Нищить ворога у найгарячіших точках: історія 22-річного прикордонника “Малого” з Надвірної (ФОТО)

Денис із позивним “Малий” у 2020 році підписав контракт із Держприкордонслужбою. А у свої 22 роки молодий воїн з Надвірної вже брав участь у найзапекліших боях на сході України.

Початок повномасштабного вторгнення “Малий” зустрів на українсько-білоруському кордоні, пише “Галка” з посиланням на  Західне регіональне управління ДПСУ.

“Серед ночі підрозділ було піднято за командою “До бою”. Ми поспіхом отримали зброю, боєприпаси та були готові до виконання бойових завдань. Тоді і відчули на собі перший артобстріл”, – згадує хлопець.

Перший бойовий досвід Малий отримав на Луганському напрямку. Пригадує, що спочатку була повна невідомість, ніхто не знав куди саме прямує підрозділ. Згодом дізнався, що перебуває у найгарячішій точці на той момент – у Лисичанську.

Денис із бойовими товаришами втримував визначену позицію, але ворог помітив їх та почав прицільно обстрілювати. З кожною годиною інтенсивність обстрілу збільшувалася.

“На нас пішло ДРГ. Ворог хотів просунутися на наші позиції, бо вони були йому вигідні. Ми займали певну висотку, був дуже хороший огляд місцевості, але ми змогли при тому, що це був наш перший контакт з ворогом, відбити атаку без втрат, без поранень, успішно”, – розповідає прикордонник.

Далі були запеклі бої на Бахмутському напрямку, де Денис отримав поранення.

“Пам’ятаю тільки початок. Ми тоді виконували бойове завдання в активній зоні бойових дій на лінії зіткнення з ворогом. Тривали важкі вуличні бої, ми тоді займали оборону в 5-поверхівці у крайньому під’їзді, і по нас вівся обстріл зі всього: з гранатометів, з мінометів, артобстріли, взагалі все”, – каже Малий.

Одне з прямих влучань прийшлося на другий поверх, де перебував прикордонник. Евакуюватися вдалося тільки з приходом темряви. Попри власне поранення, Денис разом з товаришем змогли витягнути на собі важко пораненого побратима та врятувати йому ногу.

Було місце на фронті й зворушливим моментам. Денис зустрівся з батьком, майже після року розлуки. Спершу батько, який воює у складі одного з підрозділів ЗСУ, не міг повірити, що син також нищить ворога на Бахмутському напрямку.

Після Перемоги Денис разом з батьком мріють відвідати вже відбудовані мирні міста України, а поки що захищають їх від лютого ворога.