За останні роки в Івано-Франківську відчутно зросла кількість хворих на діабет. Серед причин – COVID-19 та війна, наслідком якої зокрема є підвищення стресу.
Читайте також: Прикарпатському дитсадку подарували газонокосарку (ФОТО)
Ендокринологиня міської поліклініки №2 Лілея Петровська розповіла про перші тривожні симптоми, фактори ризику та чому важливо здавати кров на цукор, пише “Галка” з посиланням на медзаклад.
– То що ж це за недуга і хто може захворіти на цукровий діабет?
– Це хронічне захворювання, яке щодня впливає на стан пацієнта. Воно розділяється на цукровий діабет першого типу (абсолютна інсулінова недостатність) і другого типу (відносна інсулінова недостатність, коли виробляється дефектний інсулін, або він не сприймається тканинами).
Другий тип – це хвороба дорослих, він здебільшого розвивається після 40 років у людей із факторами ризику. І найбільшим із них однозначно є надлишок ваги.
Перший тип це в основному діабет молодих: діти, підлітки та пацієнти до 40 років.
– Через які ще причини може розвиватися діабет?
– Якщо взяти Франківськ, то у нас у групі ризику 23 тисячі 937 пацієнтів.
Мова йде про людей із:
- надмірною вагою;
- малорухомим способом життя;
- ішемічною хворобою серця;
- гіпертонічною хворобою;
- з атеросклеротичними ураженнями кінцівок;
- жінки, які народжували плід з вагою більше ніж 3,5 кг.
– Які симптоми, можуть свідчити про розвиток діабету?
– При першому типі діабету простіше, адже він розвивається блискавично. З’являється спрага, втрата ваги, нічне ходіння до туалету. І якщо людина протягом тижня, а деколи й 3-4 днів, не звернеться до лікаря, може впасти в кому і наслідки дуже плачевні.
З другим типом гірше, тому що тут підшлункова залоза поступово виробляє недостатню кількість інсуліну й цукор крові підвищується поступово. Тобто якщо верхня межа норми капілярної крові у нас 5,5, а венозної – 6,1, людина може з цукром 5,8 чи 6 ходити роками, не знаючи цього. А він робить своє.
Хоча першим симптомом, що з’являється у пацієнтів з другим типом діабету і надлишком ваги – невмотивована тяга до солодкого. Також можуть бути скарги на загальну слабкість, сухість у ротовій порожнині, погіршення зору, варто не забувати й про появу гнійничкових висипань на шкірі – вони теж можуть бути симптомом цукрового діабету.
– Коли варто здавати аналіз на вміст цукру в крові?
– Раніше скринінг треба було проходити раз на рік у віці після 40, а тепер профілактично здавати аналіз на цукор у крові варто щороку вже після 30. І обов’язково, якщо виникає підозра на діабет. Причому спочатку цукор крові здається натще, потім через дві години після їди, а за потреби призначається ще й глюкозо-толерантний тест. Адже цукровий діабет може бути й прихованим.
Окремо варто наголосити на гестаційному діабеті. Мова йде про жінок, які під час вагітності мають підвищений рівень цукру в крові. Після пологів показники внормовуються, але через місяць-два треба ще раз обстежуватися, адже потім може бути знову діагностований цукровий діабет.
– Як вплинула повномасштабна війна на рівень захворюваності?
– Через ковід, який вражає не лише легені, щитоподібну залозу, але й підшлункову, а потім і стресову ситуацію, пов’язану із війною, пішов ріст захворюваності на цукровий діабет.
Якщо минулого року ми за 9 місяців виявили 509 хворих, то цього – вже 622.
Кількість хворих зростає і серед дітей, маємо вже 13 нових випадків. Ускладнений діабет у нас становить 28,4% від загального й ускладнення власне почали рости останнім часом. Тому що пацієнти виїжджають за кордон, не контролюють цукровий діабет, а приїжджають уже з гангренами та ампутаціями пальців.
Друга така болюча тема – ми зараз не маємо чіткої статистики, оскільки є дуже багато приватних клінік. І я, як міський ендокринолог, чітко сказати чи у нас хворих на діабет зараз 7 800, чи їх більше, не можу. І чи лікують там пацієнтів так ретельно, як ми, теж.
– Якщо діабет вже виявили, що далі?
– Насамперед працювати в команді з сім’єю пацієнта. Якщо у людини діагностується діабет другого типу, усі близькі повинні усвідомити що його потрібно підтримати й кожний з них відповідальний за подальше лікування. Тому що або пацієнт буде керувати діабетом, або діабет пацієнтом.
Найперше що варто зробити – звернутися до ендокринолога, який уже призначить лікування. Спочатку це дієтотерапія і легкі фізичні навантаження.
Якщо ми бачимо що при цьому цукор тримається в нормі, тоді контролюємо глікований гемоглобін і цукор раз на пів року. Але, на жаль, наші пацієнти часто ходять із високими показниками цукру не зважаючи на це, а в організмі нічого не проходить безслідно. Існує таке поняття як генетична пам’ять. Коли людина потім звертається до нас зі скаргами, ми стараємося компенсувати захворювання, та організм вже запам’ятав високі показники й виникають ускладнення. Тому ми й наполягаємо на важливості ранньої діагностики.
Якщо діабет виявити вчасно, дієта та фізичні навантаження допомагатимуть. Якщо ні – призначаються цукрознижувальні таблетовані препарати.
Держава подбала про те, щоб наші пацієнти були “компенсовані”, ми маємо програму “Доступні ліки”, в межах якої ендокринолог призначає необхідне лікування. Але і при другому типі цукрового діабету настає період, коли бета-клітини зношуються і навіть на максимальних дозах препаратів ми не можемо досягнути певної компенсації захворювання. Тоді доводиться призначати інсулін.
Та найважливішим фактором для наших пацієнтів є обізнаність. Це дозволяє вести повноцінне життя і захищати себе від ускладнень, які можуть виникнути в результаті не контрольованого рівня цукру в крові.
ФОТО ТИЖНЯ
