У дні новорічних та різдвяних свят кожен традиційно підбиває підсумки року та планує наступний. Для українців початок 2023 – не час для відпочинку. Сотні тисяч воїнів дають відсіч окупантам, мільйони українців намагаються допомагати їм з тилу.
Яким був 2022 та яким буде 2023 – “Галка” запитала у Героїв минулого року – прикарпатських Захисників та Волонтерів.
Дмитро Коцюбайло, Герой України, боєць ЗСУ (раніше командир 1 ОШР ДУК ПС)
Це був рік непростих рішень, важких рішень та безперечного росту.З малого підрозділу – роти добровольців ми виросли в великий, професійний, злагоджений батальйон Збройних Сил України.Сьогодні мене оточують чудові люди, які змогли об’єднатися заради спільної єдиної мети – знищення ворога та здобуття перемоги України.Попереду важкий шлях, проте яке це має значення коли поряд люди в яких я впевнений, з якими я гордий йти до нашої перемоги пліч о пліч.
Мишко Адамчак, музикант, фронтмен гурту КОРАЛЛІ, доброволець батальйону Госпітальєри (Українська добровольча армія)
Перша ніч Нового року вкотре чітко показала, хто є хто. Недолугі ракетно-дронові атаки, і на противагу їм – невтомність наших Сил протиповітряної і протиракетної оборони та шалена витримка Українців.Щасливий зустріти цей рік у товаристві Справжніх – побратимів і посестер з рідного батальйону.Нелегкий 2022 нас неабияк загартував і філігранно склав докупи такі важливі пазли Незламності українського народу.Я впевнений – завдяки спільній наполегливості наша Перемога над країною-помилкою обов’язково станеться. Бо Україна ВЖЕ назавжди увійшла в історію як вільна, сильна і непоборна країна.Пам’ятаймо про величезну і тяжку ціну, яка супроводжує усі наші успіхи на фронті.Тримаймо стрій – щоб слава залунала далеко ген-ген-ген!
Людмила Дорошенко, засновниця ініціативи «Станіславський борщ»
Важкий рік, неочікуваний. Те, що я відкрила для себе – українців, як дуже сильних, згуртованих людей, об’єднаних однією ціллю – перемагати. Я сама не сподівалася, що зможу стільки. Не сподівалася, що до нас потягнуться стільки людей допомагати. Інколи опускаються руки, не знаєш, звідки чекати допомоги. Але люди з’являються знову і знову. Я дякую кожному, хто допомагає і приносить свою частинку до перемоги.
Василь Віконський, командир полку спецпризначення НПУ “Сафарі”
Аналізуючи 2022 рік можу сказати, що він залишив багато шрамів і відкритих ран, та водночас приніс нам усвідомлення того, хто ми, і з якою метою прийшли у цей світ.
2022 – це про силу, незламність, віру та надію. Рік, який змінив нас назавжди…
Ми довели всьому світу, а в першу чергу собі, що українці – це нація нескорених, вільних та незалежних.Залишаючи в старому році всі незгоди, біди та страждання, не забудьте забрати з собою в Новий рік пам’ять про тих, хто віддав життя за мир та спокій.Щодо результатів роботи – оцінювати не нам, а людям, адже врятовані життя – це наш пріоритет і найвища цінність.Про плани, то вони незмінні – вигнати ворога з нашої землі та здобути таку омріяну, виплакану та вимолену перемогу, тому просимо в Бога лише одне – хай сміливих смерть обходить.
Оксана Олесневич, Благодійний фонд “7 загін”
Один з найскладніших років в житті кожного українця завершився. Рік, який приніс невимовну біль та горе і забрав у нас спокій. Та все ж 22-й нас об’єднав, відкрив у нас таку силу та мужність, про яку з нас ніхто не підозрював. Це був рік національного піднесення, рік безпрецедентної щирості та добра. І найважливіше – рік, який ми прожили гідно. Рік, за який нам ніколи не буде соромно.
2023 буде ще складніший. У нас немає сумніву, що росіяни підуть у ще один маштабний наступ.
І ми готові. Ми знаємо за що ми боремось. Ми вже не боїмося. Дуже хочеться, щоб 2023 був роком нашої Перемоги. Для цього кожному українцю треба пам‘ятати, що війна – це відповідальність кожного. Не припиняйте допомагати, волонтерити, донатити та підтримувати один одного. Поробемо, усі разом.
