У розмові із заступником голови Івано-Франківської ОДА Дмитром Романюком «Галка» говорить про вплив коронавірусної інфекції на економіку регіону, розвиток сфери туризму, реформу освіти та транспортної галузі, а також про ефективність державних службовців.
Читайте також: Розв'язувати проблеми та стимулювати розвиток: як на Прикарпатті працюватиме проєкт “Діалог влади та бізнесу”
– Досі тема номер один – боротьба з коронавірусною інфекцією та вплив хвороби на економіку. Регіону зокрема. В якому стані нині розвиток краю, він зупинився?
– Для економіки в глобальному вимірі коронавірусна інфекція нанесла нищівний удар. І якщо на початку 2020 року ввесь світ й так чекав рецесії, то на неї додатково наклалася епідемія хвороби. Основний показник, який визначає економічну активність– індекс промислової продукції. Він створює передумови для розвитку малого і середнього бізнесу. В нашій області за два квартали 2020 року цей показник становить 90% від аналогічних даних минулого року.
Безумовно, відбувається певне падіння. Якщо говорити про виконання обласного і місцевих бюджетів, то 95% – виконання місцевих бюджетів, а обласного – 92%. В нас велику частку надходжень складає податок на доходи фізичних осіб, зрозуміло, що багато громадян кілька місяців не працювали, або не працюють досі, як от сфера послуг. Тому така ситуація. Ніхто у світі не міг бути готовим до подібного сценарію. Навіть у ВООЗ давали ймовірно помилкові прогнози. Але це нові виклики, треба з ними справлятися.
Рішення нашого Уряду щодо введення карантину було не те що вчасним, воно було дуже правильно завчасне – з точки зору готовності медичної системи. Ми розуміємо, що важлива не кількість хворих в цілому, а їх кількість в певний момент часу. На початку березня медична система не була готова до викликів коронавірусу, і жорсткий карантин дав можливість підготуватися до загрози. Закупили апаратуру, засоби захисту. Це дало можливість врятувати багато життів і розтягнути пік хвороби. Безумовно, хвороба буде тривати. І важко приймати рішення – важливо мати можливість розвивати економіку, але паралельно послаблення карантину приводить до нових випадків хвороби і більшої летальності. Тут правильно, що кожна область приймає карантинні обмеження у форматі, залежно від ситуації на місцях.
– Впали доходи у бюджети, значить, впали і видатки. Від чого Прикарпаттю довелося відмовитися у 2020?
– Можу відзначити роботу фінансового департаменту ОДА: було на випередження проведено певну роботу, зробили ревізію і перегляд бюджету. За скоригованим бюджетом можемо говорити про виконання в основних параметрах. Бо є природні речі, які не відбулися – наприклад масштабний фестиваль «Карпатський простір», інші заходи культурні і спортивні. Десь переглянули програми.
Малими кроками і рішеннями скоригували бюджет, і не можу сказати, що ми терпимо величезне недофінансування. Але висновки кінцеві будемо робити в кінці року.
– Раніше право на роботу в час карантину «вибивали» спортивні клуби, тепер – представники весільної індустрії. Чи реально знайти баланс і діалог з підприємцями?
– Баланс можна знайти. Найважливіше – розуміння людьми елементарних правил соціальної дистанції. Є модель, яка дозволяє їм працювати. Але керівники закладів мають стежити за дотриманням карантинних умов відвідувачами, аби вони не заразилися. Ціль – не те, аби люди не працювали. Ціль – аби було хоча би помірне зростання захворюваності. Об’єктивно – сфера послуг найбільше страждає в час карантину. Але відомо про дні народження і весілля в нашій області, де одна людина заражала велику кількість інших гостей. Був випадок, де одна людина заразила 15 відвідувачів. Але розуміємо, що від зменшення доходів, падає якість життя, треба на це теж вважати, тому тут уряд гнучко працює з адаптивним карантином та делегує на місця можливість приймати рішення відповідно до існуючої ситуації, яка може постійно змінюватися.
– Які у Вас є слова що людей, котрі досі не вірять в небезпеку і реальність коронавірусної інфекції?
