їх передає своїм дітям.

Я обирала жінок, яких особисто знаю і дуже поважаю, тут і письменниці, і жінки, які займаються політикою, бізнесом, коучінгом, стратегією, комунікацією, це мій власний рейтинг, бо в цих розмовах мені важливо і для самої себе знайти важливі відповіді на запитання.

– Чого вже вдалося досягнути в рамках проекту?

– Уже відбулося вісім зустрічей. Говорили про рівність, незалежність, життя як цінність, справедливість, любов, книгу, гідність, свободу і відповідальність. Коли відбудуться усі інтерв’ю, вони стануть книгою, яку ми презентуватимемо на «Книжковому Арсеналі-2017».

У проекті є ще й соціальна складова. Я пропоную глядачам оцінити розмову благочинними внесками. Коли ми розпочали проект і розказали про те, що ми хочемо зібраними коштами підтримати Львівський ОХМАТДИТ, то цю ідею підхопили інші партнери і спільними зусиллями дуже швидко там з’явилася відремонтована сучасна кімната для ігор.

– Ви двічі входили до рейтингу ста найвпливовіших жінок України за версією Forbes. Як ставитеся до цього?

– Так, входила, але от цього року з рейтингу вилетіла, зате ввійшла, за версією журналу «Бизнес», до числа сорока людей, які змінюють країну. Все це трохи схоже на ярмарок марнославства, якщо ставитися до цього надто серйозно. Це завжди доволі суб’єктивна оцінка журі. Мені важливіше моє внутрішнє відчуття реалізованості.

Крім того, я цілком адекватна людина, щоб розуміти, що рейтинги беруть до уваги не стільки мою персональну значущість, як суспільний вплив Видавництва Старого Лева – а це не лише чимала команда дуже творчих та ефективних людей, а вже ціле середовище літераторів, перекладачів, ілюстраторів.

–  Нещодавно книжка «ВСЛ» «Хто росте у парку» потрапила до  одного з найпрестижніших світових каталогів дитячих книг «Білі круки». В ньому і раніше були книжки Вашого видавництва. Яке це має значення для виходу «Видавництва Старого Лева» на міжнародний ринок? Які ваші книжки і в  яких країнах за кордоном вже видавалися чи будуть видаватися?

– Це вже втретє наша книжка потрапляє до каталогу найкращих дитячих книжок світу «Білі Круки» (White Ravens). Першою була моя «Казка про Старого Лева», потім книжка Романи Романишин та Андрія Лесіва «Війна, що змінила Рондо» і зараз – книжка Катерини Міхаліциної «Хто росте у парку?» (ілюстратор – Оксана Була).

До речі, Катерина – мій заступник у видавництві, дуже талановита письменниця, перекладач, редактор. Щойно вона разом з нашою командою повернулася з Німеччини, з Франкфуртського книжкового ярмарку, на якому книги нашого видавництва дістали кілька важливих здобутків. Зокрема обкладинка до книжки Люсі та Стівена Гокінгів «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» ввійшла до топ-двадцятки найкращих обкладинок – а журі обирало з 10 тисяч заявок!

Крім того, у конкурсі «Мистецтво книги» на Франкфурті були відзначені 6 українських книжок, три з них – нашого видавництва: «Шептицький від А до Я», «Чоловіки, жінки і діти» та «Війна, що змінила Рондо». Усі ці книжки ілюстрували ті ж Романа Романишин та Андрій Лесів, надзвичайно творчі та прогресивні художники-дизайнери.Зі співпраці з ними якраз і почалися наші продажі прав за кордон, з двох поспіль перемог на Болонській виставці (2014 і 2015 років) та входження на територію світового книговидавничого бізнесу.

На цей час ми продали вже доволі багато прав на наші книги у різні країни – Францію, Аргентину, Австрію, Словенію, Чехію, Словаччину, Латвію, Південну Корею, Китай, Росію. Це і дитячі, і підліткові, і дорослі книги, і окремо ілюстрації до книг. Але ми і купуємо активно права на світові бестселери.

– Як вплинуло зменшення імпорту російських книжок на український ринок? Чи змогли цим скористатися українські видавці?