Євген “Камікадзе” Хоміцький, молодший сержант ЗСУ, командир гармати артилерійського дивізіону, 128 ОГШБР
2022 рік був дуже важкий…. Ми багато втратили – побратимів, домівки, мир, спокійне життя…. Але війна нам і багато дала. Збройна агресія рашистів дала нам об’єднатись, зрозуміти, хто є хто, згуртуватись проти спільного ворога, який сотнями років не дає нам бути вільними. Ми вистояли цей кривавий рік. Ми разом, разом, почали повертати наші території! Ми показали всьому світу, що немає чого нас недооцінювати! Ми запрацювали, як один механізм, ЗСУ, ТРО, НГУ, ССО, поліція, пожежні, Волонтери, прості люди, які донатять на армію. “Друга армія світу” отримала по зубах! Далі буде…. У 2023 році нас чекає перемога, неодмінно!!!! Ми не відступимо, бо за нашими спинами – наші сім’ї, наші рідні, українці! За нами правда, за нами Бог, за нами перемога!!! Слава Україні!
Наталія Павлюк, засновниця волонтерської ініціативи “Батончик 4.5.0”
Для мене 2022-ий – це рік неймовірних людей. Чия віра сильніша за їх страх. Котрі, знемагаючи часом від утоми та розпачу, стали сильними та незламними. Котрі в люті шаленої ненависті проявили турботу безмежної любові. Котрі поміж суперечностей поглядів продемонстрували колосальну об’єднаність. Котрі посеред болісних втрат змогли творити життя!.. Рік нових усвідомлень та переоцінки цінностей. Рік, котрий відсіяв “полову” і залишив “зерно”. Навчив цінувати час, шанувати людей, насолоджуватись миттю, стресувати дієво, страждати мовчки, радіти голосно і повсякчас, щоденно, щосекундно відчувати безмежну, невимовну вдячність за все, що маєш і можеш, і тим, завдяки кому! Рік, що сколихнув світ… Загалом, і особистий світ кожного… Однак… Вірю, в нове життя. Що на згарищі зруйнованої землі в лютих болісних муках в 2023-му народиться врешті така століттями виборювана, омріяна УКРАЇНА! Бо коли ж тоді, як не зараз?! І тотальне зло в образі конкретного ворога – остаточно переможемо!
Надія Богович, боєць 24 ОМБр
Дуже важкий рік …. Втрати, біль, руйнування. Це пекло ще довго ми будемо пам’ятати. Але і цей рік показав силу, дружність і дух українського народу!!! В 2023 році хочеться перемоги, мирного неба, побачити щирі посмішки і радість. Повернутись до сім’ї і більше нікого не втрачати. Слава Україні!!!
Ігор Лукинів, голова Спілки волонтерів Прикарпаття, учасник АТО
Вітаю з Різдвом! 2022 рік був важким для кожного, багато подій відбулось, багато втрат, про які важко забути. Здійснено багато важливих поїздок в гарячі точки. В 2023 році пам‘ятаємо, що війна ще не закінчена. Працюємо для перемоги!
Ігор Марковський, журналіст/ головний редактор АН “Фіртка”, військовослужбовець
В бізнесі є поняття стрес-тест. 2022 починався з планами конкретними. А виходить, що найближчий час плани на моє майбутнє буде складати мені Верховний Головнокомандувач. 2022 це був стрес-тест для держави. Ми вижили. Попри те, що більшість нам не давали шансів. Показав, що у нас є ЗСУ, наша економіка є гнучкою, яка рухається в Європу. Бачимо, що українці мають навколо чого гуртуватися. Ми є моносуспільством, незалежно від походження, мови, релігії. В України дійсно є народ, який бореться за своє цивілізаційне право вибору. Це головне за сотні років в нашій історії. Я би хотів, щоб ми замість срачів про ліміти електроенергії перейшли до більш глобальних питань – як розвиватиметься наша країна після перемоги над окупантами.
Ярослав “Фід” Вакалюк, артилерист ЗСУ
Колись, до 24 лютого, в середовищі ветеранів і волонтерів жартували на тему, що хтось втомився від війни, навіть не побувавши на ній. Цей рік став першим роком, коли мені стало дійсно соромно за ті жарти. Ця втома відчувається у всіх. Навіть у тих, хто раніше жартував над цим. У 2023 році хочу побажати всім, щоб ця втома не стала причиною жодних проблем: ні особистих, ні глобального масштабу. Щоб ми через втому не робили іншим людям боляче, не принижували досвід і заслуги інших людей. Щоб ми залишалися людьми. Ми з величезною гідністю прийняли напад ворога. Бажаю в 2023 році з такою ж гідністю його і перемогти.