– Теорії змови дуже поширені. Бо в них дуже легко повірити і аргументувати неправдивість досить важко. Моє суб’єктивне бачення – ніхто це не планував, і жодна раціонально мисляча людина не змогла б організувати таку історію з епідемією. Людині важко зрозуміти явища, які відбуваються раз у сто чи тисячу років. Так, людина набагато більше контактує з тваринами, з якими раніше не контактувала. Рано чи пізно відбувається мутація вірусів, і це не вперше в історії.
– Як гадаєте, коли економіка почне відновлюватися після коронавірусної епідемії, що чекає нашу область?
– Я думаю, важко зараз давати якісь точні прогнози, але ми маємо однозначно адаптуватися до цих умов і зростати економічно.
– В останні місяці інтерес інвесторів до Прикарпаття, напевне, впав до нуля?
– Тут треба говорити не про інтерес до області, а до України, як об’єкта інвестицій. Відверто кажучи, зараз є конкуренція за інвестиції на рівні країн. Ми маємо проявляти зацікавленість до інвесторів. Будь який бізнес рахує і калькулює – ризики та тенденції. І за 5 років роботи з інвесторами, більшість з них кажуть мені, що задоволені роботою в Україні. Але щодо нових – питання перше – «Які стимули Ви маєте в країні?». І розмова зупиняється. Тому що Сербія скасувала податки на оплату праці робітників, в іншій країні дають земельну ділянку безкоштовно. А що ми? Якщо мер якогось міста скаже, що готовий дати безкоштовно землю інвестору під будівництво заводу із створення 5 тисяч робочих місць – він порушить вимоги закону. Навіть розуміючи, що від залучення інвестора буде колосальний ефект.
На щастя, у Верховній раді нарешті вже зареєстрований законопроект про індустріальні парки і розвиток економічних зон, який не змогла прийняти рада попереднього скликання. Там передбачені стимули – половинна ставка податку на прибуток на певний період, відтермінування сплати ПДВ. Якщо хтось в цьому бачить ризики недоотримання податків, то, вибачте. Ми рахуємо гіпотетичні втрати, але ми не втратимо нічого, бо ніхто не прийде, буде нуль. Краще мати половину з чогось, ніж все з нічого. Краще створити стимули для іноземних інвесторів. Є земля, мережі, робоча сила, адже українці – працьовита нація. Хай краще сплачується половинна ставка прибутку, ніж нуль. До слова, за останні роки В’єтнам залучив 30 млрд доларів США прямих інвестицій в індустріальні парки. Це правильний інструмент. Коли у нас на початку 2000-их були вільні економічні зони, то на одну гривню наданих пільг було сплачено 5,4 інших податків. Це якщо не брати до уваги Донецьку вільну економічну зону, яка використовувалася корупційно – це треба виправляти, а не скасовувати саму модель.
У нас є перший індустріальний парк в Долині, є рішення інших територіальних громад про їх створення, наразі завершуємо їх інституалізацію.
Два роки тому я особисто вів компанію “HEAD”, яка пішла у Вінницю, бо місто не мало ділянки. Хоча інвестори більше тяжіли до Івано-Франківська, але Вінниця мала індустріальний парк, менеджмент пішов шляхом менших ризиків і опору.
Тим не менш, наша область на п’ятому місці в Україні по залученню інвестицій на душу населення.
Але це не панацея – сьогодні важливий промисловий розвиток загалом. Нині у Верховній Раді внесений правильний законопроект, який передбачає локалізацію в державних закупівлях. США у держзакупівлях 12 % купує у місцевих виробників, згідно закону. Схоже є у ЄС. Країни себе захищають, і це правильно. Бо державі вигідно навіть трохи більше заплатити місцевому виробнику, але він сплатить податки в Україні і дасть зарплату нашим родинам, це дає кумулятивний ефект. Надіюся, більше таких випадків, коли купують польські трамваї, які на тисячу гривень дешевші, від львівських, не буде.
– Яка в останні місяці в регіоні ситуація з імпортом та експортом, промисловістю ?
– У 2019 було зростання на 4,6 % експорту у порівнянні з 2018 роком. Коефіцієнт покриття експорту імпортом – 1,09, це позитивне сальдо. Зараз відбулося падіння на близько 17% експорту і 24% імпорту, через коронавірусну кризу. Але коефіцієнт покриття зріс до 1,3.
