«Ми маємо змінити систему ухвалення рішень. Ми маємо бути швидкими, мобільними і максимально якісними. Не можна витрачати роки на один закон. Порядок денний, який ми маємо визначити на перспективу, має бути реалістичним, сильним і здатним пришвидшити процеси, які відбуваються в державі», – переконаний Володимир Гройсман.
Про те, що систему прийняття рішень в парламенті треба змінити, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав давно. Адже попри те, що народні депутати змогли прийняти багато важливих рішень, низька ефективність Верховної Ради все ж залишається головним гальмом змін в країні. З 35 законопроектів, визначених урядом як пріоритетні для розвитку економіки, народні депутати за рік прийняли лише одиниці. Так Гройсман заявляє, що у Верховній Раді зумисно повільно розглядають законопроект №6232, щоб не встигнути ухвалити вчасно пенсійну реформу: «Я наголошую, що штучне затягування – це злочин по відношенню до українських пенсіонерів, які роками чекають можливості отримати вищі пенсії».
Гройсман наполягав: парламент має формуватися і працювати за новими правилами
Прем’єр виступив за системне перезавантаження парламенту. Адже переконаний, що вибори до Верховної Ради мають відбуватися за новим виборчим законодавством, після реформування самого парламенту, після знаття депутатської недоторканності для наступної каденції.
«Між президентськими та парламентськими виборами є «вікно можливостей», – пояснив Володимир Гройсман, – які треба використати для того, щоб далі змінювати систему. … Якщо ми змінили систему децентралізації, ми можемо почати закріплювати її у Конституції … Нам потрібно змінити виборчу систему – відкриті списки… Тоді ми більш якісних людей приведемо у систему центральної влади, в тому числі, можливо, й з місцевого самоврядування».
На думку керівника уряду, тоді нові лідери від партій «Люди важливі», «Голос» та інших політичних сил зможуть увійти в українську політику, оздоровити її.
Але протистояння нового президента і парламенту зберегли стару неефективну виборчу систему: Зеленський розпустив парламент, а Верховна Рада, у свою чергу, не підтримала нову схему парламентських виборів. Тож майбутні вибори проходитимуть по-старому. Нових людей пройде не багато, а ті, що потраплять у раду, змушені будуть працювати за старими законами. І з часом, система змінить їх не на краще…
«Мені дуже складно через парламент проводити рішення. Це громіздка процедура. Я запропонував: давайте ми … проведемо п’ять днів в парламенті, не виходячи – немає проблем. Отримаємо всі рішення, президент їх підпише. І у нас буде чіткий курс. Далі всі йдуть на вибори за новою системою, кому люди дали мандат – працюють», – каже Гройсман.
Проте, одразу після інавгурації Зеленський зажадав, щоб усі міністри написали заяви про відставку. І хоча, на думку експертів, це було неправильно, звинувачувати усіх міністрів у неробстві, адже протягом цих трьох років були й позитивні досягнення. В свою чергу прем’єр у той же день подав у відставку, надавши шанс Зеленському зайнятися формуванням нового уряду. На думку Гройсмана, коли президент оголосив про те, що уряд має піти у відставку, «він очевидно знав, що з цим робити потрібно далі».
«Тому я глибоко переконаний у тому, що його рішення має бути зреалізоване так, як він собі це вважав», – додав Гройсман та закликав внести кандидатури прем’єр-міністра і представників нового уряду якнайшвидше.
На роботу самого кабінету міністрів це ніяк не вплине – нинішній склад повноцінно працюватиме до призначення наступного. Як відповідальний державник Гройсман не залишить своїх обов’язків, а уряд працюватиме в антикризовому режимі.
Івано-франківський політолог Василь Кедик таке рішення Гройсмана оцінює як крок відповідального політика: «Його подання про відставку дає можливість почати самостійну політичну кар’єру, повівши власну партію на парламентську кампанію. Гройсман залишає економіку країни у хорошому стані: під час його прем’єрства була стабільна робота уряду, не було урядових криз, удвічі підвищено середню заробітну плату, утричі – мінімальну. Держборг знизився з 80% до 60%, а курс гривні стабілізовано. Загалом за три роки діяльності уряду під керівництвом Гройсмана вдалося оминути криз та навіть підняти рівень економіки».
На чолі нової партії
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що залишиться у політиці і піде на парламентські вибори. Окремо, не об’єднуючись з іншими кандидатами – на чолі нової партії «Українська стратегія».
«Я вирішив не просто залишатися в політиці, а служити державі і додати реактивної сили розвитку. Я буду йти до парламенту, і хочу створити свою політичну силу. І ця політсила буде мати назву «Українська стратегія». І наша стратегія – сильна Україна і заможні громадяни», – коментує рішення Гройсман.
Він додав, що має намір сформувати команду з людей, які «мають молодість, досвід і чітко розуміють, що потрібно державі». В парламент вони йдуть, щоб змінити систему, яка стримувала стрімке реформування держави бюрократичними застарілими парламентськими процедурами. А ще – щоб довести до кінця започатковані реформи та захистити соціальні верстви, які за останні три роки отримали суттєві зсуви в бік покращення умов життя (лікарі первинної ланки медицини, вчителі НУШ, військовослужбовці, пенсіонери, субсидіанти, молоді батьки).
До речі, рейтинг партії Гройсмана почав стрімко рости як тільки він заявив про свою участь у виборах. За тиждень – більш як у три рази. Високі стартові рейтинги з’явились коли Прем’єр навіть не казав про окремий похід його політсили до парламенту. Що ж казати, коли буде презентована якісно нова перша десятка партії.
А в Івано-Франківську вже є перші прихильники «Української стратегії». Одним із них є начальник ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» Василь Бегей. Розповідає, що долучився до команди Володимира Гройсмана за бачення розвитку стратегії держави: «Європейська інтеграція, підвищення якості життя, економічна незалежність – уряд Гройсмана послідовно впроваджує ці напрямки через системні реформи, яких було зроблено найбільше за всю історію незалежної України. За три роки почали системно покращувати ті сфери життя, до яких навіть не наважувалися наближатися усі попередні керівники держави».
ФОТО ТИЖНЯ
