12 грудня в Івано-Франківську відбулася зустріч із лауреатами Національної премії України імені Бориса Патона 2024 року: Володимиром Великочиєм, Миколою Литвином, Миколою Кугутяком та Олександром Добржанським. Вони створили працю “Україна Соборна у боротьбі за державну незалежність 1917–1923 рр.”.
Читайте також: 17 найкращих студентів Прикарпатського університету отримуватимуть 1000 доларів стипендії
Про це пише «Галка» з пресконференції.
Ректор Ігор Цепенда розповів, що до проєкту долучилися понад 240 науковців з Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Львівського національного університету імені Івана Франка та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
“Це один із небагатьох історичних проєктів, що об’єднав істориків практично з усієї України, провідні університети та академічні інституції країни. Сьогодні я хотів би згадати нашого вчителя – професора Олександра Карпенка, який започаткував цей проєкт ще у 50-х роках, за що зазнав переслідувань. Радянська влада негативно оцінила його історичні виставки, але в незалежній Україні він зміг повернутися до цієї важливої теми”, – каже ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда.
До чотиритомника увійшло 3 200 статей. Для того, аби надрукувати працю, гроші виділили Львівська обласна державна та Івано-Франківська обласна районна адміністрації.
“Значення цього проєкту є надзвичайним, оскільки він повертає нас до глибокого вивчення української історії та, найважливіше, до уроків нашої боротьби з більшовиками. Те, що ми сьогодні знову стикаємося з подібними викликами, лише підкреслює його актуальність. Ми повертаємося до того, що історія повинна нас чогось навчити. Я вважаю, що ця війна є останнім уроком для української нації, уроком, у якому ми повинні зрозуміти, хто наш ворог. Це ворог споконвічний, і він не пройде через процес каяття, як це зробили інші нації, які в минулому виявляли агресію до інших народів. Цей ворог завжди залишатиметься загрозою для нас. Водночас значущість проєкту полягає й в іншому – в об’єднанні українців”, – додав Цепенда.
Досягнення в гуманітарній сфері під час війни мають особливу вагу, адже вони демонструють силу українського духу та значення ідей, що об’єднують націю. Це відзначив доктор історичних наук, декан факультету туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Володимир Великочий :
“Серед нагороджених були науковці, які вдосконалили ракету “Нептун” – одну з найстрашніших видів зброї для ворога. І поруч із ними президент відзначив наш гуманітарний колектив, підкресливши, що слово та ідея соборності є зброєю не менш потужною, ніж найновітніша техніка”.
Доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України Микола Литвин зауважив, що можна вважати, що визвольні змагання тривають й досі. Проте, історія має надихати, а в сучасних медіа позивних історій мало й слід робити акцент на здобутках і перемогах, а не лише на трагедіях:
“Уроки цієї історії, як не дивно, залишаються актуальними і сьогодні. Визвольні змагання, які розпочалися понад 100 років тому, тривають і зараз. Ми вже можемо говорити не лише про революцію 1917-1923 років, чи козацькі повстання, але й про боротьбу, яка триває донині. Ворог залишається тим самим, методи ті ж самі, і нам необхідно продовжувати боротьбу. Щодо нагород і визнання, варто згадати, що поряд із нами завжди були видатні фахівці: авіаконструктори, ракетобудівники. У цьому контексті згадується фраза президента: “Історія – це теж зброя”. Це зброя, яка зміцнює нашу гідність, додає внутрішньої сили й оптимізму. Проте, на жаль, історія поки що не повністю присутня в нашому інформаційному просторі”.
Доктор історичних наук, директор науково-дослідного Інституту історії, етнології та археології Карпат Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Микола Кугутяк наголошує на значущості цієї ідеї та внеску дослідників у її популяризації:
“Сьогодні, у контексті теми, яку ми обговорюємо, Україна вшановує свою державність і понад століття боротьби, що велась за неї. Надзвичайно важливим є те, що ця боротьба знаходить своє відображення в таких подіях, як вручення Національної премії, що засвідчує визнання цих зусиль. Якщо говорити про дослідження, то від часу здобуття незалежності й до сьогодні можна виділити три ключові ідеї, які постійно присутні у нашій науковій роботі: Західноукраїнська Народна Республіка, державність та соборність. Соборність завжди була нашою колективною ідентичністю й основою української державності. Вона була надзвичайно актуальною сто років тому й залишається такою ж важливою сьогодні, адже йдеться про єдність”.
Доктор історичних наук, виконувач обов’язків завідувача кафедри Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олександр Добржанський також наголосив на актуальності праці:
Починаючи з 90-х років, наші вороги постійно намагалися нав’язувати думку, ніби Україна ділиться на три окремі регіони — схід, південь і захід. Вони просували ідею, що кожен із цих регіонів мислить і прагне зовсім по-різному, ніби вони існують окремо один від одного.
Сьогодні ми маємо рішуче боротися з такими наративами, відстоюючи ідею єдності. Не може бути місця сепаратизму, територіальному чи регіональному націоналізму. Україна має залишатися єдиною та соборною, адже в нашій єдності — наша сила. Як тільки нас починають роз’єднувати, вороги одразу використовують це у своїх інтересах”.
Усі восьмеро науковців, що працювали над дослідженням, перекажуть премію на потреби ЗСУ – загалом 400 000 гривень.
Ігор Цепенда також поділився, що з праці “Україна Соборна у боротьбі за державну незалежність 1917–1923 рр.” відібрали 600 статей для створення англомовного видання.
ФОТО ТИЖНЯ
