Ст. 3 Конституції України говорить, що життя, здоров’я, честь та гідність людини є найвищою соціальною цінністю. Кожен громадянин має право на самозахист, про що свідчить ч. 5 ст. 55 основного Закону. Однак у сьогоднішніх реаліях не рідкістю є кримінальне переслідування жертви нападу, якщо вона тяжко травмувала або позбавила життя свого кривдника.
Хорошим можна назвати тільки той засіб самозахисту, який допомагає дати потужну відсіч зловмиснику, але при цьому не завдає тяжкої шкоди його здоров’ю. І з цього погляду травматичний пістолет серед лідерів. Про нього ми й поговоримо у цьому матеріалі.
Особливості застосування травматичних пістолетів
Дана зброя нелетальної дії для стрільби використовує боєприпаси, споряджені еластичними уражаючими елементами. Гумова куля має сильно обмежену проникаючу здатність, і в переважній більшості випадків не здатна завдати пошкоджень внутрішнім органам. Тим не менш, важкі поранення з травмата також трапляються, тому існує два основних правила застосування даної зброї:
- Заборонена стрільба в шию, голову, пах, а також жіночі груди.
- Мінімальна дистанція застосування – 3,5 м до цілі.
Крім того, якщо нападник відмовився від своїх намірів, стрільба по ньому з метою покарати чи провчити призведе до серйозних проблем із законом. Універсальне правило для будь-яких засобів самозахисту говорить, що жертва нападу має право лише на припинення протиправних дій.
Важлива перевага травматичного пістолета – відносно великий боєзапас. У сучасних моделей він становить 12-17 набоїв. Підготовленій людині цього буде достатньо для того, щоб відбитися від нападу.
Істотний недолік “гумострілу” – його низька ефективність при стрільбі по тепло одягненій людині: кілька шарів одягу сильно знижують енергію уражаючого елемента. Крім того, ефективна дистанція застосування травмата обмежується 6-7 метрами, максимум десятьма: гумова куля має вкрай малу вагу, вона нестабілізована в польоті і швидко втрачає свою енергетику.
Що пропонує український ринок
Вітчизняне законодавство дозволяє продаж в Україні виключно спецпристроїв вітчизняного виробництва. Їхній асортимент можна розділити на кілька груп:
- Моделі, в основі яких лежить бойова короткоствольна зброя СРСР (ПМ, ПСМ). Сюди відносять спецпристрої ПМР, ПСМ-Р та ін.
- Травмати, розроблені на базі сучасних українських бойових пістолетів. До них належить продукція КНВО “Форт”.
- Зразки, створені на базі зарубіжної коросткоствольної бойової зброї. Наприклад, “гумостріли” TQ-1 і T910 від виробника Flarm, створені на базі пістолетів словацького бренду Grand Power.
- Травмати, під час створення яких не бралася за основу певна модель бойової зброї. До таких можна віднести GTR-17 від харківського бренду “СОБР”.
Більшість з перелічених моделей травматичних пістолетів можна придбати за доступними цінами в інтернет-магазині “Мисливська зброя” за посиланням https://zbroya.store/zbroya/travmatichna-zbroya/travmatichni-pistoleti/.
Найбільш поширені моделі у калібрі 9 мм P.A. Рідше трапляються травмати більшого калібру – .45 Rubber. До переваг останнього відносять більш болісний удар і меншу проникаючу здатність кулі (порівняно з 9 мм. зразками) при стрільбі по легко одягненій людині. Однак взимку ця перевага нівелюється, – при стрільбі по тепло одягненому нападнику 9 мм калібр ефективніший. Крім того, боєприпаси в .45 Rubber коштують дорожче, а їхній вибір не такий широкий, як набоїв у кал. 9 мм P.A.
Обмеження щодо обігу травматичної зброї
Обіг травматичних пістолетів сьогодні законодавчо обмежений. Право на їх купівлю та носіння мають співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради, журналісти, військові-контрактники, та деякі інші категорії згідно з Наказом МВС України №379 від 13.06.2000 р.
Один із важливих аргументів влади стосовно обмеження обігу даних спецпристроїв звучить так: “травмат багатьма буде сприйматися як іграшка, а отже, може застосовуватися без розуміння всієї повноти можливих наслідків”. Важко сказати, наскільки ця думка має підстави в українських реаліях, оскільки травматичні пістолети ніколи не були широкодоступними в нашій країні.
Цікавим у цьому плані є досвід Казахстану. Більшість казахів мали право придбати травмат у період з 2008 по 2014 р. За даними МВС Казахстану, за цей час було скоєно 1600 злочинів із застосуванням цієї зброї, 26 осіб було вбито, 92 тяжко поранено і лише у 29 випадках травмат був використаний за призначенням – для самооборони. На підставі цих даних, у 2014 р. були запроваджені жорсткі обмежувальні заходи і більшість громадян країни втратили доступ до цього виду нелетальної зброї.
На нашу думку, поступове розширення категорій громадян, яким доступні купівля та носіння травматів, разом з пильним контролем МВС за перебігом даного експерименту, значно посилить захищеність українців в умовах важкої соціально-економічної ситуації воєнного та повоєнного часу.
ПРОМО
ФОТО ТИЖНЯ
