41-річний боєць мінометного розрахунку Верховинського батальйону «Француз», родом з Верховинщини, отримав свій позивний, тому що 9 років працював у Франції, 5 з них — у Парижі, 4 — у Каннах.
Пише Галка з посиланням на пресслужбу 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина.
Саме в Каннах, на середземноморському узбережжі, його і застав початок війни в Україні:
«Я прийняв рішення повернутись в Україну, адже в мене тут сім’я, друзі. Приїхав з Франції 24 квітня, пішов у ТрО і через тиждень був уже в мінометній батареї. Мені дуже подобається наш колектив, наше командування – це і наш командир батареї, і командир батальйону – молоді офіцери з дуже хорошим відношенням до підлеглих. Нам ставлять завдання, ми виконуємо їх – вражаємо ворожі окопи, бліндажі, живу силу. Намагаємось знищити якнайбільше ворогів. Нещодавно в нас з’явилась у підрозділі ще й гармата «Рапіра» і наша бойова міць збільшилась».
До того, як виїхати у Францію, Француз працював у Києві на будовах, але місцеві прораби почали дурити їх, «кидати» на гроші, тому вирішив шукати кращої долі в Європі.
«У Франції такого нема – там все чесно, ніхто нікого не обманює. Я працював на великій будівельній фірмі –будували в Каннах приватні будинки. Хазяїн дуже добре до нас ставився, мали 8-годинний робочий день, субота-неділя вихідні, нас ніхто не підганяв і не заставляв робити швидко – головне це якість. До моря – 150 метрів, я любив купатись в морі. Я дуже любив свою роботу і вважаю, що мені повезло – і зарплата була хороша, і робота, яка приносить задоволення. Я іноді спілкуюсь з колишніми співробітниками, з директором, і він мені каже, що моє місце зберігається за мною, і я можу повернутись в будь-який момент», — каже Француз.
Французька фірма підтримує Україну й іноді допомагає нашій армії – нещодавно директор виділив гроші на акумуляторні батареї для дронів мінометного підрозділу.
Багато українських заробітчан та переселенців у Франції активно займаються волонтерською діяльністю і допомагають хто як може.
«Наша держава змусила мене, і багатьох інших таких як я, виїхати на заробітки, щоб мати змогу достойно жити, але, попри це – я приїхав її захищати. Я воюю тут за майбутнє нашої держави. Поїздив по Європі немало, побачив як живуть люди та знаю точно, якою повинна бути наша держава після перемоги. Дуже хочу після закінчення війни працювати в Україні, а в Канни приїжджати як турист».
ФОТО ТИЖНЯ