Зменшення імпорту російських книжок, безперечно, посприяло розвитку ринку, та й загалом у країні виявилося доволі багато людей, готових переходити на українську книжку. Чи вповні скористалися цим видавці. Не цілком, бо дуже в багатьох для цього не було достатнього ресурсу і відваги. Але ми бачимо перерозподіл ринку, якісь видавництва, як-от наше чи київський «Наш формат», чи харківський «Віват» укрупнилися і стали значно серйознішими гравцями, а якісь частково чи повністю втратили свої позиції.

З`явилося доволі багато початківців, про яких ще рано говорити, але які, тим не менше, додали цікавих акцентів до книжкової палітри. Однак російський книжковий бізнес так легко український ринок не покине. Багато аналітиків передбачає відкриття українських дочірніх видавництв з російським капіталом. І це буде ситуація загрози захоплення ринку зсередини.

 Які зміни Ви бачити у книжкових смаках українців? Чи справді зараз стали купувати менше книжок?

Я зовсім не спостерігаю такої тенденції, бо наші продажі зростають. Але я бачу вимогливого читача, котрий вимагає доброї якості твору, перекладу, ілюстрації, дизайну, поліграфії. Це мене дуже тішить і власне у цьому відчуваю і нашу причетність до формування естетичних смаків сучасної читацької аудиторії.

Попри те, що жанрова лінійка в Україні потроху наповнюється новими книжками, все одно ще багато чого бракує, до чого читачі готові: бракує доброї мемуаристики, детективу, навіть жіночого роману, бракує літератури про мистецтво, про мандрівки, пізнавальної літератури, та багато всього.

І ще я помітила, що люди прагнуть чогось легкого, позитивного, з гумором. У ці непевні часи гумор цінується особливо.

Кажуть, що за кордоном молодим авторам складніше видати свою книжку, ніж в Україні. Чи складно молодому автору видати книжку у «ВСЛ»? Що для цього треба зробити?

Ми видаємо те, що лягає в нашу видавничу концепцію, пасує до вже існуючих серій, тем. Звичайно, працювати з відомим автором набагато простіше. Але ми і молодих авторів друкуємо.

От цього року видали дебютний роман Валерії Чорней «Яблуко в тайстрі» – авторка просто прийшла у видавництво, щоб познайомитися з нами, вона вразила мене зворушливою щирістю, любов`ю до слова, своїм поетичним письмом.

Колись ми видали дитячу повість іще школярки Олі Русіної, який вона просто надіслала на скриньку – тому що текст був хороший. Олі на той час ще не було шістнадцяти. І наші письменники  Сергій Гридін, і Валентин Бердт, і Оксана Сайко – автори, які сформувалися саме у нас.

На Вашу думку, наскільки потрібною є спеціальна письменницька освіта? Зараз відбувається багато курсів із літературної майстерності,  чи справді  можна навчити бути письменником?

Письменницька освіта дуже навіть не зайва. Усі ці курси, до яких я так само маю час від часу причетність, так само потрібні. Письменник – це взагалі вічний учень. Він має вчитися завжди і всюди, отримуючи і знання, і досвід.

Тільки той письменник, який не лінується і постійно вдосконалюється, чогось досягає. Однак природні дані, обдарованість, талант ніхто не відміняв. Талант має поєднуватися з наполегливою працею.

За кордоном існує чимало можливостей для письменника, щоб повчитися, пройти різноманітні курси «creative writing», отримати стипендію, можливість жити і писати в письменницьких будинках. До нас ця хвиля так само докочується.

Треба сказати, що сучасний письменник, щоб здобути успіх у професії, ще має добре володіти іноземними мовами, принаймні англійською.

Що цікавого готує «ВСЛ» для своїх читачів? Яких знакових авторів збираєтесь видати?

Це найскладніше запитання, бо вже зараз наш видавничий план на 2017 рік майже повністю сформовано – і це багато дуже цікавих і важливих книжок. Дитячі, дорослі, non-fiction. Суперпотужним буде, зокрема, корпус іноземної літератури: Халлед Госейні, Салман Рушді, Соул Беллоу, Сильвія Плат, Арундаті Рой, Гюнтер Грасс, Матіас Енар, Террі Пратчет… А ще ми стали єдиними в Україні правовласниками на всі твори Ернеста Гемінгвея.

фото - фейсбук-сторінка Мар'яни Савки, Наталія Раїник, Vezha.org