“Не вбитись на каблуках”: для чого франківки беруть участь у конкурсах краси
26 Чер, 2019 18:10
Обрати найкращу, найвродливішу, найталановитішу — мета конкурсів краси. Така традиція у наш викликає двоякі відчуття, але не дивлячись на це, попит на такі змагання існує вже більше століття. Сьогодні конкурси краси – ціла індустрія, омріяний старт для багатьох дівчат. Команда OGOGO! поспілкувалася з трьома учасницями франківських конкурсів краси, які поділилися своїми мотивами отримання корони і титулу найгарніших.
Віталіна Сеньковська “Міс жіночність” на конкурсі “Міс Івано-Франківськ 2018”
Дівчині 20 років, вона навчається на юристку в ПНУ. Любить походи в гори, у вільний час гуляє або читає. Розповідає, думка піти на конкурс краси виникла після такого ж вчинку подруги.
“Подруга брала участь в конкурсі краси в 2017 році. Вона перемогла, від неї і дізналась, вирішила і я піти спробувати – а раптом щось цікаве. Прийшла на кастинг. Якщо чесно, то було трохи важко поєднувати навчання з підготовкою, бо були постійні репетиції, якісь зйомки і на це все треба було виділити час, але ми справлялись і завжди справно ходили, бо за прогули сварили”, – каже Віта.
Дівчина розповідає, що репетиції та атмосфера під час підготовки дуже подобались, хоч місцями було дуже важко, а призи, які отримала наприкінці – були зовсім не цінними, та й призами їх назвати важко.
“В принципі, напевне як і у кожної учасниці конкурсу – хотілося перемогти, я просто хотіла цю корону і все, іншої мотивації не було. Мені дуже подобались репетиції і взагалі атмосфера, яка там була. Хоч всі ми знаємо – коли багато дівчат, то дуже важко, але ми якось уживались. З негативного – рівень проведення і підготовки, хоч організатори і старались, але як на мене, конкурси такого рівня треба проводити або дуже помпезно і маштабно, як це наприклад, щороку у Львові, або взагалі краще не проводити”.
Найважчим, розповідає дівчина, було запам’ятати всі виходи і не вбитись на каблуках. Дівчата дуже виснажувались, а найлегшими для Вітліни були зйомки, тому що незважаючи на всі труднощі, які там були, це справді приносило дівчині щастя.
“Я побачила структуру цих конкурсів зсередини, як це відбувається. Конкурс дав мені класну подругу і багато хороших знайомих, і за це я вдячна. Не можу сказати, що розчарована. Конкурс дав мені друзів, дав мені розуміння, що свою красу потрібно цінувати. Я б дуже хотіла, щоб до його проведення ставились зовсім інакше і робили його набагато комфортнішим – як для гостей конкурсу, так і для учасниць”, – каже “Міс Жіночність”.