Щодо промисловості. Величезний позитив вніс калуський «Карпатнафтохім», який виготовляє продукцію хімічної промисловості, і виробляє її єдиний на території України. Це специфічний товар, який має високу додану вартість. Є інші хороші приклади – «Подана Кемікал», італійський інвестор, що експортує пластмаси для медичної і харчової промисловості. Компанія “LEONI” набиратиме нових людей, ВО «Карпати» відновили діяльність. По суті підприємства навчилися в умовах коронавірусу дотримуватися всіх правил карантинних, і щодо транспортування працівників. На території області прекрасно працюють інші компанії, як «Інтелком», що експортує іграшки та виробляє пресформи. Є всі підстави говорити, що економічне зростання буде відновлене.
Тим паче на фоні зниження облікової ставки. Політика Національного банку України останні чотири роки була спрямована на «інфляційне таргетування». Бо МВФ казав, що інфляція має бути в певному коридорі. Не оцінюючи, який це вплив матиме на реальний сектор економіки, слухалися. Облікова ставка 18,5 % заморожує кредитування бізнесу. Так, ми очистилися від неплатоспроможних банків, ті, що залишилися, почали заробляти великі гроші – це добре і має бути, але не кредитується реальний сектор економіки. Бо бізнес не може виживати при такій ставці. Тому політика Уряду у президента вірна на пониження. Інфляція – це нормальний процес економіки, що розвивається.
Скоро в Україні запрацює Наглядова рада експортно-кредитного агентства. Останні роки у нас постійно від’ємне сальдо – країна більше витрачає, ніж заробляє. Так вічно тривати не може. Якщо у нас є підприємці, котрі можуть бути конкурентні на зовнішніх ринках, ми маємо дати змогу масштабуватися їм швидко. Не під 18%. Бо валютна виручка дасть ефект для малого і середнього бізнесу в Україні.
– Напередодні в Україні вже запустили державну кредитну програму 5-7-9. Як вона працює в Івано-Франківській області?
– Програма почала працювати, підприємці беруть кредити. Але дуже часто модель роботи «в тіні» багато кому стає на заваді. Бо як ти покажеш свою історію успіху кредитору? Бо слова – не аргумент. Є вимоги – кількість працівників, наявність доходу. Нам треба навчитися бути відповідальними перед собою і країною. Сплата податків має бути нормою для бізнесу. Бо це школи, садки, дороги, ефективні послуги державними службовцями.
Але знаю, що в міністерстві готують зміни до цієї програми, аби вона була більш гнучкою і доступнішою для різних видів бізнесу.
– Перейдемо до локальніших питань життя регіону. Сфера перевезень в області. Раніше Ви декларували мету зробити її зручнішою для населення. Що вже змінилося?
– Наразі ОДА проводить конкурси на маршрутні перевезення між райцентрами. Перевезення у районах організовує місцева влада. Після аналізу ми прийняли рішення обов’язково вводити gps-відстеження руху транспорту в області. Це допоможе контролювати підприємців, які інколи не їздили, бо їм було не вигідно. Інша справа – зручність для людей.
Ми мали кілька зустрічей з перевізниками, так, вони були непрості. Бо це додаткові витрати для них. Ми розуміємо, що не для всіх маршрутів треба вводити цей моніторинг. Десь пасажири віком 60+, і не будуть користуватися функцією, а десь транспорт їздить кожні 5-10 хвилин, нема проблем на маршруті.
COVID-19 призупинив реформу, бо у перевізників немає вільних коштів на обладнання. Але глобально є домовленість з перевізниками, що конкурси, які будуть з першого січня 2021 року – у них впроваджуємо gps-моніторинг. Мали зустріч з компаніями, які це впровадять, вони готові працювати.
Зараз також проводимо оптимізацію маршрутної мережі за європейським прикладом. Мережа має бути зручна. Бо зараз є так, що села на 1000 людей мають пряме сполучення з Івано-Франківськом. Це не є правильно, бо мережа має бути «село-район-обласний центр». Деякі маршрути зникнуть. Це звільнить дороги від заторів. Ну і мешканцям сіл буде зручніше поїхати у район, цієї можливості зараз часто немає.
Фактично зараз підприємці конкурують на конкурсних умовах. Чим новіший автобус, тим більше балів. В тому числі чи він обладнаний для пасажирів з інвалідністю. На цьому робимо окремий акцент. Половина автобусів має бути обладнана спеціальними місцями для таких людей. Ми навіть проводили навчання для водіїв, аби була культура спілкування і допомоги теж. Бо усі люди мають право бути мобільними.
