У Косові для поранених військових та їхніх коханих у межах реабілітації провели декілька майстер-класів. Навчали розписувати писанки, набивати візерунки на тканині і виготовляти глечики із глини.
Про це пише “Галка” з посиланням Глузд.
У майстерні лунає сміх: військові з дівчатами жартують про щось своє. На який майстерклас піти спершу — обрали одразу та розбіглися по локаціях.
22-річний Назарій — військовослужбовець Нацгвардії. Брав участь у боях поблизу Кремінної на Луганському напрямку. Саме там рік тому і отримав поранення, тепер проходить реабілітацію. До Косова приїхав із дівчиною Аліною. По черзі за гончарним кругом зліпили глечики.
“Мистецтво допомагає насамперед психологічно. Це цікаво, повністю занурюєшся у виріб. Відключаєшся від усього, думаєш тільки про те, що робиш зараз і забуваєш про все погане”, — ділиться Назарій.
Хлопець каже, на заняття із писанкарства уже був в Івано-Франківську. Тож сьогодні послідовність дій підказує своїй коханій.
“Ми вибрали ескіз – ружа. Я вперше пробую і це дуже цікаво. Але робота кропітка, треба всі деталі промальовувати”, — каже дівчина Назара Аліна.
Назар і Аліна
Повільно, але старанно візерунок на яйці виводить олівцем Денис. Попри травму руки, розписує уже другу писанку:
“Руки трохи трусяться, щоб лінії робити, але так, то неважко”.
Для військового тут все в новинку, адже сам із Київщини.
“Він був у захваті і від дороги до Косова, і загалом від місцевості, — каже його дівчина Настя, а Денис посміхаючись одразу рукою показує на вікно, — онде гори видно! Мені тут все подобається і дуже весело було робити глечики. Приємне відчуття у руках і дуже заспокоює”.
Денис і Настя
На таких заняттях військові працюють над дрібною моторикою. А це сприяє швидшому відновленню після контузій та покращення мозкової діяльності, пояснює психологиня Анна Галущак:
“Це природна релаксація. Наприклад, процес ліплення розслаблює. Навіть є такі вправи: зжати кулачки — розслабити, напружити м’язи — розслабити. А тут все природно відбувається. Також людям після пережитого буває важко фокусувати на чомусь увагу. А тут малюють дрібні елементи на яйці і є інтерес до цієї справи, тому концентрація з’являється сама собою. В цей момент зникають переживання і думки про майбутнє чи те, було. Ще творчість налаштовує на приємні емоції, як радість”.
Такі мистецькі заняття для пацієнтів першого добровольчого хірургічного шпиталю у косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва організовують вдруге. Вперше майстер-класи відбулися в лютому.
“Мені подзвонив друг, який працює у шпиталі. І я одразу погодився організувати майстер-клас, тоді мовилося тільки про кераміку. А я сказав, що переговорю з колегами і запропоную ще щось. Майсте-рклас — це передусім завжди живе спілкування. А тут мені надзвичайно приємно, що можу допомогти військовим.
І важливо, щоб вони зрозуміли, що можуть щось зробити своїми руками. Бо спочатку здається, що ніколи сам не зможу щось зробити. А потім сідаєш за гончарний круг і починає виходити. Звісно, я допомагаю. Також одна справа купити в магазині горнятко, а тут будуть мати на згадку зроблений глечик власноруч”, — розповідає викладач кафедри образотворчого мистецтва Василь Перегінець.
ФОТО ТИЖНЯ