Ольга Гнатковська-Любінець, директорка БО “Україна – мій дім”
Темний рік зі світлими людьми – таким для мене був 2022. Моя робота як волонтера була потрібна не тільки військовим чи ВПО, волонтерство для мене стало спасінням від страху, паніки, зневіри. Працюємо далі, зупинятись не можна! Миттєва самоорганізація і консолідація – це унікальний феномен нашого суспільства! Це дає віру і силу!
Віталій Мерінов, військовослужбовець Національної гвардії України
2022 рік, напевно, найважчий рік в історії Української державності. Нас хотіли знищити, підкорити, поневолити, та ми вистояли, об’єднались і почали звільняти окуповані росією наші території. Вірю, що за належної підтримки нашими партнерами, передачі танків, артилерійських систем, ракет АTACMS та іншого озброєння, в 2023 році ми зуміємо вийти на кордон 1991 року та здобути остаточну перемогу над агресором.
Марія Гураль, волонтерка
Ми стали інші… Сильніші. Страх пропав з наших очей, а перемога стала головною ціллю. Наша ідея – сильна, могутня та незалежна нація, яка ніколи не забуде і не пробачить. Ми не втомлюємося, а невдачі нас тільки мотивують. Серця наповнилися любов’ю до всього рідного. Нарешті, українці принципово стали обирати українське, притримувати його. Мене це щиро тішить, бо розумію, що нас беззаперечно чекає успіх! Успіх у всіх сферах. Від військової до наукової. Про нас говорить весь світ! Він буде на нас рівнятися, захоплюватися нами й тягнутися до нас! Ми не маємо права зупинися, поки не звільнимо останній сантиметр нашої країни. Поки не повернемо наш Крим.
Ігор Чернецький, керівник “Бандерівського Схрону”, ветеран війни
2022 рік був найважчий у житті. Рік, який почав все змінювати. Це рік, з якого варто рахувати початок створення сучасної України. Це найважчий рік і по втратах, і по життю. Він пройшов, наче в страшному сні. Хочеться багато чого забути, але є що й запам’ятати. 2023, на жаль, почався так само. Але є надія, що він нам принесе допомогу і ми нарешті зможемо почати творити нову сучасну Україну. Оплачемо всіх, хто повернувся на щиті… І почнемо працювати.
Андрій “Аташе” Бойко, командир стрілецького взводу 102 оБр ім. Дмитра Вітовського
Десь рівно рік назад я святкував новий рік в Боснії та Герцеговині, якраз в нотатнику на телефоні записував плани на 2022. Тепер смішно їх перечитувати – якщо чесно, із запланованого нічого не втілив. Все змінилось 24 лютого, коли пішов добровольцем. Цей новий рік святкував в бліндажі, на нулі, ось такий контраст. Якщо підбити підсумок того року і дати прогноз на цей, то з впевненістю можу сказати, що ці роки найбільш ключові в історії України. Цей рік остаточно об’єднав всю країну, всіх людей, сформував нас як націю, яка зробила неймовірні речі, незважаючи на всі прогнози, зупинила значно більшого ворога. Не буду впевнено давати найоптимістичні прогнози, що вже цього року ми переможемо, але цей рік точно наблизить нас до перемоги. А після перемоги Україна стане одним із ключових гравців в Європі, чи навіть у світі – у військовому, політичному та в економічному плані. З Новик Роком та Різдвом Христовим!
Тетяна Фреїшин, волонтерка, керівниця ГО “Дружина воїна”
Яким був 2022 рік? Важким, надто важким. Повномасштабне вторгнення російської федерації додало багато викликів і випробувань. Він був важкий в плані роботи, в емоційному плані. В переживанні за рідних на фронті. Важким і в плані волонтерства, додалися нові виклики, збільшилися об’єми і масштаби потреб. Інколи було відчуття, що не встигнеш щось зробити, передати. Цей рік забрав багато близьких серцю людей. Це виснажувало. Попри все в житті з’явилися нові люди, нові друзі, нові навички, нові проєкти.
Від 2023 найбільше чекаю перемоги. Розумієш, що вона не буде швидкою, але хочеться, щоб Україні вдалося вберегти якнайбільше життів наших відважних воїнів.