Де відчуваємо, що є нелегальні перевезення – будуть нові легальні маршрути. До слова, звільнили нещодавно керівника Укртрансбезпеки в Україні. Ротації відбуваються і в нас в регіоні. У нових керівників є нові завдання. Це збільшення контрольних вагових постів і їх цілодобова робота. Бо зараз до 18 працює інспекція, фури перевантажені стоять, і ввечері поїхали та нищать нові дороги. Ми не можемо будувати і паралельно нищити дороги.
– Як в області триває освітня реформа і оптимізація освітньої мережі?
– Реформа триває. З початку року створено чотири опорні школи, це Спаський ліцей Спаської сільської ради об’єднаної територіальної громади, Тлумацька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Тлумацької міської ради об’єднаної територіальної громади, Ясенський ліцей Рожнятівської РДА, Рівнянський ліцей Рожнятівської РДА. Загалом має бути 52 опорні школи. Кожна має отримати шкільний автобус і обладнання. Продовжується реформа системи освіти на рівні органів місцевого самоврядування. В тому числі оптимізація.
Ви не повірите, але були випадки в області, коли на одну дитину витрати в рік становили 500 тисяч гривень в рік (середній рівень в Україні – 17 тисяч в рік) . Це неприпустимо! Адже якість освіти від цього не є вищою. Це велика проблема. Не може учень, у котрого в класі ще двоє дітей, отримати якісну освіту. Тому що вчитель має мати належний доступ до нових навчальних матеріалів, необхідну зарплату.
Нажаль є випадки, коли органи місцевого самоврядування дозволяють собі не приймати рішення щодо оптимізації закладів, з політичних міркувань. Як наслідок їм не вистачає грошей на оплату праці вчителів. Те, що часто чути про заборгованість перед освітянами, в більшості випадків це не бажання органу місцевого самоврядування прийняти непопулярне рішення щодо оптимізації, але це ефективна модель, бо освітня субвенція з держави покриває все по формулі «учень-вчитель». Але не вистачає мужності прийняти ефективне рішення. Тому думаю, що в майбутньому виборчому процесі люди мають дати оцінку місцевій владі щодо функціонування закладів освіти на місцях.
Опорна школа за своєю моделлю підіймає якість навчання. Є підвіз дітей до опорних шкіл. Будуть філії, де сенс їх мати. Аби не було 10 класів по 5 учнів. Бо і конкуренція між дітьми краща і ефективніші витрати. Давайте кошти спрямуємо в освіту, а не у 5 ставок для вчителів, де в класах по 5 учнів. Бо дитина матиме доступ до нового обладнання, підготовка вчителів краща. Це питання якості освіти і ефективності освоєння державних коштів на це.
Інклюзія у нас розвивається чи не найкраще в Україні. У минулому році закупили транспорт для обслуговування діток з інвалідністю. Ці дітки навчаються з усіма в звичайних класах. Вони не викинути з суспільства. Це важливо і для них і інших дітей, це впливає на модель поведінки. Відкриваємо інклюзивні центри.
У 2019 відкрили два навчально-практичні центри в контексті реформування професійно-технічних закладів освіти. В Богородчанах (для слюсарів) та в Коломиї. В Коломиї за більш ніж 2 млн грн влада створила сучасний центр з німецькими деревообробними верстатами для отримання конкретних навиків. Бо найбільша проблема, що молодь з дипломами виходить на ринок праці без знань практичних. Нині в сучасному світі диплом нікого не цікавить, цікавлять навики і вміння, які ти маєш.
Цього року будуть відкриті чотири такі центри: три в місті Івано-Франківськ та один в місті Коломия. Один з них буде у співпраці з іноземним інвестором, який закупить обладнання для будівельної галузі. Інший інвестор облаштує освітній центр для підготовки швей. Також буде напрямок підготовки для роботи у харчовій галузі.
– Сфера туризму – особлива і ключова для нашого регіону у всі часи і за кожної влади. Якими напрацюваннями може похвалитися Дмитро Романюк?
