Інна та Ірина Корицькі знають про аромати, парфуми та їх авторів все. Мати з донькою з Калуша навіть вирішили показати, як виглядають запахи тих чи інших улюблених парфумів.
У виставковому залі обласного краєзнавчого музею вони організували виставку фотографій і збирають гроші на проектор, аби крутити фільми та мультики для свого двору.
Маньячна фрагрантика
Захоплення парфумерією почалося три роки тому, коли Ірина шукала Christian Dior Poison – в подарунок для мами. В інтернеті вичитала, що теперішні випуски гірші за ті, що були раніше. Шукала старі, натрапила на спільноту фрагрантика, де збираються люди, захоплені парфумерією. Відкрила для себе цілу історію, сама «залипла» з головою і маму затягла, йдеться у репортажі Репортеру.
Три роки Корицькі збирають вінтажні аромати, які вже зняті з виробництва і є лише у когось в колекціях. В Ірини найстаріший – 1980-х.
Каже, у дівчат зі спільноти є аромати й 1940-х. При правильному зберіганні парфум може триматися до 100 років – подалі від сонячних променів, в сухому місці й наносити лише чистими руками на чисту шкіру.
Ще серед парфумоманьяків, як називають себе у спільноті любителі ароматів, практикують обмін запахами. Не кожен може дозволити собі купити колекційний флакон. Тому відбризкують у пробірку кілька мілілітрів, закорковують і відсилають запахи одні одним.
Найдорожчий аромат, який є в колекції Корицьких, – вінтажний Magie Noire – 100 гривень за мілілітр. Але Ірина мріє знайти Salvador Dali, зі старої лімітованої колекції – 250 гривень за мілілітр!
«Цей бренд – моя мрія. Дозволити собі флакон я не можу, бо помножте, скільки він буде вартувати!» – говорить дівчина.
Загалом у неї понад 300 ароматів, про які вона може говорити довго – з усіма нотками, емоціями і так далі.
«Мені близьке порівняння парфумів з музикою, – посміхається Ірина Корицька. – Свіжаки, що були популярні у 1990-х – це поп-музика, деревні й шипри 1940-х – презентабельна класика, шкіряні і східні – запахи 1980-х – це рок-музика, агресивна, сексуальна».
Ще парфумерниці кажуть, запахами можна впливати на людину. Наприклад, у супермаркетах часто використовують аромат смаженого мигдалю. Він діє на підсвідомість і змушує купити більше, ніж ви хотіли. Аби додати респектабельності, в автосалонах чи дорогих магазинах розпилюють запах шкіри чи дерева.
Аромат у фото
Ще калушанки спробували показати, як виглядає аромат, передати його настрій через фото. Кажуть, часто подорожують, гуляють і завжди при собі – фотоапарат і флакон парфумів.
У двох залах обласного краєзнавчого музею вони презентували фотовиставку.
«Ми живемо у такому світі, який сприймає все візуально, – пояснює Ірина. – Вирішили візуалізувати і аромат. Це свого роду імпресіонізм – моментальне враження, яке виникло, склалося. Ми його зафіксували».
На стінах кілька десятків світлин. Кожна з іншим ароматом, змістом, настроєм, історією. В очі кидається флакончик парфумів у кольоровій мильній бульбашці. Під нею напис – «Прибулець».
«Це асоціація з чимось інопланетним, – посміхається Ірина. – До речі, цей запах не всі переносять. Декому може здаватися занадто квітковим, щільним, комусь надто солодким. Аромат дуже капризний, не знати, на кого як сяде».
«Це моє улюблене фото – «Вектор», – Ірина показує на малесенький флакон Boucheron у прибалтійському піску з частинками бурштину. – Запах несолодкий, щільний, не свіжий, але статусний. І чоловічий, і жіночий. Як вектор – чи туди, чи сюди».
Фото «Нірвана» – парфум всередині білої квітки. Є східні нотки, запах тягучий, дурманить.
«Це фото ми дуже довго робили, – розказує Інна Коряцька. – На Калуському хвостосховищі. Парфум на цементі з розводами від солей. Він асоціюється з запахом дороги після дощу, коли вода прибила пилюку».
«А це духи українського парфумера Богдана Зубченка, – продовжує дівчина. – Викликає відчуття зелені, трави, яка відходить. Він ранньовесняний чи пізньоосінній».
Українець у Christian Dior
Парфумерниці розповідають ще про одного українця – Едмонда Рудницького, який працював для знаменитого дому Christian Dior. Він і створив для кутюр’є його запах – Diorassimo.
«Найбільш натуралістичний аромат конвалій, з пудровою ноткою, дуже свіжий, – описує Ірина. – Запах настільки складний, що досі ніхто не може повторити».
Дівчата дають понюхати порожній флакон, який для фотосесії подарувала одна з парфумоманьяків. Парфумів там нема уже 25 років, але запах досі сильний. Справді – чути конвалії, весну.
«Рудницький настільки був педантичний, що створив лише 17 парфумів, які стали класикою, – із захватом розказує дівчина. – У записах знайшли 170 формул готових парфумів, які він сам забракував, бо не викликали в нього жодної емоції. Запах має спонукати до чогось. Мій улюбленець – Midnight Poison – його запах змушує мене працювати».
Мама з донькою радять, як вибирати й носити парфуми. У жодному разі не наносити аромат на волосся чи одяг – це поганий тон. Лише на тіло – тоді аромат стає вашим. Якщо запах сильний – влітку можна наносити під коліна. Ви його не відчуваєте, але шлейф парфумів буде супроводжувати.
Взимку можна наносити аромат на брови, бо ті нагріваються й підсилюють запах. Ви не маєте відчувати запах, його мають чути інші – тоді він ваш, бо добре зреагував зі шкірою.
Чекати не хочемо
Цією фотовиставкою калушанки вирішили привернути увагу до свого благодійного проекту – збору грошей на проектор для всього двору.
Мріють мати свій власний і крутити для сусідів фільми, мультики. Для цього разом з сусідом фотографом – Михайлом Зайцем – зробили календарі з небанальними видами Калуша на наступний рік.
От гроші з його продажу і збирають на проектор. Крім того, Корицькі два роки поспіль на День незалежності організовують у своєму дворі невеличкий фестиваль – з квестами, розвагами, ярмаркою. Намагаються залучити громаду.
Одного разу зібрали 800 гривень на лавочки. Минулого року заробили понад тисячу, вклали у календарі, аби заробити більше, бо новий проектор коштує з 10 тисяч.
«Більшість мешканців нашого будинку – пенсіонери, – говорить Ірина. – Їм важко нас зрозуміти – цю нашу активність і те, що ми самі намагаємося змінювати реальність навколо себе. Вони звикли тихо сидіти й чекати. А ми не хочемо».
ФОТО ТИЖНЯ
