Сьогодні важко уявити життя людини без інтернету. Всесвітня павутина повністю захопила світ, давши людям нескінченну кількість можливостей.
Кількість користувачів мережі зростає з кожним днем і закономірністю є обговорення питання безпеки.
Глобальна інформатизація та глобалізація усіх ланок суспільного життя стали причиною інтеграції традиційних злочинів до кіберпростору.
Міжнародна практика свідчить, що на даний час все дедалі частіше використовуються інформаційні технології при готуванні та здійсненні кримінального правопорушення об’єктом якого є людина.
Одним з негативних явищ застосування інформаційних технологій з протиправною метою є дитячий ґрумінг, який може використовуватись для залучення неповнолітніх до торгівлі дітьми, нелегальних оборудок, таких як дитяча проституція або виробництво дитячої порнографії.
За даними міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережами. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно 50% – 4 та більше годин.
Часто юні користувачі можуть знайти в Інтернеті не тільки навчальні онлайн-уроки, ігри, розважальний контент і можливість поспілкуватися з друзями. Часто самі того не підозрюючи, підлітки допомагають кіберзлочинцям в досягненні їх цілей. Публікація фото в соціальних мережах, відкритий профіль — все це підвищує ризик стати жертвою ґрумінгу, наслідки якого можуть бути дуже небезпечними.
Ґрумінг — це встановлення дорослими дружніх та довірливих відносин з неповнолітніми особами, зокрема дівчатами через Інтернет для вступу з ними в інтимний зв’язок, шантажування та залякування. Для ґрумінгу онлайн зловмисники використовують соціальні мережі, електронну пошту, текстові повідомлення, чати в онлайн-іграх або інші веб-сайти для спілкування між користувачами.
Кіберзлочинці користуються недосвідченістю неповнолітніх, застосовують психологічні маніпуляції та переконання, щоб жертви добровільно погоджувались на їх небезпечні пропозиції. Наприклад, щоб завоювати довіру зловмисники починають приділяти дівчатам багато уваги, часто спілкуватися, вислуховувати проблеми та дарувати подарунки. Для ґрумінгу зловмисники часто використовують фальшиві профілі та намагаються видати себе за іншу особу.
Остаточною метою ґрумінгу найчастіше є отримання фотографій та відео відвертого характеру.
Однак, дії зловмисників можуть бути і набагато небезпечнішими — вони часто намагаються зустрітися з дитиною в реальному житті. Зважаючи на брак досвіду та наївність, юні користувачі можуть піддаватися на такі провокації з боку дорослих.
«Це може бути і окремим злочином і однією з сучасних форм торгівлі людьми. Все залежить від кінцевої мети. Якщо зловмисники прагнуть отримати задоволення власних потреб – це злочин. Якщо метою є подальша експлуатація з метою отримання грошових коштів, – це торгівля людьми» – зазначає керівник правозахисної громадської організації «Велес+», національний експерт, тренер з протидії торгівлі людьми Віктор Вальчук.
Також експерт зазначає, що «часто наслідком онлайн ґрумінгу є залучення дівчат у порноіндустрію, які через шантаж і погрози змушені робити проти своєї волі все відвертіші фото та відеоматеріали».
Підготувати дитину абсолютно до всього, що може трапитися в мережі та реальному житті неможливо. Насамперед батькам важливо переконатися в тому, що їхні діти з раннього віку знають, якою інформацією можна ділитися з іншими, навіть тими, хто здається товаришами. Адже зловмисники, щоб завоювати довіру підлітків намагаються видавати себе за їх друзів. Попередженню потраплянню дітей в небезпечні ситуації в цифровому середовищі сприяє позитивне партнерське спілкування з батьками.
Важливо говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати.
Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень.
Найперше – варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті.
Будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти. Використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції.
Бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу.
Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині. У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням.
Потрапивши в ситуацію торгівлі людьми допомогу та вичерпне консультування можна отримати за телефоном безкоштовної національної «гарячої лінії» з питань міграції та протидії торгівлі людьми 0 800 505 501 (зі стаціонарних телефонів) 527 (з мобільного), 527.org.ua – електронні консультації.
Телефон цілодобової та безкоштовної «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 1547.
В Івано-Франківській області за допомогою можна звернутися до Департаменту соціальної політики обласної державної адміністрації (вул. Л.Курбаса, 2, тел. 0342 75-24-67) або управлінь соціального захисту районних державних адміністрацій відповідно до територіальної приналежності, БФ «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» (вул. Крихівецька, 102, тел. 066 350 31 53, 097 791 14 84).
У місті Івано-Франківську рекомендуємо звертатися до Департаменту молодіжної політики та спорту Івано-Франківської міської ради, як відповідального суб’єкту за реалізацію державної політики з питань протидії торгівлі людьми (вул. Грушевського, 21, тел. 0342 53-40-79).
Дана публікація є можливою за підтримки Канадського фонду місцевих ініціатив (Canada fund for Local Initiatives) в рамках реалізації Департаментом молодіжної політики та спорту Івано-Франківської міської ради проєкту «Інформаційна кампанія «Протидія торгівлі жінками та дівчатами» (Informational campaign «Combating trafficking in women and girls»). #CanadaFundUA
ФОТО ТИЖНЯ
