Зміна прізвища – звична справа. Найчастіше причиною стає одруження чи несприйняття свого прізвища через його походження чи асоціативність. А от зміна імені викликає роздуми про доречність та необхідність такого бажання.
За даними Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, протягом 2020 року 94 франківці виявили бажання офіційно змінити прізвище та ім’я. Комусь просто не подобається те, що “приписали” батьки, а в когось життєві обставини змушують приміряти на себе нове ім’я. Так чи інакше, кожен має право називатись так, як хоче. Про це йдеться і в Цивільному кодексі України. Вже з 16 років особа може на власний розсуд змінити своє ім’я та прізвище. Або зробити це значно раніше (з 14 років) за згодою батьків.
Крім того, вже з 1 січня 2021 року українці зможуть змінювати ще й по батькові, якщо виникла така необхідність. Для цього вже не потрібно надавати документи про усиновлення (чи його скасування) або зміну імені батька. Достатньо тільки бажання та трішки часу, інформує “Галка” з посиланням на “Вежу”.
Все ж ця процедура не така популярна, якою могла б бути. Не так легко звикнути до нового імені, ще й змусити рідних та друзів зробити це. А коли людина зізнається, що змінила ім’я, то часто це сприймається з обережністю.
Своїми історіями зміни імені поділились франківці.
ОЛЕСЯ
«Я змінила не тільки своє ім’я, а й прізвище. Деякий час жила за кордоном і отримавши депортацію я змушена була повернутись додому. Щоб мати можливість знову поїхати, довелось змінити прізвище, ім’я та по батькові. Звичайний сценарій, який буває з багатьма заробітчанами.
Ім’я обрала схоже до свого рідного, а прізвище взяла прабабусі. Після того важко було звикнути, бо друзі називають мене рідним ім’ям, а дитина вживає два імені. Це викликає деякий дискомфорт. Було незручно, коли мене запитували: «Як тебе звати?». Я відповідаю: «Оля, але в паспорті Олеся». Буває, не пам’ятаю кому сказала яке ім’я.
Змінювала ім’я ще у 2002 році, тож не пам’ятаю скільки часу я витратила на цю процедуру. Втім, згадую, що тато їхав в місто, де я народилась, щоб повторно зробити свідоцтво. До речі, тоді ще була можливість трішки прискорити процес зміни імені.
Родичі негативно, але з розумінням сприйняли моє рішення, бо це були обставини життя, а не бажання.
Важко забути своє рідне ім’я, я досі сумую за ним. Дуже б хотіла знову змінити всі документи, але це дуже клопітка і вартісна справа. Все ж точно знаю, що відійти у вічність я б хотіла під своїм рідним ім’ям».
Зміна імені є дуже популярною серед зірок шоу-бізнесу та відомих особистостей. Наприклад, нікого не здивує Світлана, яка стала співачкою Ляною. Так зірки беруть псевдонім, щоб здаватись цікавішими та легко запам’ятатись фанатам. Таких прикладів чимало в сучасному українському шоу-бізнесі. Наприклад, справжнє ім’я співачки Джамали — Сусана, а Макс Барських — звичайний Микола.
Окрім життєвих обставин, причиною зміни імені може бути й просте бажання. Батьки обирають ім’я своєму малятку керуючись власними вподобаннями. А що коли це ім’я в майбутньому не сподобається дитині? Коли дратує те, як воно звучить і в думках тільки бажання самостійно обрати своє “Я”.
САБІНА
«Мені ніколи не подобалось моє ім’я. Під час хрещення мене назвали Анною, але вдома завжди називали Галиною. Вже в досить зрілому віці зрозуміла, що мені дуже некомфортно з цим ім’ям. Бувало, аж дратувало, коли мене називали Галиною. Тож я змінила своє ім’я на подвійне — Анна-Сабіна.
Сабіна — на честь своєї покійної бабусі. Це ім’я мені дуже подобається, воно рідкісне і має польське походження. Я завжди відчувала себе приналежною до польської нації. Тепер в моєму паспорті подвійне ім’я.Процедура зміни імені не проста. Спочатку я відвідала ДРАЦС, через 2-3 тижні мені видали документ про зміну імені. Далі я змінила український паспорт та закордонний. Зізнаюсь, це забрало багато часу і коштів. Змінила диплом і всі інші документи. На це все я витратила понад два місяці. Втім, я ще жодного разу не пожаліла про це рішення.
Родичі негативно сприйняли моє бажання змінити ім’я. Всі звикли називати мене Галиною, а я різко і категорично сказала не звертатись так до мене. Часто це викликало непорозуміння. Деякі друзі певний час зовсім не розмовляли зі мною. Втім, пізніше все налагодилось.
Зараз майже всі називають мене Сабіною, лиш деякі далекі родичі, з якими я рідко спілкуюсь, можуть вживати ім’я Галина. Тоді я намагаюсь просто не реагувати й удавати, що це не до мене звертаються.
Скажу чесно, нічого особливого не змінилось від коли я змінила ім’я. Просто хотіла це зробити й все ж наважилась. Все! Часто кажуть, що в таких випадках змінюється доля, але в мене такого не було, бо й мети такої я не мала. Я просто комфортніше почуваюсь.
Кожен має право бути собою і обирати собі ім’я. Своєму сину я теж дала подвійне ім’я і запитую чи подобається йому. Він відповідає, що поки подобається. Я кажу йому, що при необхідності він зможе змінити ім’я, і це нормально. Мені байдуже чи залишиться він зі своїм ім’ям, чи змінить. Головне, щоб був здоровий і щасливо почувався».
Державна реєстрація зміни імені тягне за собою ще ряд змін. Зокрема, паспорт, ідентифікаційний код платника податків, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також банківські відомості необхідно буде змінити. А от в трудовій книжці достатньо тільки виправлення.
На думку психологів, зміна імені – це природне бажання щось змінити у власній долі. Таке рішення буває дієвіше, аніж зміни у зовнішності. Людина сприймає себе зовсім інакше, змінюються її вчинки та ставлення до світу. Бажання змінити власне ім’я без очевидних причин, кажуть психологи, не що інше, як тенденція сучасності.
Ім’я – це згусток інформації, яка розповідає про носія. Так, знаючи тільки ім’я, ми можемо уявити як виглядає ця людина та який в неї характер.
Ще однією умовою доцільності імені є його милозвучність. Деякі імена на стільки ріжуть вухо, що одразу виникає відраза. Психологи стверджують, що велика кількість голосних звуків в імені людини, може стати причиною її постійного роздратування. А велика кількість шиплячих – викликає депресивний стан.
ФОТО ТИЖНЯ
