У центрі туристичного карпатського Яремча досі на видноті стоїть маркер окупаційного режиму. Військовий меморіал з пафосною назвою «Подвиг партизанів-ковпаківців» облаштували після Другої світової війни.
Про це пише Галка з посиланням на Zaxid.net.
Там є братська могила, де поховані 650 червоноармійців і радянських партизанів, які воювали не тільки з нацистами, але й з борцями за незалежність України. Символічно, що зараз цей пам’ятник розташований поміж вулицями Свободи й Бандери. А кладовище вбивць українців у центрі туристичного містечка неподалік залізничного вокзалу, схоже, нікого не бентежить.
Як пише у довідці про військовий меморіал у Яремчі, він водночас є пам’ятником і військовим цвинтарем – братською могилою. Його встановили 12 грудня 1967 року. Скульптором є Василь Бородай, автор столичних монументів «Батьківщина-мати» та «Засновники Києва». За пам’ятник ковпаківцям авторів нагородили золотою медаллю.
З історії відомо, що влітку 1943 року в околицях Яремча діяли радянські партизани Сумського з’єднання Сидора Ковпака, які воювали з нацистами. Вони зазнали великих втрат у бою під Делятином. У братській могилі в центрі Яремча поховали 93 партизанів-ковпаківців та 565 солдатів та офіцерів Червоної Армії. У міськраді повідомили, що 659 останків належать офіцерам, солдатам Червоної армії й партизанам, а ще 97 – невідомим особам.
«Центром композиції є динамічна п’ятиметрова постать партизана з піднятим у руці автоматом, який закриває собою прохід в гори. За монументом – братська могила партизанів і воїнів-визволителів, складена з чорних гранітних плит, які утворюють трикутник. У 1946 році тут перепоховали Героя Радянського Союзу С. В. Руднєва», – дає такий опис Вікіпедія.
Про Семена Руднєва треба знати, що в часи Української революції він воював проти петлюрівців. А під час Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з’єднання під проводом Ковпака був комісаром і брав участь у бойових зіткненнях із загонами УПА. Він чітко писав: «націоналісти – наші вороги».
Чому пам’ятник досі стоїть
Після Революції Гідності в Україні масово почали декомунізовувати весь суспільний простір: перейменовувати вулиці, демонтувати пам’ятники Лєніну та іншим діячам, переносити братські могили, в яких часто лежали на лише загиблі у Другій світовій війні, а й були пізніші підхоронення енкаведистів, які воювали з упівцями.
Львівщина у кінці 2023 року прозвітувала, що знесла всі пам’ятники радянським воїнам і стала першою в Україні областю, яка очистилася від окупаційних маркерів. Тим часом містечко на Івано-Франківщині не поспішало демонтовувати монумент радянським визволителям. Громадськість міста часто влаштовувала пікети з вимогою знести його, але міська рада пояснювала свою бездіяльність його приналежністю до пам’яток історії та монументального мистецтва.
Журналісти надіслали запит у Яремчанську міську раду та Івано-Франківську обласну адміністрацію, щоб з’ясувати, чи планують вони демонтаж цього меморіалу.
«У листопаді 2022 року виконавчий комітет Яремчанської міської ради звертався до начальника управління культури, національностей та релігії [ОВА] Володимира Федорака щодо можливості демонтажу пам’ятника й отримав відповідь про заборону вчиняти дії щодо знесення, змінювання, заміни, переміщення на інші місця», – зазначено у відповіді міськради Яремча на інформаційний запит.
В Івано-Франківській ОВА кивають ще вище – на Міністерство культури та інформаційної політики України. В обласній адміністрації повідомили, що в кінці 2023 року скерували на розгляд перелік об’єктів, які є символікою тоталітарного режиму, для перегляду пам’яткоохоронного статусу.
А ще раніше, у березні 2023, міністерство дало роз’яснення, за яким меморіали Другої світової не підлягають демонтажу.
«Пам’ятники, які увічнюють перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, не підлягають демонтажу та перенесенню на інші місця. Питання, пов’язані з ексгумацією останків учасників Другої світової війни, повинні вирішуватись після завершення нинішніх бойових дій», – зазначено у роз’ясненні міністерства культури, яке ОДА «довела до відома всіх органів місцевого самоврядування».
Виникає дивна колізія. У Львові та інших містах пам’ятники радянським солдатам демонтовують, останки ексгумують та перепоховують на кладовищах, а в Яремчі це заборонили робити.
Тим часом у лютому 2024 року на нараді за участі міської, обласної влади Яремча та громадськості вирішили провести пошукові роботи біля пам’ятника ковпаківцям, щоб з’ясувати, чи справді там є останки визволителів.
ФОТО ТИЖНЯ