– Минулого місяця відвідав Галицький район. Вважаю, треба ініціювати відновлення історичної величі Галича і регіону. Мав зустріч з головою райради та РДА з цього приводу. Маємо відбудовану трасу Н-09 Львів-Франківськ, величезна кількість туристів з Києва в тому числі їде нею в Карпати. Маємо впізнаваність бренду Галича. 2\3 маркетингу вже є. Нам потрібно гарно сформувати продукт. Знайти «стародруки», легенди, бо історичний спадок Галицького-Волинського князівства відомий ще зі школи кожному. Тому є робота з креативного «пошуку» легенд, аби розвиватися регіону туристично.
Можливо, треба започаткувати потужний лицарський турнір чи фунікулер збудуємо до відновленого замку, бо туди досить складно дістатися. В ЄС в тому числі з нуля відбудовують, знаходять легенди, і починається потік туристів. А це дає розвиток малого і середнього бізнесу, готелів. Все має ланцюговий ефект.
Маємо прощу у Крилосі – теж чудовий приклад релігійного туризму. Правильною є ідея пересення останків князя Осмомисла з львівсьої катедри Святого Юра в Крилос.
– Є такі плани?
– Є такі попередні думки – відновити історичне значення цього центру. Треба поєднувати і релігійний і історичний туризм. Там чудова локація в Крилосі з неймовірним потенціалом.
– Здавалося б, якщо є потенційно «хлібне місце» – туди вже може інвестувати приватний бізнес?
– Ну наразі немає бажаної кількості туристів на місці, є потенціал. Це як 20 років тому казали, що класні у нас Карпати, але не було належної інфраструктури, і не було туристів. Має бути «якірна інвестиція», і навколо буде все решта. У випадку Галича від держави має бути ця «якірна інвестиція», запустити процес. Бо бізнес не може на себе взяти величезні ризики, не знаючи, чи інвестиції повернуться. Держава має тут підставити плече, виконуючи дві функції, не лише стимулювати розвиток економіки – бо йдеться про відновлення історичної спадщини, треба не забувати свою історію, для ідентифікації себе як українців.
Триває транскордонна співпраця. Мною досягнута домовленість, що в майбутньому ми зможемо визначити VIP-проєкти за кошти ЄС, йде мова про інфраструктурні проєкти. Розроблені пропозиції щодо розвитку гірських територій. Чекаємо, що у бюджеті-2021 будуть на це виділятися вже кошти.
– Знаю, що Ви ініціювали в ОДА міні-реформу якості роботи держслужбовців. Про що саме йдеться?
– Розпочали роботу з використанням сучасних програм проєктного менеджменту. Вони вже давно використовуються у великих компаніях. Дозволяє керівнику виставляти задачі, контролювати їх виконання, розуміти, які об’єми роботи і наскільки ефективно виконує той чи інший працівник. На ділі це програма онлайн, яка візуально показує, скільки потрібно часу на те чи інше завдання, бачити відповідального, нагадування про крайні терміни і так далі. Це змінює ефективність роботи. Це не комфортно людям, які працювали 20 років по-іншому.
Насправді немалу роль у побудові держави відіграють державні службовці. Переконаний, має бути переглянута система оплати їхньої праці і оптимізація апарату. Треба збільшувати винагороду, бо на даний момент державна служба є не конкурентною в певній мірі з приватним ринком праці, який пропонує більший заробіток. Це не стимулює, а ще є величезні зобов’язання – декларації, перевірки і так далі. Так, тут можна отримати досвід. Але треба думати про ефективність держслужбовців. Тому переконаний, що згодом запрацює нова система мотивації держслужбовців. Це треба робити паралельно з адміністративною реформою.
– ОДА розформують, значить, Дмитро Романюк залишиться без роботи?
– Я переконаний, що органи державної влади мають існувати для виконання необхідних для суспільства функцій, а не для працевлаштування когось. Безумовно люблю свою малу Батьківщину, тут народився і виріс. До повернення в ОДА жив та працював і столиці. Я є управлінцем, у сфері бізнесу в тому числі, тут вже питання особистого зростання, буду приймати рішення.
– То пропозиції роботи в Києві будете розглядати?
– Якщо говорити відверто, планую залишати посаду заступника голови ОДА. Наразі не можу розголошувати, куди саме. Але буду займатися питанням підвищення ефективності роботи державних підприємств в контексті реформи корпоративного управління і підвищення ефективності роботи в державному секторі.
Розмовляв Роман ТУРІЙ
Фото Юрія ВАЛЬКА
ФОТО ТИЖНЯ