Віктор Левицький, офіцер 10 ОГШБр
В 2022 ми пройшли непростий шлях і як нація нарешті сказали собі, що ми не будемо повторювати помилки минулого і будемо відстоювати свою свободу до кінця. Може здатися, що найгірше вже позаду і 2023 рік вже точно буде легшим, ніж 2023. Всі говорять про те, що невдовзі розпочнеться великий український наступ. Не хочу нікого розчаровувати, але зараз ворог всіма силами штурмує Бахмут і Соледар, і для нас головним завданням є витримати і не посипатись. Московитів багато, вони не відмовились від планів знищити наш народ. Буде важко, буде гірко. Але ми обрали свій шлях і мусимо йти ним, проявляючи надзусилля. Наш наступ обов’язково буде і перемога обов’язково буде. Але це не станеться само собою і для цього потрібна активна участь кожного з нас.
Марія Муратова, волонтерка (на фото – зліва)
Рік, що нас змінив! Трансформація у силу та незламність, надлюдських зусиль та нове свідоме суспільство. Найбільші виклики для нас – фінансові, тож ми стараємося придумувати нові формати. Здебільшого кошти йдуть на амуніцію, засоби спостереження, автівки. Продовжуємо робити для хлопців те, що не може зробити держава. 2023 буде складним роком матеріально та морально. Прошу людей єдине – «включайтеся», не будьте байдужими, донатьте, моліться, шукайте місце, де ви можете бути корисним та просто скажіть своїм рідним як ви їх любите! І останнє, що хочу сказати: «Війна стосується кожного!» Ааа, і 100 тисяч гривень хлопці готові віддати тим «розумникам», хто погодиться на 10 днів поміняти їх, щоб вони обійняли рідних. Віримо в наших захисників, які у пеклі війни виборюють свободу і незалежність України!
Андріан Волгін, доброволець батальйону ім. Шейха Мансура
Це був дуже незвичайний рік… Цього року буде не легше, але цього року ми вже сильніше. “Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є”. Друзі, бажаю кожному з вас триматися разом. Відчувати лікоть та підтримку близьких і навіть незнайомих людей. Разом проходити через горе та через радість. Разом докопуватись до істини. Разом іти вперед. І ще. Не бійтеся мріяти. Так чи інакше, але мрійники змінюють цей світ і лише їм вирішуватимути, яким він буде завтра. Дякую всім за підтримку.
Дмитро Банах, волонтер, голова ГО “Промінь ІФ”
Ми не хотіли Цієї війни! Ми взагалі не хотіли і не хочемо жодної. Воювати, ми раптом, могли із сусідом за межу, чи з кумом за політику… Але війна прийшла… Прийшла в 2014, і це була війна не всіх, далека для більшості війна, а у лютому вона, клята, прийшла у кожну нашу оселю, у кожну родину, у кожне серце. І ми прийняли, прийняли її, сволоч війну, прийняли бій.
І тепер, на нашій стороні усі вільні люди світу і сам Бог на нашому боці, бо з нами Правда і боремся ми не лише за себе. Ми б‘ємось і гинемо не лише за свою волю і своє виживання, ми боремся за існування цілої Цивілізації, боремся за кожного жителя Землі, для кого Воля і Свобода не пусті слова, за усіх, хто не хоче бути рабом! І ми переможемо! Без сумнівів переможемо!
Ми уже багато втратили Героїв! І наші втрати, на жаль, ще попереду! Пам’ятаємо тих, хто тримає нам Небо Різдва! Вічна пам’ять і шана нашим Героям! Честь і Слава нашим Захисникам! Боротьба творить Націю! А нація Непереможна! Береже нас усіх Господь.
Нехай наша перемога буде вартою жертв Героїв, страждань народу! І нехай вона, Перемога, буде останньою і кінцевою нашою перемогою над Злом!
Марта Дем’янчук, бойовий медик 10 ОГШБр
Початок 2022 року для мене та моїх побратимів почався з навчань і підготовки до прогнозованого широкомасштабного вторгнення росії. Перебуваючи на службі у ЗСУ, нас до цього заздалегідь готували. Тому події 24 лютого не стали для нас несподіванкою. За місяць до цього мене запросили провести цикл навчань з надання допомоги в умовах бойових дій для тисячі франківців, чим я із задоволенням займалась. Але тоді, за моїми спостереженнями, не всі розуміли серйозність ситуації. 2022-й був для нас надзвичайно тяжким, цього варто чекати й від 2023-го. У військовому середовищі звучить думка про те, що противник спробує здійснити ще один схожий наступ з початком морозів, оскільки по замерзлій поверхні легше рухатись транспорту. Втім, ми до цього готові. Але й не варто недооцінювати ворога.
