Як у музеї 10-ї бригади “Едельвейс” бережуть памʼять про бойові подвиги своїх побратимів (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Автор: Соня Грейда

30 Лип, 2024 14:41

Поділитись публікацією
Як у музеї 10-ї бригади “Едельвейс” бережуть памʼять про бойові подвиги своїх побратимів (ФОТОРЕПОРТАЖ)

У Коломийський громаді вже майже 6 років працює музей, присвячений участі захисників в АТО/ООС. Його заснувала 10-та окрема гірсько-штурмова бригада “Едельвейс”.

Екскурсію музеєм бойових подвигів Галці провела молодша лейтенантка Катерина Шашликова.

10-ту окрему гірсько-штурмову бригаду “Едельвейс” створили першого жовтня 2015 року, а вже у 2018-му прийняли рішення відкрити музей бойової пам’яті.

Екскурсія розпочалася з пам’ятника: “Кожному поколінню – своя війна”. Там зображені три військовослужбовці різних епох, поблизу – меморіали пам’яті загиблим до повномасштабного вторгнення “едельвейсам”. Трохи далі стоїть інтерактивна дошка, де щогодини показують портрети загиблих вже під час великої війни. Перед нею щоранку в загальнонаціональну хвилину мовчання збираються військовослужбовці та вшановують пам’ять побратимів.

Після пам’ятника й хвилини мовчання, йдемо у сам музей. За час АТО/ООС у бригади назбиралися архівні фото, які відображали існування, життя й злагодження підрозділів “Едельвейсу”, розповідає Катерина Шашликова. Ці фото розвішані по всіх стінах приміщення:

“По центру є фотографія із чотирма бойовими прапорами. Вона дуже знакова і важлива, бо ми єдина бригада, в якій до широкомасштабного вторгнення, всі батальйони мали бойові прапори. Бойовий прапор – це символ сили командування і бойової стійкості військових формувань. Тобто це найвища нагорода від президента України. До речі, отримали ми його коли бригаді не було ще й року”, – розповідає Шашликова.

Перший вихід 10-ї бригади в бойову роботу був навесні 2016 року, ділиться Катерина. А вже в кінці літа, президент України вручив командиру бригади Василю Зубаничу бойовий прапор. У 2018 році такі прапори отримали й три відокремлені батальйони бригади. У “Едельвейсів” також є свій гімн, який називається «Подай зброю». Написав його військовослужбовець бригади Гліб Бабич, а виконав гурт “Kozak System”.

Посеред приміщення музею розташований манекен гірського штурмовика у повній бойовій екіпіровці. До повномасштабного вторгнення росії на територію України, бригада постійно проводила навчання в горах, каже Катерина.

“Так, як це гірсько-штурмова бригада, вона передбачає ведення бойових дій у гірсько-лісистій місцевості. Тут є багато фото, як наші воїни сходили на гірські вершини”, – ділиться гід.

На фото також зазнімковані моменти відкриття на території частини капсули часу та проведення шоу “Караоке в Едельвейсі” з ведучим Ігорем Кондратюком. Зібрану з цього дійства суму пізніше використали на потреби армії. Тоді, пригадує Катерина, військовослужбовці та цивільні разом співали під егідою відомого ведучого.

Серед фото також можна помітити зустрічі військовослужбовців бригади із батьками загиблих “едельвейсів”.

“Ми намагаємося максимально активно працювати із батьками загиблих, безвісти зниклих, щоб підтримати їх та покращити психологічний стан, наскільки це можливо. Ми мусимо бути уважними до потреб категорії людей, які втрачають своїх дітей”, – ділиться Катерина.

З весни 2016 року й понині бригада постійно бере участь у бойових діях. На великому стенді, що висить на стіні музею, зображений бойовий шлях періоду до широкомасштабного вторгнення. Там показано, де бригадою велися бойові дії, де вона стояла, проходила навчання й тому подібне. 

Катерина розповідає, що музей працює з надзвичайно важливою місією:

“Ми маємо передати наступним поколінням пам’ять про наш шлях. Ми хочемо, щоб про нього знали, щоб було розуміння, задля чого ми стоїмо проти ворога. Потрібно перемагати ворога ідеологічно, історично, культурно і фізично. Ми працюємо над тим, щоб всі історії зібрати докупи та демонструвати людям”, – ділиться Катерина.

Невдовзі у “Едельвейсів” планують створити ще й музей, присвячений шляху бригади під час повномасштабного вторгнення. Там стоятимуть експонати, зібрані військовослужбовцями протягом останніх майже трьох років війни. Катерина додає, що зібралося їх вже чимало.