Кожен франківець чи гість нашого міста хоч раз бачив храм Святого Йосифа Обручника, а місцеві жителі дали йому назву «церква на Гірці».
Про цікаві подробиці будівництва святині та його активне парафіяльне життя розповів настоятель церкви отець Михайло Сушко. Ззовні будівля не вирізняється пишністю, проте, потрапивши досередини, складно стримати захват. Автентичний розпис та атмосфера святості одразу спонукають до молитви, інформує “Галка” з посиланням на Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Історія храму працівників залізниці
Щодо даних зведення храму існує дві версії: побудова у 1920 та у 1911 роках. Коли отець-настоятель оформлював державний акт на землю парафіяльної території, виявив цікаві дані на підставі свідчень перших парафіян. Очевидці стверджували, що саме в період з 1908 до 1911 року тривало будівництво церкви за кошти працівників залізниці. Адже в другій половині ХІХ століття була побудова залізна дорога зі Львова до Станіславова. В той час дана територія належала до села «Княгинин».
Але чому район назвали «Гірка»? За переказами старожилів, у 1907 році, коли рили тунель під залізницею, землю скидали на одну купу. Так утворилась гірка, яка дала ім’я цілій дільниці. Район розвивався, населення зростало, а до церков у середмісті ходити було далеко. Тому у 1900-х тут вирішили будувати храм. Кошторис оцінювався у 40 тисяч корон і основний фінансовий тягар ліг на плечі залізничників. Однак, коли храм був збудований на 90%, гроші закінчились і довелося випускати поштівку. За термінологією колекціонерів ця поштівка належала до категорії «цеглинок». Так називали листівки, дохід від продажу яких йшов на спорудження об’єкта, що був на них зображений. Коштували вони якраз стільки, скільки одна цегла.
Освячення храму відбулося трохи згодом, навіть у місцевій газеті «Станіславські вісті» писали про зволікання з процесом освячення святині. У 1912 році храм освятив Єпископ Станіславівський Григорій Хомишин. З того часу аж до сьогоднішнього дня храм не зачинявся, навіть за часів комуністичного режиму він був діючий, проте функціонував за юрисдикції православного московського патріархату. В ті часи заборон та гонінь можна було помолитися тільки у трьох храмах на увесь Франківськ. У 1920 році, коли до Франківська вперше приїхали отці-редемптористи, служили Літургії саме в цьому храмі. Вивчивши українську мову, отримали від Владики Григорія Хомишина дозвіл на служіння в греко-католицькому обряді. Сім років редемптористи служили на «Гірці», поки не перебрались у свій новий храм на сучасній вулиці Чорновола, а згодом збудували монастир на вулиці Івасюка.
36 років поспіль парохом був отець Дмитро Валіхновський. Опісля був отець Іван Луцький, який служив до 2014 року, до своєї смерті. Далі служив отець Йосиф Луцький, який передав храм під опіку отця Михайла Сушка. Дані про тих, хто душпастирював раніше, на жаль, не збереглися. За каденції отця Івана Луцького було здійснено ремонт храму, реконструкцію фасаду, позолоту купола. Художній розпис був зроблений ще у 90-тих роках. Дерев’яний трьохярусний іконостас не змінювався з моменту побудови храму – все збереглося рідне.
Сучасність храму
При церкві діє одразу декілька спільнот, як дорослих, так і дитячих. Спільнота «Матері в молитві» щонеділі збирається під духовним проводом сотрудника парафії отця Василя Гоголя. Священнослужителі щороку готують дітей до важливої події – першого причастя. Під духовною опікою парафії – всі діти загальноосвітньої школи №16. Діє також молодіжна спільнота «Ковчег» – 7, 8, 9 клас. Їхніми провідниками є сестри згромадження Пресвятої Євхаристії. Монахині активно працюють з усіма парафіяльними верствами, які трудяться в храмі на славу Божу.
Щоп’ятниці, проводиться читання Святого Письма, а щочетверга усі охочі можуть долучитися до молитви адорації Святих Таїн.
Благодійницька діяльність парафії
Минулого року у храмі Святого Йосифа Обручника вперше провела благодійну акцію до Великодня. Парафіяни вирішили допомогти самотнім та немічним старшим людям. Було оголошено збір продуктів та невеличких подарунків. Також, парафія проводила подібну акцію і до свята Різдва. Самотні, літні люди на Святий вечір отримали домашні пончики, різдвяні страви та веселу коляду. Такий жест розчулив стареньких, адже вони змогли розділити радість Христового народження. Для таких благодійних акцій, в храмі є скарбничка. Такі акти милосердя ініціює молода спільнота «Ковчег», щоби самотні та немічні теж отримали допомогу, тепло, увагу і любов.
Служителі храму Святого Йосифа Обручника
При храмі служить три священники – о. Василь Гоголь, о. Микола Полоз та парох о. Михайло Сушко. Також, на парафії працює три хори та два дяки. В неділю служиться три Літургії, кожну з яких вокально супроводжує інший хор. Вранці співають жінки літнього віку, згодом професійні вокалісти, а останню Літургію під керівництвом регента виконують діти.
Загалом, храм налічує понад 600-700 постійних парафіян, які сумарно присутні на трьох недільних Богослужіннях. Храм відкритий для відвідувачів цілий день. Там можна помолитися, побути в тиші, взяти участь у Богослужіннях та спільнотному житті.
Контакти: Адреса храму св. Йосифа Обручника: вул. Вовчинецька, 54
Телефон: +38 095 480 71 66
ФОТО ТИЖНЯ