Лідія Аншукевичус, волонтерка, керівниця ГО “Свій за свого”
Рік важкий. Відчуття, що почався 24 лютого 2022 року і закінчиться тільки з нашою Перемогою. Коли це буде – залежить від кожного з нас і розуміння, що ми в одному човні. Ця війна нікого не мине, тож працювати треба всім і змінюватися всім. Хвилюємось не за світло і тепло, а за військових на полі бою. Все інше – дрібниці.
Петро Шкутяк, cтарший лейтенант, командир окремого гранатометного взводу 1 Окремої Бригади Спеціального Призначення ім. Івана Богуна.
Цей рік для кожного з нас дуже важкий. Важка війна, багатьох близьких втратив. Щодо 2023… Сам би хотів побачити яким він буде, і як буде після перемоги)
Назар Александрук (м. Косів), військовослужбовець 108 батальйону 10 ОГШБр
Це мегаскладний рік. Рік жаху і болю, але водночас це рік, яким будуть пишатися наші нащадки, читаючи книжки з історії. Багато військових поклали своє життя. Це і персональне горе для кожної окремо взятої родини, це і страшна втрата для України, бо гинуть найкращі. Цей рік, ніби сито, просіяв українців. Хтось в перші дні побіг у військкомат, а хтось побіг скуповувати все, що міг в магазині… Є й такі, що в перші дні стали до лав волонтерів і ділилися останнім, щоб у всіх все було. Хтось хворий пішов на ВЛК і там прямо переконував лікарів, що дійде до москви, а багато здорових бугаїв засіли в жінок під спідницями. З часом вони відкупились, стали ‚кривими і сліпими‘ або поступили до ВУЗу. Але треба розуміти, що це мізер, який просто проявив своє нутро. Ми показали всьому світу і найголовніше ворогу, що нас не здолати – ні за три дні, ні за 300… і за 3000 теж не візьмуть!!!Прогнозів не даю! Бо ще в кінці березня я б сказав, що біля Києва вони на дуже тривалий час. Вони просто випалювали нашу землю, а вже першого квітня, отримавши відсіч, окупанти втекли з півночі і всіх зайнятих територій аж до Харкова. Найкраще чого можна чекати в 2023 – повної деокупаціі. Найгірше, якщо біснуватий дід з бункера дасть команду на застосування ядерної зброї. Це буде дуже важкий удар, але повірте, що після цього кроку наше військо піде в атаку… всіма силами і засобами.
Ще гірший сценарій, якщо суспільство виснажиться від війни і перекладуть все на військових. Всі відчувають втому людей і фінансову виснаженість, але й часто бачимо, як люди просто забувають, що держава у вогні і вже за 100 км від фронту шукають розваг, пафосних святкувань, шукають можливості подорожувати і надмірно веселитись. Я сам особисто прихильник, щоб нація продовжувала жити, розвиватись, навчатись і попри біль всі мають посміхатись (не плутати з веселитись), бо це здоров’я. Але все має мати міру. Допоки у когось корпоратив, у той час мати плаче за сином і знає, що онук вже не побачить тата… Перемога для України не має жодних альтернатив. І ми маємо об’єднатись, щоб перемогти! І ми обов’язково переможемо.
Віталій Мацьоцький (м. Косів), військовослужбовець 108 батальйону 10 ОГШБр
2022 рік був дуже важкий. Але це найважливіший рік за час нашої Незалежності. Сформувалася монолітна українська нація. 2023 теж буде важкий, але ми обов’язково переможемо, і буде багато дохлої русні. Але всім треба пам’ятати, якою ціною твориться перемога на фронті. Треба берегти своїх близьких. В тилу трудитися та допомагати ЗСУ. Бо всі ми разом – ЗСУ.
