У Івано-Франківську відбулася презентація прозової збірки есеїстики київської поетеси Богдани Матіяш “Братик Біль, сестричка Радість”.
За словами модератора презентації Тараса Прохаська, книжка “Братик Біль, сестричка Радість” повертає читача до витоків есеїстики. На презентації говорилося про дар і вдячність, страх , малість і непомітність людини, можливу святість.
“Книжка Богдани – повернення до джерел, до того як винахідник есеїстики Мішель де Монтень уявляв собі есеїстику. Це повернення до того, що у XIV столітті робив Монтень”, – зазначив Тарас Прохасько.
Написання книжки розпочалося для Богдани несподівано і від початку, як зізнається авторка, вона не усвідомлювала що, для кого і у якому стилі пише. У результаті чотирирічного писання для себе і з думкою про людей, до яких хочеться звернутися зі своїми думками, вийшла збірка малої прози, яку видавці окрелили як есеїстика, і яка, як виявилося, стала одним з кращих українських зразків цього жанру.
“Постійно у мене було відчуття, що пишу щось дуже просте. Однак, покия цього потребую, воно є достатньо легітимним, щоб його писати,” – так охарактеризувала свої есеї Богдана Матіяш. – “Можна говорити не лише про дар радості, а й про дар болю. Все у житті людина повинна переживати як дар.”
ФОТО ТИЖНЯ