Степан Мельник, волонтер
….2022 лютневий рік … Рік, який показав мені, що щастя – воно в дрібницях! В обіймах донечки, в спільній сімейній вечері, у обіймах дружини, у фразі мами «чому ти не в шапці?» , в скупій батьковій сльозі за сином! У спустошеному погляді людини, яка за секунду втратила все, до чого йшла все своє свідоме життя… Ось мій 2022)
А 2023 настане для мене разом з перемогою, а поки що це все ще продовжується лютневий вирішальний для нас рік! Вірю і наближаю нашу перемогу) З Нами Бог і Україна
Людмила Лінник, волонтерка, співорганізаторка благодійного проєкту “На шапку”
2022 був роком викликів. Ми – волонтери – робили речі, на які, здавалося, звичайні люди не здатні. Але ми – не звичайні. Ми – українці. 2022 показав, хто є хто. Може, й хотіла б написати, яким буде 2023, але 2022 прибрав у мені залишки романтизму. І я більше не вірю, що для того аби щось змінилося, достатньо просто перегорнути аркуш календаря. У нас попереду дуже багато роботи. Набагато більше, ніж можна встигнути у 2023-му…
Юрій Клочко, офіцер 102 бригади ТрО ЗСУ
Рік почався 24 лютого – важкий емоційно і фізично, змінив усе звичне життя докорінно. В перший день війни була розгубленість, поїздка у військомат, наступного дня вступ до лав ТрО ЗСУ. Вісім місяців в зоні бойових дій: пристосування до військового побуту, знайомство з найкращими патріотами нашої країни, втрата друзів… Випробування, які дозволяють вивчити себе з іншого боку, усвідомлення, що ти причетний до чогось величного, захисту своєї домівки, людей. Від 2023 року усі очікуємо перемоги, повернення до своїх сімей, та мирного неба.
Леся Качурова, голова ГО “Громадська ініціатива Галичини”
2022 рік був став роком Героїв серед військових та простих громадян. Роком, сповненим жаху та болю… Згуртованості та стійкості! Роком, який об’єднав велику частину світу на допомогу Україні. В 2023 році ми не маємо права втратити віри та єдності, надії та гідності, маємо продовжувати допомагати Армії. І тоді ми виборемо Перемогу!
Владислав Біль, стрілець ТРО ЗСУ
Якщо бути відвертим, мені складно писати про минулий рік, аж занадто багато різних емоцій він нам приніс. Від шаленої гордості за своїх співвітчизників, до невимовного болю за полеглими Героями. Я б назвав 2022 – роком нашого дорослішання. Ми продовжуємо здавати цей екзамен, отже й залишається надія на позитивний результат. Що ж до року прийдешнього, то він буде роком тяжкої та наполегливої праці, і звичайно ж Перемоги. Нехай цей рік стане роком трансформації. Внутрішньої трансформації кожного з нас. Бо тільки змінившись, зможемо збудувати ту державу, про яку завжди мріяли.
Назар Кішак, командир кулеметників 72 ОМБр
2022 – рік, що змінив усіх нас. Зміцнив, знесилив, об‘єднав. Цей рік емоційно для більшості схожий був на кардіограму, коли серце то завмирає, то б‘ється зі швидкістю світла. Проте ми б‘ємося, до останнього серцебиття, до останнього подиху. Бо ця війна добра і зла, правди і брехні, світла і темряви. А світло завжди переможе темряву.
Станіслав Ковановський, волонтер
Хочу сказати, що як і для всіх, 2022 рік став роком випробовувань. Від себе, як від волонтера, хочу сказати, що це найважчий рік в житті, як би це банально не звучало. Але ми мусимо знаходити в собі сили допомагати ЗСУ і далі. Хлопці ж знаходять сили сидіти в окопах, в болоті, голодні, холодні і захищати нашу країну. Подумайте про це і включайтесь до допомоги з вірою, що 2023 рік стане роком перемоги!
Степан Андрійців, начальник медичної служби однієї з десантно-штурмових бригад ЗСУ (колишній доцент ІФНМУ)
Це був рік болю і страждань. Але народилася Україна, як країна, як народ. Усі зрозуміли, що мова, віра, прапор, нація – не пусті слова. За них сьогодні наші хлопці гинуть і віддають здоров’я. Світ побачив, що є країна, яка бореться за демократичні цілі. Людям не байдуже, куди вони крокують, і хто ними керує.
У 2023 ми віримо і маємо сподівання на Бога і перемогу. Але до неї йти ще багато і складно, бо ворог так просто не здасться. Та віримо в краще. Весь народ має зрозуміти, що війна триває не для горстки людей, не для військових. Вона у цілій країні, і все має бути спрямовано на рейки війни, і маємо розуміти, що ми живемо в період війни.
Редакція Галки вдячна кожному Захиснику і Захисниці, Волонтеру та Волонтерці, усім українцям, котрі боряться за Україну та дають мир Івано-Франківську.
ПІДТРИМУЙТЕ ЗСУ!
ФОТО ТИЖНЯ
